Амарант: хімічний склад і перспективи використання

13.10.2017

Амарант — це унікальна рослина, яка знайшла широке застосування в медицині і харчовій промисловості. Це обумовлено наявністю в його надземній частині цінних біологічно активних компонентів, за рахунок чого визначається дуже висока перспективність використання культури. В даному матеріалі представлений аналіз хімічного складу амаранту і можливостей його застосування в якості сировини для отримання біологічно активних добавок.

Особливості хімічного складу насіння Amaranthus L

Всі частини рослини мають біологічну унікальність. Так, насіння має високу поживну цінність. Вони використовуються для виготовлення борошна, крохмалю, висівок і масла.
Залежно від виду, насіння містить:

від 13 до 21% легкозасвоюваного протеїну;
6-9% рослинних олій, що мають високу концентрацію поліненасичених жирних кислот і біологічно активних компонентів;
60% крохмалю;
комплекс вітамінів А, В, С, Е, Р, каротиноїдів і пектину;
велика кількість мікро- і макрокомпонентів, зокрема заліза і кальцію.

Вміст тригліцеридів в складі ліпідів насіння амаранту коливається від 74 до 85%.
Рослина містить унікальний за складом білок, який має збалансований амінокислотний склад, головною цінністю якого є незамінні амінокислоти. При цьому більше половини цього протеїну включають альбуміни і глобуліни.

До складу жиру амаранту входить цілий комплекс кислот — жирні олеїнова, лінолева і ліноленова, а ліпідної фракції — до 11% особливого вуглеводню сквалену, який є основним попередником трітерпенів і стероїдів, в тому числі стеролів і їх похідних, які використовуються в терапії атеросклерозу. Відповідно до результатів медичних досліджень, сквален визнаний найважливішим компонентом, який виконує в людському організмі роль регулятора ліпідного і стероїдного обміну, а також має виражені антиоксидантні властивості. Високий вміст даного вуглеводню є унікальною особливістю олії насіння, що дає можливість розглядати продукт в якості промислового джерела отримання сквалену.

Біологічна цінність надземної частини

Надземна частина деяких видів амаранту містить до 6% калію і дозволяє забезпечити 1-1,5 т / га перетравного рослинного білка. Це відкриває широкі можливості використання культури в сільськогосподарській галузі для годівлі тварин. Крім того, надземна частина містить близько 10-12% пектину, а зерно — нерозчинний пропектин (попередник пектину). Дані речовини широко застосовуються в харчовій промисловості і медицині з метою виведення важких металів і радіонуклідів з організму.
Листя амаранту містить близько 15% протеїну, причому він входить в число кращих рослинних білків по співвідношенню незамінних амінокислот. Крім того, воно містить вдвічі більше сірковмісних амінокислот, добре розчиняється і екстрагується.

У листі Amaranthus L також виявлено велику кількість:

пектину (близько 6%);
аскорбінової кислоти (120 мг%);
каротиноїдів (9 мг%);
поліфенолів (16%, з яких 4% становлять флавоноїди кверцетин, трефолін і рутин);
мікроелементів В, Fe, Ni, Ba

За інформацією інших досліджень, в ньому містяться також вітаміни В, С, А, бетаціанінові пігменти, ліпіди, пектини і мікроелементи. Максимальний вміст біологічно активних компонентів в листі розглянутої культури відзначено під час фази бутонізації — на початку цвітіння рослин. При цьому вітамін С в листках 10 видів рослини містився в кількості від 69 до 100 мг / 100 г.
Використання амаранту в якості добавки до чорного байхового чаю дає можливість отримати якісно нові чайні продукти з підвищеним вмістом флавоноїдів, які мають підвищену Р-вітамінну і антиоксидантну активність.
На сьогоднішній день відбувається активне вивчення антиоксидантних властивостей поліфенолів, беталаїнових пігментів, алкалоїду амарантину, водорозчинних пектинів, а також безлічі екстрактів і фракцій, одержуваних з амаранту. Amaranthus L надзвичайно багатий речовинами вторинного походження, які визначили лікарські властивості культури. Так, надземна частина містить глікозиди флавоноїдного типу на основі агліконів кемпферолу, кверцетину і ізорамнетіну. Крім того, до його складу входить 3,7,4′-тригідрооксифлавон афромозину і даідзеіну.

За рахунок цього амарант виявляє досить високу активність:

гепатопротекторну;
радіопротекторну; протизапальну;
жарознижувальну;
антигепатотоксичну;
антидіабетичну;
антигіперліпідемічну;
сперматогенну;
антигіпроліферативну;
протигрибкову.

Дуже високу цінність має олія цієї рослини, що володіє здатністю регуляції ліпідного обміну і рівня ненасичених жирних кислот в плазмі крові, а також пригнічує ріст пухлин і надає мембраностимулюючу дію. Крім того, амарант має протизапальні та аналгетичні властивості в терапевтичній стоматології, маючи позитивний вплив і при атеросклерозі, серцево-судинних захворюваннях, гіпертензії і гиперліпопротеідемії.
Олія запатентована як імуностимулюючий засіб, застосування якого можливо також для корекції стану імунодефіциту під час терапії захворювань різної етіології:

серцево-судинних;
онкологічних;
порушенні обміну речовин;
виразкових і ерозійних уражень шлунково-кишкового тракту;
псоріазу;
нейродерміту і безлічі інших.

Перспективи використання амаранту

Вивчено можливості створення нової лікарської форми з використанням олії амаранту — супозиторіїв для терапії запальних і інфекційних захворювань шкіри і слизових оболонок. Високий вміст ефірів жирних кислот і поліфенолів, які володіють антиоксидантними властивостями, дозволяє рекомендувати рослину для використання в якості антиокислювача в молочній та хлібопекарській промисловості, а також для приготування повноцінних поживних продуктів / кормів, що відрізняються високим вмістом білка, харчових волокон, пектину, вітамінів, мікро — і макроелементів. Доведено ефективність застосування амаранту з метою збільшення терміну придатності кисломолочної продукції без використання хімічних антиокислювачів. Крім того, вивчена антиоксидантна і пребіотична активність кисломолочних продуктів з екстрактом амаранту. Використання поживних властивостей листя цієї рослини в якості нетрадиційних джерел живлення дасть можливість створити широкий асортимент видів продуктів, які мають стійкий пребіотикопробіотичний ефект.
Але і це ще не все! Сьогодні у всьому світі проводиться ряд комплексних досліджень з метою розробки ефективних технологій промислової переробки насіння Amaranthus. Це дозволить використовувати рослинний концентрат в якості самостійного продукту, а також для виготовлення комбінованих молочних напоїв і спеціального харчування для осіб, що володіють підвищеною чутливістю до білків, що містяться в коров’ячому молоці. Наявність двох найважливіших складових (каротину і вітаміну А) дозволяє амаранту підсилювати вироблення інсуліну, що дає можливість рекомендувати рослину в дієті хворих на діабет, а також виробництва спеціалізованих дієтичних продуктів і харчових сумішей для них. Низький вміст глютену відкриває широкі перспективи для хворих на алергію і на целіакію. Бетаціаніни, які входять до складу амаранту, рекомендовані до застосування в якості природного барвника при виробництві кремів, желе, морозива і напоїв з високим кислотно-лужним балансом.
Таким чином, рослина є дуже перспективною у багатьох галузях діяльності сучасної людини — традиційній медицині, харчовій промисловості, сільському господарстві, косметології. Наступні глибокі дослідження амаранту повинні виявити ще більше корисних властивостей Amaranthus, істотно розширивши спектр його використання.
Тому амарант можна назвати культурою з великим минулим і великим майбутнім!