Високорентабельна культура дохід від 40 000 грн/га
продукція для повсякденного, дитячого, дієтичного та спортивного харчування
ефективні лікарські препарати Біологічно активні добавки
Унікальна косметика зберігає молодість та здоров'я шкіри
органічна продукція для здорового харчування
поживні комбікорми для тварин, птахів та риби

Амарантові продукти для здорового харчування

Здорове харчування передбачає вживання продуктів з великою кількістю поживних речовин і максимальною користю для організму. Серед складових раціону побачимо амарантові борошно, хліб, макарони. Ці продукти не усіма вважаються корисними, але такій думці є що протиставити. Найвагоміші аргументи − в розповіді виробника екопродукції, яка не має аналогів.

 

Звернемося до результатів досліджень

Ідеться про результати вивчення амаранту та складу продуктів на його основі. Безпосередньо амарант, насамперед, вирізняється вмістом в активній формі вітаміну Е і сквалену, який, у свою чергу, є обов’язковим компонентом людської шкіри і активно бере участь в синтезі гормонів і вітаміну D. Насіння цієї рослини називають «зерном XXI століття» через цінний склад, значну кількість поживних речовин. В ньому немає глютену, і міститься ряд важливих для організму речовин. Це:

  • майже ідеальний білок;
  • лізин та інші амінокислоти;
  • залізо;
  • кальцій;
  • магній;
  • фосфор;
  • калій.

Крім того, насіння амаранту містить удвічі більше вітамінів групи В та А, Е, ніж у клітковині та вівсяних висівках. Тож не дивно, що саме зерно стає основою для виробництва корисних продуктів.

Олія містить незамінні поліненасичені жири і кислоти, а також вітаміни, в тому числі − груп Е і F. Максимальна кількість корисних речовин зберігається в олії холодного віджиму.

Борошно містить всі цінні речовини, характерні для основного продукту. Тут багато корисних елементів, мінералів і вітамінів, що сприяють зміцненню організму.

Ці та інші продукти на основі амаранту допомагають нам почуватися енергійними, здоровими, перебувати у чудовій формі. Під час епідемії COVID-19 вони сприяють зміцненню імунітету, більш легкому перебігу захворювання.

 

Про один з видів продукції на основі амаранту

 

Одразу варто зауважити, що мова піде про макарони, але − про унікальну продукцію компанії «Мак-Вар Екопродукт». Нині в неї є власний інтернет-магазин з акцентом на здоровому харчуванні, а кілька років тому було зовсім інакше. Розповідає Олексій Вартаньян, засновник компанії і власник торгової марки. Зауважу, що за основною освітою він − інженер-елетронщик, а ще − Голова громадської організації «Європейський інститут здорового харчування».
− Я починав ще в 2000-у році, і не тому, що хотів виробляти продукцію здорового харчування(тоді цим ніхто і не цікавився, але була тенденція).

Був макаронний цех — найменший, з малими потужностями, але що було цікаво: люди хотіли купувати макарони жовтого кольору, як наче з додаванням яєць. І я зіткнувся з тим, що якщо не додавати цей барвник, то ніхто не буде купувати в мене макарони. Одного разу я вирішив зробити макарони не жовтенькі, а коричневі − з додаванням висівок, і позиціонував їх як макарони з клітковиною, корисною для організму. Але на той час це не користувалося попитом, і спочатку я навіть не знав, куди їх подіти. Першими покупцями стали люди, які хворіли на цукровий діабет, адже клітковина уповільнює виділення цукру. Так, вони знали, що макарони не можна вживати при цій хворобі, бо це швидкі вуглеводи, але ж хотілося… Тому краще було купувати макарони з висівками. Макарони з висівками у мене стали продаватися в магазинах для діабетиків.

Але, як виявилося, не вистачало головного аргументу − папірця, довідки, що продукція корисна і зроблена справді фахівцями.

− Коли почав продавати макарони і пропонувати свою продукцію, мені казали: «Ти щось таке придумав і кажеш, що воно корисне. Дай відповідний папірець». Були навіть випадки, коли санстанція, коли я туди приносив макарони коричневого кольору, не хотіла брати їх на аналізи. Так я вийшов на Національний університет харчових технологій (НУХТ), кафедру макаронного виробництва, і ми почали дуже плідно співпрацювати з професором Вірою Гаврилівною Юрчак та її аспірантами. Я їм допомагав при підготовці дисертацій, кандидатських − на моїх потужностях, обладнанні вони проводили свої дослідження. У них я закінчив курси підвищення кваліфікації, і отримав диплом по харчовому виробництву.

Чимало було зроблено і у плані самоосвіти. Як зауважив співрозмовник, у місцевій технічній бібліотеці не залишилося книги з виробництва макаронів, яка б не була прочитана. У співавторстві з науковцями розроблено кілька рецептур /безглютенових макаронів, зокрема/. І все це відбувалося, так би мовити, без відриву від виробництва.

