Високорентабельна культура дохід від 40 000 грн/га
продукція для повсякденного, дитячого, дієтичного та спортивного харчування
ефективні лікарські препарати Біологічно активні добавки
Унікальна косметика зберігає молодість та здоров'я шкіри
органічна продукція для здорового харчування
поживні комбікорми для тварин, птахів та риби

Амарант в комбікормах: успішні досліди і сприятливі перспективи

Амарант в сільському господарстві набуває все більшої популярності протягом вже більше ніж двох десятиліть. Впровадження його в комбікорми відбувається повільно, тваринники намагаються бути обережними, оскільки невдалий досвід використання амаранту в сільському господарстві кілька десятиліть тому надовго відвернув від цієї рослини і виробників кормів, і тваринницькі господарства. Проте «репутація» амаранту відновлюється, і зараз багато фермерів і аграрії визнають кормові сорти амаранту більш вигідними, ніж пшениця, соя, ячмінь та інші традиційні культури.

Амарант в вітчизняному тваринництві: падіння і зліт

Амарант в якості кормової культури використовували на території нинішніх держав СНД як мінімум два століття назад. До кінця XIX століття його активно вирощували в ряді регіонів до Уралу, він був популярний на території Північного Казахстану, і навіть є відомості про те, що деякі його різновиди використовувалися як корм для тварин в східній частині Сибіру. Однак в центральній частині Росії, в Україні і в Білорусії про нього практично нічого не знали, тому за часів СРСР перевага повсюдно віддавалася традиційним культурам і на кілька десятків років про амарант забули.

У 70-80-х роках минулого століття інтерес до амаранту знову різко зріс на тлі чуток, які прийшли з Заходу, про його користь і економічність, і в декількох регіонах було прийнято рішення знову вирощувати і впроваджувати зерно амаранту і зелену масу в корм тварин. Але через недостатню дослідженість рослини результати виявилися плачевними: кількість і якість сільгосппродукції помітно знизилися, а смертність тварин, яких годували зерном амаранту, зросла. Це змусило аграріїв і фермерів припинити повсюдні експерименти з амарантом і повернутися до звичних кормів. Амарант був виключений з сільгоспвиробництва як шкідлива і небезпечна рослина.

У 90-х, після розпаду СРСР, багато сільгоспвиробників, які мають велике поголів’я худоби, під загрозою банкрутства почали шукати альтернативні методи ведення господарства. Крім іншого, вони звернулися до досвіду європейських та американських колег і з подивом дізналися, що сумнозвісний в Союзі амарант давно і успішно застосовується на Заході, цінується за високу врожайність і користь і вважається однією із самих економічних високобілкових культур в раціоні худоби і птиці.

Деякі фермери вирішили ризикнути: відновили вирощування амаранту і почали експериментувати з різними сортами, зустрічалися з колегами з Заходу, переймали їх досвід і впроваджували його у нас. Багатьом з сільгоспвиробників, які шукали альтернативні шляхи розвитку господарства в 90-х, ми зобов’язані тими дослідженнями різних сортів амаранту, які є на даний момент. Але таких сміливців було дуже мало — більшість тваринників воліло не зв’язуватися з рослиною, яка виявила себе настільки несприятливим чином.

Однак діяльність тих, хто вирішив ризикнути, принесла свої плоди: поступово з’ясовувалося, що амарант вважається бур’яном і безжально виполюється незаслужено, по крайній мірі, деякі його сорти. З’ясувалося й те, що через погану інформованість про властивості амаранту радянські господарства в різних регіонах намагалися вирощувати і згодовувати худобі і птиці сорти, частина яких дійсно не годиться в якості корму. Більш того, через все ту ж погану інформованість і плутанини з рослинами, які називаються «амарант» і «щириця» (плутанини, яка збереглася до сих пір), замість амаранту подекуди вирощувалася щириця. Не дивно, що смертність тварин різко зросла: щириця містить алкалоїди і сапоніни, в великій кількості для тварин вкрай шкідливі.

