Амарант — їжа народів світу

Як свідчить міжнародна статистика, в промислових масштабах амарант як овочева культура практично не вирощується. Книги, що висвітлюють різноманітність і застосування харчових рослин, навіть ті, які стосуються конкретно овочів, найчастіше ігнорують його або згадують дуже коротко. Тож не дивно, що дослідники, що займаються удосконаленням глобальних поставок продовольства, звертають на цю рослину мало уваги. Дійсно, більшість з них, можливо, ніколи не чули про овочевий амарант.

З більш ніж п’ятдесяти видів амаранту багато вживають в їжу в тропічних і помірних широтах, але тільки близько десятка можна вважати одомашненими.

Проте, якщо урожай листя амаранту здається непомітним в глобальному масштабі, то тільки тому, що він прихований з поля зору. По крайній мірі, в п’ятдесяти тропічних країнах вирощують овочеві види амаранту в таких кількостях, які далекі від маленьких. Наприклад, уздовж вологих низин Африки і Азії, широко поширені страви з вареної зелені цієї рослини. У сезон, амарантові листя забезпечують щоденну норму білка деяких африканських суспільств на цілих 25%. У деяких частинах Західної Африки ніжні молоді паростки з корінням продаються на міських ринках тисячами тонн в рік.
М’який смак, хороша врожайність, висока поживна цінність, здатність витримувати жаркий клімат зробили амарант дуже популярним в Африці. За ароматом, харчовій цінності і придатності для сільського господарства, він є кращим з усієї тропічної зелені. Повний огляд нативних продуктів південної Африки, наприклад, чітко окреслює статус цієї рослини: «З усіх диких їстівних рослин в південній частині Африки, небагато, якщо такі будуть, настільки добре відомі і широко використовуються як амарант».

Ймовірно, найбільш широко вживають в їжу варену зелень амаранту у вологих низинах Африки. Листя і стебла цієї рослини відмінно підходять для варіння. Вони мають ніжну текстуру, м’який смак, при цьому не мають жодних слідів гіркоти.

Амарант є одним з небагатьох родів, види якого були одомашнені як в Старому, так і в Новому Світі. Він вживався як свіжа зелень і у вареному вигляді не тільки в Африці, але і в Азії, Північній і Південній Америці.
У Китаї і Південно-Східній Азії — регіоні, який славиться якістю овочів, один з видів амаранту — китайський шпинат, визнаний однією з кращих овочевих культур. Фермери в Гонконзі, наприклад, вирощують шість його сортів: з загостреними, зазубреними, круглими, червоними, білими, зеленими листками. На Тайвані вирощують сорт «тигровий лист» із зеленим листям з червоною смугою по центру. Крім того, китайські фермери вирощують близько 40 га амаранту в рік на корм для свиней.
За останні два десятиліття, амарант почали вирощувати набагато більше фермерів по всьому світу: в Китаї, Росії, деяких частинах Східної Європи, Південної Америки, він знову з’явився в Мексиці.

У Мексиці він традиційно використовується у вигляді поєднання амарантового попкорну з патокою або медом.
Амарант — важлива овочева культура для багатьох дрібних фермерів в світі. Його ще називають «їжею бідних», адже він дійсно рятує багато бідних людей від голоду. Так, наприклад, в останнє десятиліття в Мексиці і Танзанії діють проекти Puente a la Salud Comunitaria A.C. і Amaranth: Future-Food, спрямовані на підтримку вирощування амаранту дрібними фермерами не тільки для покращення харчування їх сімей, а й можливості отримання стабільного і високого прибутку.

У країнах Карибського басейну листя амаранту є важливою складовою традиційної карибської кухні, особливо в відомому блюді під назвою «Callaloo». Це ніжне овочеве рагу займає центральне місце в раціоні місцевих жителів і стало майже синонімом Карибів. Слово увійшло повсякденну мову як термін, що позначає унікальне змішання їжі, мови, музики і народів — складових креольської культури. Словом «Callaloo» називають ресторани, журнали, шоу, пісні, групи, книги.
Різні країни Карибського басейну роблять його з листя амаранту та інших рослин. А на Ямайці, в Белізі і Гані слово «Callaloo» використовують для позначення власне амаранту, який є компонентом безлічі традиційних страв, а також «соку Callaloo».
У США амарант почали вирощувати в якості зернової культури в кінці 1970-х років. Незважаючи на те, що площа його посівів становить лише кілька тисяч гектарів щороку, продукти переробки цієї рослини присутні у всіх відділах здорової їжі продуктових магазинів.

Цікаво, що під час проведення дегустацій Міністерством сільського господарства США, більшість з 60 учасників сказали, що приготоване амарантове листя на смак так само хороше, як шпинат. Деякі порівнювали смак листя зі смаком артишоку.

Ямайський «сік Callaloo»

Складові:

• 1 пучок амаранту (близько 12 стебел)
• шматочок імбиру (натертий)
• 2-3 чашки води
• цукор за смаком

Приготування:

• Видалити тонку плівку зі стебел амаранту.
• Ретельно промити в підсоленій воді; знову промити в чистій воді.
• Дрібно нарізати амарант.
• Змішати його в блендері з водою і імбиром до отримання однорідної маси. Якщо маса надто густа можна додати води.
• Підсолодити цукром за смаком.
• Замість імбиру можна використовувати сік одного лайма.

Схожі статті

Смажені креветки з амарантом, червоним перцем і кінзою

Рецепти з амаранту: що ми ще можемо Вам запропонувати