− Спочатку я продавав такі макарони тільки в Вінниці. Але ж «сарафанне радіо» працювало: родичі, їх знайомі дізнавалися, що є такі макарони, які діабетикам більше підходять, ніж звичайні. Тоді інтернета майже не було, більше по телефону спілкувалися, і мені почали телефонувати з Києва і говорити, що хочуть купити такі макарони. А логістика, вартість доставки в Київ була дорожчою, ніж коштують ці макарони. Але я побачив, що людей це не зупиняє, і зрозумів, що продукція має право на життя по всій Україні. Як тільки мої макарони потрапили в поле зору людей, які займаються здоровим харчуванням, (це своєрідна каста, де всі одне одного знали і ділилися інформацією), я вирішив розширити асортимент і дати макарони з різними домішками. Так з’явилися макарони з амарантом, розторопшею, льоном (шротами). І поступово сформувався ринок збуту по здоровому харчуванню. Оскільки тоді не було фактично соцмереж, а були форуми, і там прихильники здорового харчування писали мені та просили зробити ще й інші види макаронів, а ще − борошно, щоб можна було самим робити якісь буханці, страви з тіста. Так була налагоджена розфасовка борошна, шротів.
− Отже,з’явилися в макаронах домішки, корисні для здоров’я.
− Всі ці рослинні домішки − як продукти переробки зерна на олію − льняну, розторопші, амарантову. Сухий залишок для мене висушували, перемелювали.
− Ви самі олію не виробляєте?
− Ні, ми олію не виробляємо. Це вже я з партнерами спілкуюся. По Україні перебрав майже всіх виробників на той час і вибрав тих, які виробляють дійсно корисну олію, бо дуже багато фальсифікату. Вибрав тих, у кому впевнений стовідсотково, і став з ними співпрацювати.
− Які саме домішки?
− В мене їх багатенько. Це гарбуз, льон, розторопша, амарант, зародок зерна, кісточка винограду, волоський горіх.
− За чиїм авторством продукція, рецептура чия?
− Макарони не мають аналогів, ми їх запатентували (захищено трьома патентами), і авторство моє,тобто я − власник. Так, житні макарони можу робити тільки я (житні макарони з домішками запатентовані).
− Макарони вважаються не дуже корисною їжею. Що скажете прихильникам такої думки?
− Це все відносно − не дуже корисна їжа. От італійці їдять макарони, можна сказати, і вдень, і вночі, але у них скільки струнких, тендітних жінок. Є середземноморська дієта, яка передбачає певну кількість морепродуктів і макаронів, і це не шкодить організму.

Менше шкідливі макарони з твердих сортів, бо там структура білка по-іншому діє на організм. Але якщо хто з жінок вважає, що макарони псують фігуру, то можу сказати, що не стільки макарони додають зайвих кілограмів, скільки дріжджове тісто. Некорисними макарони можуть бути тільки для діабетиків, бо там швидкі вуглеводи, які швидко засвоюються, і у результаті виділяється цукор. Це, якщо виготовлені вони з м’яких сортів. І більше залежить від кількості того,що вживаєш.
− Макарони вашого виробництва цікаві тим, що серед інгредієнтів є амарант. Ви, ваша сім’я берете його в свій раціон? Якщо так, — які виникають відчуття.
− Коли я вирішив робити макарони з різними домішками, то амарант був у мене в пріоритеті. Амарант, розторопша і гарбуз − ці три позиції, які я вирішив робити в першу чергу. Амарант в Україні на той час був зовсім невідомий, а в Америці його добре знали, і мені знайома з Америки сказала: «От у нас є макарони з амарантом», тож я поцікавився, що це за амарант. Коли я дізнався про всі його корисні властивості, про сквален, і як цей сквален знайшли, і що його в амаранті до 10 відсотків (а в печінці акули, де його спочатку було виявлено, − не більше двох), зрозумів, що це дуже корисна культура, і її треба пускати в виробництво. Так з’явилися макарони з амарантом.

Багато читав про властивості амаранту, і зрозумів, що я на правильному шляху. На мою думку, розторопша і амарант − основні компоненти, і перший для печінки добре, а другий − для імунітету.

В раціоні моєї сім’ї є макарони не тільки з амарантом, а й з іншими домішками. Якби я вважав, що вони не корисні, то не використовував би.
− Як на здоров’я впливають?
− Це не електроніка, де включив тумблер, — і все, ти здоровий. Одразу не відчувається. Але якщо регулярно вживати, то відчутно. Особливо для тих, у кого імунітет ослаблений, наприклад, хіміотерапією.

Загалом, я, наприклад, вживаю, не лише амарант. В раціоні є макарони з різними домішками, різні шроти в салати додаємо, в йогурти. За останні 15 років я жодного разу не був у лікаря.

Отже, виробництво макаронів та іншої продукції в компанії зростає. Але відомо, що для виробництва якісної продукції необхідне якісне обладнання. Цікаво, якими є критерії вибору − потужність, вартість чи щось інше.
− Обладнання у нас українське, тобто вітчизняне. Не скажу,що воно надсучасне, бо йому вже років десять. Але технології сучасні. Це вакуумне виготовлення макаронів, низькотемпературна сушка.