Приблизно до кінця 90-х — початку 2000-х вітчизняне сільгоспвиробництво мало досить відомостей про амарант, щоб почати безболісно його використовувати в промисловому тваринництві. Перешкодою залишилося упередження проти амаранту, яке збереглося з часів СРСР : саме воно донині утримує фермерів від покупки комбікормів з амарантом. Але збільшення кількості таких комбікормів і все більша їх популярність дозволяє припускати, що в майбутньому амарант буде використовуватися нарівні з традиційними культурами, а може і активніше, оскільки за економічними показниками він дійсно не в приклад вигідніший тієї ж пшениці, а за біологічними — рівний з нею.

Біологічна цінність амаранту для тваринництва і птахівництва

Амарант в тваринництві та птахівництві — вигідний корм з високими показниками продуктивності, при правильному вирощуванні відрізняється екологічністю (оскільки не вимагає використання ряду хімікатів, необхідних для вирощування, наприклад, ячменю). Зерно кормових сортів амаранту містить близько 14-18% білка, 5-6% корисних жирів, 55-62% крохмалю, пектини, по 5 мікро- і макроелементів.

Білок амаранту — головна цінність для домашньої худоби і птиці

У порівнянні з іншими традиційними культурами амарант виграє саме по білкових показниках. Так, за вмістом лізину, білок амаранту в два рази перевершує білок пшениці. Більше половини білків амаранту становлять альбуміни і глобуліни зі збалансованим амінокислотним складом. Амарант містить 18 основних амінокислот з 20 (як незамінних, так і замінних), чого не спостерігається в жодній традиційній кормовій культурі. Основу жиру складають ненасичені жирні кислоти (олеїнова, лінолева, ліноленова). Для крохмалю амаранту характерна підвищена набухлість, в’язкість і желатинізація.

Відповідно до даних Національної дослідницької ради США, опублікованими в книзі «Амарант: сучасні можливості стародавньої культури» ( «Amaranth: Modern Prospects for an Ancient Crop»), в зернах амаранту міститься на 16% більше білка, ніж в інших широко відомих зернових культурах , таких як пшениця, рис або кукурудза. Ступінь засвоюваності білка вражає: вона становить 90%, що значно перевищує ступінь засвоюваності білка при використанні сої, молочних продуктів або пшениці.
 
— пише Віллем Мальтен в американському науково-популярному журналі «Наш світ» ( «Our World»).

Про високий ступінь засвоюваності білка домашніми тваринами та птицею, а саме — свинями і курми, згадується в «Науково-технологічному довіднику для аграріїв» ( «Handbook of Vegetable Science and Technology: Production, Compostion, Storage And Processing», DK Salunkhe, SS Kadam ), випущеному в Нью-Йорку в 1998 році. Проведені досліди з контрольною групою поросят-годованців показали, що перетравність екструдованого амаранту різних сортів становить 88-95%. Також дослідники згадують про економічну вигоду: якщо пшениці для отримання необхідної кількості білка свині потрібно умовно 1 тонна, то зерна амаранту досить 800 кг. При цьому собівартість зерна амаранту значно нижче собівартості зерна пшениці, в тому числі за рахунок високої врожайності амаранту і стійкості до засух. У підсумку вигода використання амаранту в порівнянні з пшеницею при наявності значного поголів’я свиней досягає декількох тисяч доларів.

Зверніть увагу! Високий вміст білка характерний і для кормових, а також зернових, і для некормових сортів амаранту. Різниця в тому, що в кормових і зернових сортах не містяться або містяться в значно меншій кількості токсичні речовини — таніни, сапоніни, фенольні сполуки, аглютиніни, які властиві некормовим сортам і які стали причиною непопулярності амаранту кілька десятиліть тому.

Амарант має найбільший збіг з теоретично розрахованим ідеальним для згодовування тваринам білком. Так, наприклад, коефіцієнт оцінки до ідеального білку:

  • амарант — 75%;
  • коров’яче молоко — 72%;
  • соя — 68%;
  • ячмінь — 62%;
  • пшениця — 60%;
  • кукурудза — 44%;
  • арахіс — 32%.

При цьому вартість сої набагато перевищує вартість амаранту. Врожайність пшениці, в порівнянні з урожайністю більшості кормових сортів амаранту (зокрема, найбільш популярних — «Гігант» і «Харківський-1 лікувальний»), незрівнянно нижча.

