Високорентабельна культура дохід від 40 000 грн/га
продукція для повсякденного, дитячого, дієтичного та спортивного харчування
ефективні лікарські препарати Біологічно активні добавки
Унікальна косметика зберігає молодість та здоров'я шкіри
органічна продукція для здорового харчування
поживні комбікорми для тварин, птахів та риби

Амарант колосистий: лаконічно про один із видів чудодійної рослини

Не секрет, що існує велика кількість різновидів амаранту. Це і дикі сорти, і культурні, і призначені для годування тварин, і сорти, які прикрашають сади і присадибні ділянки красивими квітучими волотями і багато інших.
Сьогодні ми поговоримо про такий різновид рослини, як амарант колосистий, який набув значного поширення у багатьох регіонах планети.

Загальна інформація

Амарант колосистий має кілька різних варіантів назви:

  • краснуха;
  • щириця закинута;
  • підсвекольнік;
  • циганка.

«Офіційна» назва Amaranthus retroflexus L., відноситься до сімейства Аmаranthaceae (чи то пак — амарантових).

Опис

Амарант колосистий є однорічною рослиною:

  • висота може досягати 1-го метра;
  • стебло — пряме, на ньому густо ростуть невеликі, м’які волоски;
  • гілочки — розходяться в сторони і вгору;
  • корінь — рожевий;
  • листя — досить велике, а вгорі стебла слабовиємкові, які виростають на досить довгих гілочках, ніби прагнуть до сонця;
  • цвіте дрібними суцвіттями, часто злегка зеленими з сірим відтінком або жовтим відтінком, іноді може проявлятися легкий червонуватий тон;
  • з суцвіть виходять дрібні насіння чорного кольору.

Регіони зростання

Амарант колосистий досить поширена рослина в Східній Європі і деяких азіатських країнах. Зокрема, зустрічається в:

  • європейській частині Росії;
  • в деяких регіонах Сибіру;
  • в східній частині України, Білорусі;
  • на Кавказі;
  • в середньоазіатських країнах.

Рослина потрапила в Євразію з північноамериканського континенту.

Де виростає?

По суті, його можна вважати звичайним бур’яном — найчастіше зустрічається на сільськогосподарських угіддях і на городах. Нерідко використовується для корму домашніх тварин.

Час цвітіння і дозрівання

Починає цвісти амарант колосистий в червні і закінчує — у вересні. Збирають його з липня по серпень.

Хімічний склад

Склад рослини досить різноманітний — в ній присутня безліч корисних речовин, мінералів і вітамінів. У листі під час досліджень було виявлено:

  • жирну олію;
  • фосфор;
  • каротин;
  • вітамін С (у великих кількостях);
  • сполуки, що містять азот;
  • крохмаль і ін.

Ще більш дивний склад насіння рослини:

  • 41% крохмалю;
  • 19% протеїну;
  • 10% клітковини;
  • 8,6% води;
  • 7,9% жирної олії;
  • 4,5% золи;
  • 2% цукру;
  • і трохи таніну.

Особливості застосування

Трава застосовується цілком (тобто, і стебла, і листя, і суцвіття). Також застосовується насіння.
Найчастіше використовується водний настій амаранту колосистого, який допомагає при певних недугах і проблемах в організмі:

  • при різних видах проносу;
  • при кольках в кишечнику;
  • при запорах (грає роль проносного засобу);
  • при рясних кровотечах під час менструації;
  • при кровохарканні (допомагає зупинити кровотечу);
  • при сильних кровотечах під час геморою.

Будь-яких протипоказань такого настою не було виявлено.

Як приготувати настій?

Для приготування водного настою амаранту колосистого необхідно:

  • взяти листя і стебла;
  • дрібно нарізати;
  • на одну ложку подрібненої рослини налити один стакан окропу;
  • накрити посудину кришкою;
  • поставити ємність з травою і водою на водяну баню;
  • пропарити так 15-ть хвилин, не забуваючи періодично помішувати;
  • зняти з водяної бані і почекати, поки охолоне.

Після цього розчин слід процідити, обов’язково гарненько віджати траву і долити кип’яченої води стільки, щоб вийшов первинний об’єм (адже поки трава буде перебувати на водяній бані, частина води випарується).
При будь-якому з перерахованих недуг необхідно випивати по півсклянки настою тричі на день.

Інші особливості та цікаві факти про амарант

У амаранту колосистого досить глибока історія. Як було встановлено дослідниками, його використовували для їжі індіанці:

  • майя;
  • інки;
  • ацтеки.

Виявляється, рослина широко культивувалася на американському континенті ще 8000 років тому. Індійські племена використовували амарант в якості основного джерела своєї їжі.
Греки також полюбили амарант, і навіть вважали, що він символізує безсмертя. А в середні століття оцінили його і скандинави. Так, шведська королева Христина ще в 1653 році заснувала орден Амаранту.
Примітно, що всі види даної рослини характеризуються вмістом великої кількості білка. А також вони неймовірно урожайні — так, з одного гектара посівної площі збирається не менше 63 центнерів, хоча інші зернові в таких умовах рідко дотягують навіть до половини такої цифри.
Уже кілька років амарант вивчається вченими багатьох держав планети. Так, офіційні дослідницькі програми проводяться в:

  • Сполучених Штатах Америки;
  • Індії;
  • Перу;
  • і багатьох інших країнах.

Деякі вивчають його цілющі властивості, інші — шукають в ньому джерело калорійної і поживної їжі, здатної вирішити проблему голоду в африканських країнах.

А в Венесуелі вчені встановили, що продукти харчування, отримані з амаранту (наприклад, той же салат або коржі) мають досить незвичайний, але і приємний смак. Саме ж листя може легко замінювати інші рослини, які використовуються для приготування салату.
Примітно, що листя для салату можна отримати вже через 40 днів після початку зростання.
Саме ж листя, пагони, стебла можуть використовуватися в їжу не тільки в вареному, але і в сирому вигляді.
Певні види амаранту дають їстівне насіння, з якого отримують крупу для каш або вичавлюють амарантову олію.

Нема коментарівЗалишити коментар

Залишити коментар

-=Ваш E-mail ніхто не побачить=-