На той час, коли постало питання, яке обладнання обирати, вибору толком не було. Вітчизняне обладнання було розраховане на сегмент виробників середнього рівня, італійське − дуже потужне, вартість якого мільйони доларів, розраховане на великі підприємства. І були італійські маленькі станочки, розраховані на виробництво пасти в кафе чи магазині.

Заявивши про себе як про підприємство з унікальною продукцією, напевно, нелегко протистояти конкурентам. Щодо цього у Олексія Вартаньяна склалася теж своя, майже унікальна позиція.
− Я коли дивлюся на конкурентів на ринку як на конкурентів, то одразу виникає думка, як їх побороти, і з’являється якийсь негатив. Думати, як обігнати конкурентів, — це дуже непродуктивний шлях.

Спочатку було дуже важко, адже я був перший, хто освоював ринок здорового харчування. Його тоді фактично ще не було. У мене не було тут конкурентів взагалі. І це дуже погано.

От уявіть: я зробив макарони з амарантом чи з кісточкою винограду, і вони незвичайного кольору (коричневі), приходжу в магазин, кажу,що є от такі корисні макарони, давайте, будете їх продавати. Кажуть: «Ні, у нас такі ніхто не питає. От коли люди будуть питати, приходь, будемо у тебе брати». Тоді вирішив, що хай уже будуть конкуренти, які так само, як і я будуть змушені пропагувати таку продукцію, що призведе до її попиту.

Сьогодні конкурентів випереджаю, бо я в цьому ринку вже кілька років, а вони тільки починають. Вони будуть «шишки набивати» і пропонувати таку саму або аналогічну продукцію. Тому не вважаю тих, хто робить аналогічну продукцію, конкурентами. Це просто люди, які займаються такими самими справами, як я. Але паралельно для себе думаю, як зробити, щоб моя продукція стала кращою, щоб покупцеві моєї продукції стало зручніше по упаковці, смаковим чи іншим якостям. Таким чином, я конкурентів автоматично обганяю.

Хоча треба сказати, вивчаю конкурентів, що вони роблять, і якщо у них є щось таке, до чого вони додумалися, а я − ні, то,звичайно, беру це на озброєння.
− Що можете сказати людям, які намагаються знайти своє місце на ринку?
− Є така помилка, і я її не уникнув, − думаєш, що ти зробив супер-продукт, і ти його тільки випустиш на ринок, то одразу розхапають, але у результаті виходить, що це мертвий продукт. Адже те, що думаєш ти, не означає, що так думають твої покупці. Людям багато ще треба роз’яснювати, що саме корисне, а що − ні, і багато на ринку є фальсифікату.

І ще хочу порадити «не запрягати воза поперед коня». Треба спочатку вивчити ринок і дати покупцям те, що вони хочуть купити. Потім уже вдосконалювати продукт.

Головне, не боятися. Не треба цілий рік думати, що б дати покупцеві, а треба спробувати. Зробити щось одне в невеликій кількості і запропонувати, якщо все добре − ідеш вперед, не вийшло − робиш щось інше. Але в жодному разі не здаватися. Якщо обрав напрямок, то треба йти. Кажуть, успішну людину вирізняє те, що вона швидко приймає рішення, але дуже довго не може від нього відмовитися.

− Ви берете участь у проєкті «Смак України», ініціатором якого є Асоціація виробників амаранту і амарантової продукції. В чому бачите перспективи такої участі?
− Перспективи завжди є. Коли я починав, таку продукцію ніхто не знав, і я «розкрутив» її тільки по інтернету, тому впевнений, що участь в будь-яких проєктах іде на користь. З’явився чудовий проєкт, який пропагує українські продукти харчування, і до того ж − корисні продукти харчування, тому участь у ньому просто необхідна. Так ти пропагуєш і свою продукцію, і здорове харчування взагалі, і вітчизняних виробників.

Наші виробники насправді дуже непогані, але скромні. От в Європі є щось незначне, а вони його так розкрутять, що це наче супер. У нас є унікальні проєкти, класні продукти, а їх автори так скромничають і не вважають це за щось особливе, що заслуговує уваги. Тому свою продукцію треба пропагувати, і зокрема таким проєктом.

Коли Асоціація з’явилася, я уже був на ринку. Але завдяки їй я багато дізнався про нових виробників і використання амаранту, і з’явилися ідеї, які можна втілювати в життя.

Безпосередньо Асоціація потрібна, і дуже добре, що вона у нас є. Амарант у нас в Україні мало знають, на жаль. Асоціація дає можливість і його пропагувати, і виробників, які тільки починають, не дає новачкам «наступати на граблі».

Але головне для новачка — вчитися, і якщо людина захоче, вона буде знати. Бо є багато людей, які мають диплом, але … нічого більше.

Досвід Олексія Вартаньяна доводить важливість поєднання бажання, наполегливості і навчання. За такої умови досягається мета.

Нема коментарівЗалишити коментар

Залишити коментар

-=Ваш E-mail ніхто не побачить=-