Користь амаранту для домашньої худоби і птиці: не тільки білок

Відомо, що в амаранті міститься найбільш високий серед всіх рослинних культур відсоток сквалену — речовини, цінність якої для людини доводилася неодноразово. Спочатку сквален виявили в печінці глибоководних акул. Пізніші дослідження показали, що в незначній кількості сквален виробляє печінка ряду біологічних видів (в тому числі людська). На даний момент дослідження в цьому напрямку тривають, і спостерігається тенденція до виявлення сквалену в печінці багатьох ссавців.

Це дозволяє припускати, що сквален виявиться корисним і в тваринницькій сфері. Конкретні експерименти поки не ставилися, але успішне використання амаранту в якості корму вказує на те, що наявність сквалену в зернах амаранту шкоди не завдає, а можливо, приносить користь. Так, кормовий амарант, в порівнянні з іншими кормовими культурами, дає великі прирости, підвищує кількість і якість молока і збільшує цінність птиці. Тваринники і птахівники пов’язують це саме з кількістю і якістю білка в амаранті, проте не виключено, що справа не тільки в ньому.

Зате жири, містяться в амаранті і їх вплив на сільськогосподарських тварин вивчалися неодноразово, в тому числі вітчизняними дослідниками.

В експерименті на тваринах вивчено шперхолестеринемічну, антиоксидантну, бактерицидну дію амарантової олії і встановлено, що вона не володіла практично подразнюючою дією і відноситься до безпечних з’єднань (IV клас токсичності).

— пише пермський дослідник Ірина Корейська у своїй роботі «Фармакогностичне вивчення насіння різних сортів амаранту печального».

Необхідність наявності в комбікормах таких жирів, як лінолева, ліноленова і олеїнова кислоти, була підтверджена давно — ще в процесі дослідження властивостей основних жирів, що надходять в їжу людини. Тоді як джерело цих жирів для домашньої худоби і птиці використовувалася переважно пшениця (використовується багатьма виробниками комбікормів і зараз). Наявність в амарантовому зерні всіх названих жирних кислот дозволяє стверджувати, що амарантове зерно і в цьому аспекті є підходящим замінником більш дорогої пшениці.

Амарант як компонент комбікормів

У комбікормах використовуються наступні продукти амаранту:

  • амарантове зерно;
  • амарантова макуха або шрот;
  • трав’яне амарантове борошно (трав’яні гранули).

Також зелену масу амаранту включають в комбінований силос.

Якщо щодо макухи, шроту і муки питання стоїть переважно в дозуванні, то з амарантовим зерном все складніше.

Екструзія — рішення «амарантової» проблеми

Амарант традиційно відноситься до дрібнонасіннєвих культур. Маса 1000 насінин становить 0,4-0,55 г, а розмір цілої зернівки найчастіше не перевищує в діаметрі 0,8 мм, а часто коливається близько 0,6-0,7 мм. Цей показник менший оптимального, якщо розглядати, наприклад, комбіновані корми для свиней. При цьому відомо, що введення зерна в раціон свині в неподрібненому вигляді неприпустиме, оскільки незбиране зерно має значний біологічний захист від травних ферментів, що виробляються в шлунку свині, внаслідок чого засвоюваність корму знижується. Амарант — не виняток: його засвоюваність у вигляді цілісного зерна ще нижча, ніж у інших традиційних культур. Причина тому — наявність щільної геміцелюлозної оболонки в поверхневому шарі зерна, яка практично не перетравлюється в шлунково-кишковому тракті свиней.

Це призводить до проблеми подрібнення амаранту для комбікормів. Якісно подрібнити амарант на звичайних дробарках практично неможливо через специфічність будови і розмірів його частинок. Подрібнення зерна цієї культури до борошна на інших типах млинів теж призводить до втрати його кормових достоїнств через погану сипучість продукту, високу розпиленість і невідповідність розміру часток оптимальним нормам, при яких засвоюваність корму максимальна.

Екструзія дозволяє значно підвищити засвоюваність амаранту, оскільки глибоко змінює технологічні властивості зерна. Крім того, вона сприяє ущільненню продукту і підвищенню його питомої маси, що актуально в разі розсипних комбікормів.

Однак результати екструдування інших кормових культур створили упередження проти екструдованого амаранту. Противники екструзії згадують, що при цьому методі обробки зерно в розсипних комбікормах перетворюється на в’язку, текучу масу за рахунок того, що крохмаль під час екструзії зазнає значних змін, які призводять до молекулярної дезорганізації, до зникнення природної кристалічності і до часткового зв’язування з ліпідами.

