Амарантові крем-мазі — лютий і березень без проблем

Лютий добігає кінця, а з ним до кінця підходять і найбільш важкі для нашого здоров’я дні — зимові короткі дні без сонця. Однак з появою сонця виникає одне «але» — підвищена вологість, яка в зимових умовах практично непомітна.

«Зима недарма злиться» або чому лютий гірше грудня

Навіть при помірно низькій температурі лютневе — «потеплівше» — сонце розтоплює верхній шар снігу, і в денний час, особливо при ясній погоді, починається випаровування. Однак за рахунок морозу крапельки води замерзають в повітрі. Через це лютневий вітер здається нам особливо лютим: дрібні частинки снігу, який розтанули і тут же знову замерзли, дряпають шкіру, а через підвищену вологість створюється відчуття «замерзлості».

Жителі сухих північних регіонів, де переважають сильні морози, страждають менше, а жителям півдня доводиться гірше, тому що чим ближче до півдня — тим вища вологість. Крайня північ (далеко від Гольфстріму, там, де температура рідко піднімається вище 10 градусів) в лютому — найбезпечніше, як не дивно, місце: сонце вже з’являється, і люди отримують свою дозу ультрафіолету, а сильної вологості немає. Зокрема, тому і хворіють мешканці півночі в зимовий час рідше. А найнеприємнішими виявляються області, де температура вдень може піднятися до +1, наприклад, а вночі впасти до -3 градусів. 0 за Цельсієм — теж не сама «корисна» в лютому температура. І навіть негативні відмітки до -5 в кінці зими — початку весни досить небезпечні. Додати відсутність вітамінів, різкі зміни погодних умов — і привіт, застуди.

З цієї причини з другої половини лютого і до тих пір, поки сніг повністю не зійде і не встановиться постійна (і вдень, і вночі) температура вище +5 градусів, краще перейти на спеціальні «зимово-весняні» профілактичні заходи.

Про те, як підтримати організм взимку, ми писали раніше, наприклад, в матеріалі «Зима без застуд з амарантом» або в статті про користь амарантового крему для шкіри під час сильних морозів. Зимово-весняна профілактика дещо відрізняється, в першу чергу тим, що шкіру і слизові оболонки носа потрібно захистити від вологості і вірусів відповідно, але при цьому не заважати сонцю, яке ледь з’явилося, насичувати організм після темних грудня і січня.

Підібрати відповідний крем для цього періоду досить важко з кількох причин:

1. Зимові креми в більшості своїй зволожують шкіру, що зрозуміло, так як мороз її сушить. Однак вони припускають використання в умовах справжньої сухої і морозної зими, тому, коли з’являються перші ознаки танення, використовувати їх вже недоцільно.

2. За рахунок спеціальної жирової основи зимові креми часто захищають шкіру від УФ-випромінювання, що в умовах зниженої вологості корисно, а в умовах підвищеної зовсім недоцільно і навіть шкідливо, оскільки ультрафіолет підтримує імунну систему. Недарма в кінці лютого або навесні батьки відправляють дітей на вулицю «погріти ніс під сонцем».

3. На грудень і січень для кращого захисту шкіри рекомендується вибирати креми на один порядок жирніші. Тобто якщо шкіра жирна, купувати крем для нормальної шкіри, а якщо нормальна — для сухої і т. д. У лютому-березні ця стратегія може нашкодити: жир буде гірше вбиратися через вологість, буде залишатися на шкірі, через що вона не зможе «дихати». Підсумок — забиті пори, іноді свербіж та інші принади використання невідповідного крему.

З профілактикою ГРВІ теж не все так просто. Якщо в сухий зимовий час досить полоскати носоглотку після повернення з місць великого скупчення людей, наприклад, настоєм з амаранту, то в умовах підвищеної вологості потрібен більш сильний захист. Чому — тому що в процесі дихання замерзлі в повітрі частинки вологи, що випарувалася потрапляють в ніс і ранять слизову оболонку, через що вона стає більш вразливою. Це помітно, навіть якщо просто подивитися на людину, яка повернулась з сухого морозу і на людину, яка довго перебувала на засніженій вулиці при 0 градусів. У першої шкіра навколо ніздрів просто почервоніє від холоду і швидко поверне нормальний колір в теплі. У другої повертати звичайний колір вона буде довше, людина буде сякатися і «шморгати» носом через те, що на шкірі біля ніздрів утворюється непомітна крижана скоринка, яка в теплі розтане. Особливо останні ознаки будуть помітні, якщо на вулиці сильний вітер. При сильному вітрі в сухі зимові місяці шкіра просто червоніє, потім може біліти або навіть злегка посиніти (сигнал, що потрібно негайно зігріти постраждалу ділянку), але крижана скоринка не утворюється.

Амарант: двох зайців одним пострілом

Одним з кращих профілактичних засобів в зимово-весняний час є домашні крем-мазі. Переваг у них декілька:

•     по-перше, можна підібрати інгредієнти відповідно до індивідуальних «слабких» місць;
•     по-друге, можна вибрати відповідну жирову основу і додати її в потрібній пропорції;
•     по-третє, можна додати досить рідкісні компоненти і при цьому не платити за крем з ними захмарні суми;
•     по-четверте, в більшість (але не в усі) домашні крем-мазі можна додавати ефірні масла відповідно до своїх уподобань.
  

Домашні амарантові крем-мазі можна приготувати для будь-якого типу шкіри. При цьому вони виконають відразу дві функції:

1. Захистять обличчя і руки при мінусовій температурі і високій вологості.

2. Захистять слизову оболонку носа (а також губи) від попадання і розмноження вірусних інфекцій.

А ще їх досить легко готувати.

Готуємо крем-мазь з амарантом: загальні рекомендації

Відштовхуватися при виготовленні крем-мазі потрібно від початкового типу шкіри. Наприклад, якщо у вас дуже жирна і проблемна шкіра, не варто робити засіб на основі свинячого жиру або навіть вершкового масла — краще взяти більш м’які інгредієнти, такі як желатин або гліцерин. Для нормальної або чутливої ​​шкіри цілком підійдуть парафін, вазелін, віск і майже всякі масла. А для сухої і дуже сухої шкіри можна брати «ударні» жири типу свинячого, а можна і інші тваринні (те ж вершкове масло).

Не варто намагатися зробити засіб більш жирним, ніж необхідно, але і занадто маленька кількість жиру не дозволить отримати бажаний результат.

Консистенція крем-мазі залежить в першу чергу від консистенції жирової основи. Наприклад, крем-мазі на воску або парафіні можна носити з собою в будь-якій ємності, не боячись, що вони розіллються в сумочці. Крем-мазі на вершковому маслі менш стійкі, але швидше і краще вбираються в шкіру, довго її насичують. Такими ж властивостями володіють крем-мазі на рослинній олії. Але останні, наприклад, майже неможливо наносити на губи в якості основи під макіяж — для цих цілей краще підійдуть знову-таки воскові або парафінові засоби. А для захисту шкіри навколо ніздрів і слизової оболонки носа, навпаки, краще використовувати більш рідкі крем-мазі, а це найчастіше засоби, приготовані саме на основі рослинної олії.

Готувати крем-мазі з амарантом краще в невеликій кількості, так як зберігати довго їх не слід, та й кращий захист вони забезпечують в перші дні після приготування.

Методика приготування твердих крем-мазей (на парафіні, гліцерині, вазеліні, воску, вершковому маслі і т. д.) однакова і містить в собі:

•     розтоплення жирової основи;
•     додавання лікувальних компонентів;
•     додавання додаткових складових, якщо вони є.