Це дійсно справедливо для ячменю, кукурудзи та деяких інших традиційних культур. Але амарант за рахунок високого вмісту білків проявляє властивості, типові не для низькобілкових кормових культур на кшталт ячменю, а для високобілкових — наприклад, сої. При дотриманні норм процесу екструдування амарант перетворюється в сипучий продукт, що не має нічого спільного з в’язким екструдованим ячменем. Але при цьому він не має пилюки, що є плюсом при згодовуванні його не тільки свиням, а й, наприклад, курям-несучкам у вигляді розсипного комбікорму.

Згадані на початку статті дослідження, що стосуються засвоюваності білка, відносяться саме до екструдованого амаранту. Біологічна цінність білка зерна амаранту після проведення екструзії підвищується: переварюваність досягає названих 90%, коефіцієнт балансу азоту становить 0,86, коефіцієнт ефективності білка — 2,4-3,6, чиста утилізація білка — 78,8. Крім цього, екструзія сприяє розпаду фітінової кислоти амаранту, а, отже, підвищенню доступності мінеральних елементів корму. Біологічна цінність екструдованого амаранту становить 72,9.

Все це призвело до того, що на сьогодні переважна більшість виробників комбікормів з зерном амаранту — як гранульованих, так і розсипних — вводять в продукт саме екструдований амарант. З біологічної точки зору це підвищує цінність таких комбікормів.

Амарантові макуха і шрот — повноцінна заміна стандартним варіантам

Амарантовий шрот успішно використовується в комбікормах для відгодівлі бройлерів. За рахунок високої схоронності білкових з’єднань частково він може замінити навіть сою, хоча не на 100% — деякий відсоток сої (в залежності від інших складових комбікорму) ввести в раціон птиці необхідно. Більш успішно він замінює в складі комбікормів соєвий шрот: згідно з дослідженнями, повна заміна соєвого шроту амарантовим ніяк не впливає на продуктивність бройлерів.

Амарантова макуха в кормах для бройлерів стовідсотково заміняє рапс і соняшник. Однією з проблем використання ріпаку є те, що варто хоч ненабагато помилитися з дозуванням — і смертність птиці різко підвищується. Помилки в дозуванні амарантової макухи, безумовно, призводять до зниження якості продукції, однак не ведуть до стрибка смертності серед птиці.

Що стосується соняшнику, то він часто програє амарантовому шроту за кількістю олії. У вітчизняному виробництві впроваджуються поступово нові технології віджиму олії, тому вміст жирів у відходах постійно зменшується. Це безумовна перевага для виробників соняшникової олії, проте в тваринництві та птахівництві відходи соняшника з цієї причини стали використовуватися менше. Фермери задаються питанням, чим замінити цей продукт, і багато зупиняються саме на амарантовому шроті, оскільки за всіма показниками він не поступається соняшнику.

Для наочності наведемо таблицю вмісту корисних речовин в амарантовій макусі.

Продукти зеленої маси амаранту — трав’яна мука і гранули

Трав’яне борошно з зеленої маси амаранту і трав’яні гранули за кількістю вітамінів перевершують стандартне трав’яне борошно та гранули, які використовується в комбікормах для свиней, корів, курей і кроликів. За кількістю мікро- та макроелементів і за змістом клітковини борошно із зеленої маси амаранту порівнянне з борошном з різнотрав’я. Однак відсоток клітковини в деяких інших травах значно вищий, ніж в амаранті. Наприклад, овес містить в два рази більше клітковини, ніж зелена маса амаранту, і цей факт є визначальним при складанні комбікормів.

Так, при нестачі клітковини в інших складових комбікорму трав’яне борошно та гранули з амаранту не використовують. Але якщо раціон худоби та / або птиці складений таким чином, що потреби у великій кількості клітковини, одержуваної з трав’яного борошна і гранул, немає, то включення амарантового трав’яного борошна або гранул більш доцільне, ніж будь-яких інших, за рахунок високого вмісту вітамінів. Особливо це стосується раціону свиней та інших тварин і / або птахів, смакові якості м’яса яких підвищують їх вартість.

Амарант в складі комбікормів: надійні сорти

Амарант — рослина, яка має дуже велику кількість різновидів. Деякі сорти виростають тільки на локально обмежених територіях, наприклад, на півночі США, і їх розведення на території, скажімо, України пов’язане зі значними труднощами. Є кілька більш-менш «універсальних» сортів, які зарекомендували себе як надійні і урожайні в сільгоспвиробництві кількох континентів, а є «місцеві», які вирощують, наприклад, тільки в середній смузі Росії.

Перелічимо основні сорти амаранту, які успішно використовуються в комбінованих кормах.

«Аргентинський»

Кущовий кормовий сорт з довгими характерними волотями пурпурного кольору. У комбікормах використовуються як зерна, так і зелена маса.

«Ацтек»

Характеризується великою кількістю зеленої маси і високою врожайністю, особливо при пізньому посіві. В 1 кг сухої маси міститься від 0,41 до 0,50 кормових одиниць. У зв’язку з цим у виробництві комбінованих кормів використовується переважно для виготовлення трав’яних сумішей і гранул, хоча і зерна «Ацтеку» зрідка додаються в комбікорми для свиней і бройлерів.

«Гігант»

Один з найвідоміших кормових сортів амаранту. Має характерне дисковидне біле насіння, темно-зелене листя і волоть або жовтого, або червоного забарвлення. Зерна відрізняються найкращими показниками по співвідношенню білка та інших речовин. Середня врожайність зеленої маси 1500-2000 ц / га, насіння — 21,7 ц / га. Вміст жирів в насінні — 7,9%. У комбікормах, відповідно, використовуються і зерна, і зелена маса.

«Лера»

Стебло зелене, листя зелене з червоними прожилками, волоть червона, відносно невелика, насіння біле. Вміст білка в насінні — 20,6%, урожайність — до 22 ц / га, що дозволяє вводити цей сорт амаранту в високобілкові і в той же час недорогі комбікорми. Посів використовується для продовження зеленого конвеєра для тварин, заготівлі силосу.

«Сем»

Зерно йде переважно на виготовлення олії, показники за вмістом білка трохи нижчі — 19,5%. У комбікормах використовується в основному зелена маса.

«Харківський-1»

Один з найбільш високоврожайних сортів, який з 1 га дає до 2000 ц біомаси надземної частини і до 50 ц зерна. У олії цього сорту зафіксована найбільша кількість сквалену. Використовується «Харківський-1» і в харчовій промисловості, і в якості складової комбікормів. В останньому випадку надземна частина може бути використана будь-яким способом: у вигляді трав’яного борошна і гранул або у вигляді комбісилосу. Практика показує, що домашні тварини і птиця їдять продукти зеленої маси цього сорту амаранту з більшою охотою за рахунок високої соковитості.

Для кормових цілей також призначені сорти «Кізлярець», «Підмосковний», «Печальний» і «Стерх». У деяких випадках використовується сорт амаранту «Багряний».

Незважаючи на різноманітність кормових сортів амаранту, виробники комбікормів виділяють серед них два — «Гігант» і «Харківський-1». Деякі додають до цього списку «Ацтек». Зерно цих сортів за вартістю трохи вище, ніж зерно інших сортів амаранту, а ось надземна частина йде по тій же ціні, що і зелена маса інших сортів, при тому що її харчові характеристики трохи перевершують інші.

Оптимальний відсоток амаранту в складі комбікормів

Різні продукти амаранту використовують в комбікормах для багатьох видів домашніх тварин і птиці — бройлерів і курей-несучок, свиней, корів і кроликів, рідше — качок і індиків.

Амарант в комбікормах для бройлерів

Згідно з дослідженням Олени Верещагіної «Амарант в комбікормах для курчат-бройлерів» (Всеросійський науково-дослідний і технологічний інститут птахівництва, м. Сергієв Посад), хороші показники збереження та живої маси курчат-бройлерів показують корми, що включають борошно з зерна амаранту сортів «Аргентинський» і — в деяких випадках — «Багряний». Наведемо цитати з дослідження:

Включення в пшенично-ячмінні комбікорми для бройлерів борошна із зерна амаранту багряного в кількості від 5% до 15% забезпечує високу збереженість курчат, живу масу на рівні контрольної групи.

Однак:

Збільшення дози амаранту (багряного) до 20% знижує перетравність і використання поживних речовин корму бройлерів (коефіцієнт перетравності сухої речовини корму — на 2,6%, перетравність протеїну — на 2,2%, сирого жиру — на 4,2%, сирої клітковини — на 5,1%; використання азоту — на 3,9%, кальцію — на 3,2%, фосфору — на 3,7%), в результаті чого жива маса курчат зменшується на 7,9% (Р <0, 05), витрата кормів на 1 кг приросту підвищується на 7,9%, погіршуються м’ясні якості птиці.

Ось як показав себе сорт амаранту «Аргентинський»:

Використання борошна із зерна амаранту аргентинського в складі пшенично-ячмінних комбікормів в дозах 10% і 15% забезпечує високі продуктивні якості бройлерів: збереження і живу масу курчат на рівні контрольної групи (95-100% і 1894-1780 г проти 1651 р, Р> 0,05) завдяки гарній перетравності і використанню поживних речовин корму, включаючи і доступність амінокислот. Найбільш високою була доступність лізину (67,5-88,1%), гястидину (83,6-84,3%), аргініну (85-66,3%); глутамінової кислоти (86,5-89,9%), проліну (65,2-67,9%), метіоніну (65,9-86,3%), лейцину (84,5-85,6%).

Дослідник відзначає, що обидва сорти підходять для включення в комбікорми:

М’ясні якості бройлерів всіх дослідних груп були високими. Не відмічено достовірних відмінностей по виходу м’язів і маси їстівних частин тушок. Внутрішні органи курчат (печінка, серце, легені, нирки, м’язовий шлунок) не зазнали істотних змін під впливом різних доз введення амаранту в комбікорми. […] Органолептична оцінка м’яса і бульйону бройлерів, які отримували від 10% до 20% зерна амаранту, показала їх високі смакові якості (4,55-5,0 балів).

При цьому, згідно з тим же дослідженням, витрати корму, що включає борошно з зерна сорту «Аргентинський», трохи перевищували витрати корму, в складі якого використовувалася борошно з зерна сорту «Багряний». Тому більш економічно вигідним представляється сорт «Багряний». Але є й інші показники:

На підставі зоотехнічних і фізіологічних досліджень зроблено висновок про можливість використання в пшенично-ячмінних комбікормах для бройлерів до 15% борошна із зерна амаранту аргентинського, або 20%, збагачуючи кормосуміш ферментним препаратом кемзайм. Амарант аргентинський, незважаючи на більш низьку поживність в порівнянні з амарантом багряним, містить, напевно, меншу кількість антиживильних речовин, що дозволяє використовувати обидва види амаранту в однакових дозах (до 15%).

Крім цього, досліджувалися результати включення в корм для курчат-бройлерів трав’яного борошна із зеленої маси амаранту. Результати такі:

Випробування по використанню борошна штучної суші із зеленої маси амаранту в кормосумішах для бройлерів в кількості 3 і 5% відповідно періодам їх вирощування показали, що продуктивність птиці не поступається контрольній групі, що отримувала трав’яне борошно з різнотрав’я в аналогічних дозах.

Птахівники також відзначають високу схоронність (практично 100%) птиці при включенні в корм амарантового шроту в якості заміни соняшникового шроту і сої. Оптимальна кількість амарантового шроту в комбікормі бройлерів:

  • віком від 5 до 30 днів — 14-17%;
  • віком від 31 до 63 днів — 15-20%.

Також в комбікормах для бройлерів може використовуватися амарантова макуха.

Амарант в комбікормах для свиней

Ефективність використання амаранту в складі кормів для свиней підтвердили дослідження, проведені А. Х. Караєвим і І. Д. Тменовим (Північна Осетія). Згідно з результатами, включення амаранту в раціони свиноматок і ремонтних свинок сприяли:

  • підвищенню багатоплідності свиноматок на 14,2%;
  • зниженню втрат живої маси лактуючих свиноматок на 71%;
  • збільшенню «молочності» свиноматок на 23,5%;
  • кращого збереження поросят під матками — на 2,7%;
  • кращому росту поросят-сосунів — на 8,3%;
  • підвищенню інтенсивності росту ремонтних свинок — на 11,1%;
  • зниженню витрат на вирощування 1 порося на 5% (в кормових одиницях);
  • зменшення витрат кормів на 1 кг приросту живої маси свинок на 5,9% (в перерахунку на кормові одиниці).

Для досягнення зазначених показників потрібно замінювати до 20% концентрованих кормів кукурудзяно-амарантового комбісилосу. За підсумками порівняння результатів відгодівлі поросят комбісилосом з амарантом (дослідна група) і комбісилосу з люцерною (контрольна група) встановлено наступне:

  • кабани з дослідної групи в 8-місячному віці важили на 15,8 кг більше, ніж кабани контрольної групи;
  • кабани з дослідної групи досягали живої маси в розмірі 100 кг на місяць раніше;
  • по виходу м’яса з туші кабани «амарантової» групи перевершували «люцернову» групу на 12,8 кг (6,8%), а за вмістом сала поступалися контрольній групі на 1,4 кг (6,6%);
  • на 1 кг приросту живої маси в контрольній групі витрачалося 5,9 кормових одиниць і 548 г перетравного протеїну, в той час як в дослідній групі ці витрати становили 5,1 кормову одиницю і 495 г протеїну, на 13,6% і 9,7% менше, ніж у контрольній групі.

Поставлені досліди дозволили дослідникам зробити наступний висновок:

Практично у всіх дослідах спостерігалася перевага кормів з амаранту над люцерновими — як по споживанню їжі і перетравності поживних речовин, так і за кінцевими результатами, підсумковій продуктивності тварин.

Крім того, до складу комбікормів для свиней включають також амарантову макуху і борошно із зеленої маси амаранту.

Результати використання амарантової макухи можна порівняти з результатами включення в корм свиней макухи соняшника. Оптимальна кількість амарантової макухи в кормах для свиней — 27-30%.

Включення борошна із зеленої маси амаранту краще згодовування свиням кормів з борошном з різнотрав’я зважаючи на більший вміст вітамінів в зеленій масі амаранту. За підсумками відгодовування свиней кормами з борошном із зелені амаранту і борошном з різнотрав’я у першої групи відмічено незначне покращення смакових якостей м’яса. Оптимальна кількість трав’яного амарантового борошна в комбікормі для свиней — 19-21%.

Зерно амаранту в корм для свиней включають в вигляді екструдата в кількості 10% при наявності в ньому меленої кукурудзи (20%), меленого ячменю (20%), а також соняшникового шроту, трав’яного борошна і кухонної солі. Приріст м’яса при використанні такого комбікорму (за різними даними) незначно перевищує приріст м’яса при використанні пшениці замість амаранту або залишається в рамках норми.

Амарант в складі комбікормів для корів

Дослідження впливу кормів з амаранту на молочну продуктивність і жирність молока проводив Білоруський науково-дослідний інститут тваринництва. Для порівняння створили дві контрольні групи тварин, першіц з яких згодовували комбісилос з амаранту з кукурудзою, а другій — тільки кукурудзяний силос. Удій першої контрольної групи перевищив удій другої на 24,9%, надбавка жирності склала 0,12% в порівнянні з другою групою, а вміст білка в молоці першої групи виявився на 0,25% вищим, ніж у другій. За органолептичними показниками молоко корів першої і другої групи не відрізнялось. Хороші результати при годуванні корів зеленою масою амаранту отримали в ЗАТ «Лосівське» Павлівського району Воронезької області (2009 г.): жирність молока після введення в раціон дійних корів зеленої маси амаранту підвищилася на 0,2%.

У Челябінській області згодовування молодняку ​​великої рогатої худоби кукурудзяно-амарантового, сорго-амарантового і амарантового силосу в кількості 51-58% від загальної поживності раціонів забезпечило збільшення середньодобових приростів на 18,1-26,2% в порівнянні з групами тварин, що знаходилися на відгодівлі тільки кукурудзяним силосом. При цьому м’ясо бичків, які отримували амарант, було кращої якості.

Для збільшення молочної і м’ясної продуктивності великої рогатої худоби та зниження витрат кормів на одиницю продукції рекомендується включати в раціони тварин амарантовий, кукурудзяно-амарантовий і сорго-амарантовий силос в обсязі 30-35% від загальної кількості кормів, а при відгодівлі молодняку ​​великої рогатої худоби — в обсязі 51-58% від сумарної поживності корму.

Амарант в складі комбікормів для інших видів домашньої худоби і птиці

Включення екструдованого амаранту в кукурудзяно-соєві раціони для курей-несучок призводить до значного зниження корму для виробництва десятка яєць. При цьому не спостерігається відмінностей в міцності і товщині шкаралупи.

Також в раціони для несучок доцільно вводити амарантовий шрот замість соняшникового за рахунок наявності в амарантовому більш корисних жирів. Однак важливо не перестаратися з кількістю шроту, так як при перевищенні жирності комбікорму у курей-несучок спостерігається зменшення кількості підсумкової продукції. За різними даними оптимальна кількість амарантового шроту в раціоні курей-несучок становить 11-14% і ніколи не перевищує 15%.

Допустима заміна трав’яного борошна борошном із зеленої маси амаранту в комбінованих кормах для несучок. Помітних відмінностей при використанні обох видів трав’яного борошна не спостерігається. Оптимальна кількість борошна із зелені амаранту в кормах для курей становить близько 15%.

Широко використовується зелена маса амаранту в комбікормах для кроликів. З огляду на те що кроликам потрібно набагато більше трав’яної їжі, ніж більшості інших домашніх тварин, включення в їх раціон амаранту більш доцільне, ніж використання різнотрав’я. Причини цього дві:

1. Зелена маса кормових сортів амаранту не містить токсичних речовин, на відміну від різнотрав’я, де періодично зустрічаються рослини з незначною кількістю отруйних речовин. Крім того, амарант більш стійкий до токсинів, що містяться в грунті і повітрі, тому його зелена маса вважається більш екологічно чистою, ніж різнотрав’я.

2. Амарант містить більшу кількість вітамінів, в тому числі необхідного кроликам рутину (вітаміну Р).

Оптимальна кількість трав’яного борошна в складі кормів для кроликів — не менше 35%.

Трав’яне борошно з зеленої маси амаранту також використовується в комбікормах для качок та індиків.

Виробники комбікормів з амарантом

На сьогодні виробництво комбікормів з амарантом поставлено на потік в США, Мексиці і деяких країнах Південної Америки, а також на півдні Скандинавського півострова, в Німеччині та інших західноєвропейських країнах.

На території України, Росії, Білорусі та інших країн СНД потокове виробництво комбікормів з амарантом зареєстровано в окремих регіонах. Великою кількістю досліджень властивостей амаранту в складі комбікормів, а також різноманітності кормів, створених за результатами цих досліджень, ми зобов’язані Воронезькій області. Одним з найбільш відомих в центральній частині Росії, а також в українських споживачів, є комбікормовий завод у Воронежі ( «Воронежська екологічна компанія»). Він виробляє повнораціонні комбікорми з амарантом для всіх видів сільськогосподарських тварин та свійської птиці. Зокрема, він пропонує:

  • комбікорм для курчат бройлерів віком від 0 до 14 днів;
  • «Стартовий» — для курчат бройлерів віком 7-28 днів;
  • гранульований корм для бройлерів віком 29-60 днів;
  • гранульований корм для курей-несучок від 120 днів до кінця продуктового періоду.

А також гранульовані комбікорми з амарантом для кроликів, для відгодівлі молодняка великої рогатої худоби, для поросят, для курчат індиків, а також універсальні комбікорми для годування будь-яких сільськогосподарських тварин.

Комбікорми з амаранту виробляє кілька невеликих підприємств в Луганській області. Найвідоміший серед них — виробник повнораціонних кормових сумішей на основі амаранту «Амарант», розташований в селищі Металіст Луганської області.

На жаль, як зауважує агроном з смт. Веселинове Миколаївської області Олександр Дейнега, який займається вирощуванням зернових і кормових сортів амаранту більше 20 років, ця рослина все ще залишається маловідомою серед виробників комбікормів.

Аудиторія керівників і фахівців схвально сприйняла все почуте. Деякі робили спроби в цьому напрямку, але так в області ця справа і не посунулася. Консерватизм і небажання перебудовуватися на щось нове взяли верх.

— нарікає агроном в інтерв’ю газеті «Аграрник».

Проте повільно, але вірно з’являється і на території СНД все більше прихильників амаранту, тому є ймовірність, що в недалекому майбутньому тваринницька і птахівницька сфери будуть використовувати цю рослину поряд зі звичними кормами і амарант увійде в список традиційних кормових культур.

Нема коментарівЗалишити коментар

Залишити коментар

-=Ваш E-mail ніхто не побачить=-