Безпечність насіння амаранту і отриманої з нього олії: як перевірялись продукти
Пропонуємо вашій увазі невелику роботу, авторами якої є Н.М. Дерканосова, С.В. Кадиров, Є.Ю. Ухіна, А.В. Стуруа (Воронезька державна технологічна академія, Воронезький державний аграрний університет.) У ній розглядаються питання безпеки насіння амаранту і одержуваної з них олії.
Робота була опублікована в 2006 році після проведених досліджень. На той момент амарант ще був маловідомий для споживачів, а тому часто виникали питання, чи дійсно рослина і продукти, одержувані з неї, безпечні для людей. Ознайомившись з цією роботою, ви переконаєтеся, що споживання амаранту не несе в собі ніякої загрози.
Як проводилися дослідження і що вдалося встановити
Для оцінки харчової нешкідливості насіння амаранту врожаю 2004 року, вирощеного на території ботанічного саду ВДАУ ім. К.Д. Глінки, і отриманої з них олії провели дослідження за трьома показниками:
- наявність токсичних елементів;
- пестицидів;
- і мікотоксинів, зокрема високотоксичного афлатоксину В1.
Вміст токсичних елементів — свинцю, кадмію, миш’яку, ртуті, міді — визначали по ГОСТ 26927, ГОСТ 26930, ГОСТ 26934 методом емісійного спектрального аналізу на спектрографі ІСП-28.
Проби для аналізу готували способом сухої мінералізації по ГОСТ 26929. Наявність афлатоксину В1 в продукті визначали по ГОСТ 30711-2001, залишків хлору і фосфоровмісних пестицидів — методом тонкошарової хроматографії.
Встановлено, що до складу насіння амаранту і виділеної з них олії не входять фосфорхлорорганічні пестициди (бромистий метил, дихлоретан, карбофос, чотирихлористий вуглець), афлотоксину В1 теж не виявлено.
Токсикологічна оцінка насіння і олії, а також гранично-допустимі норми відповідно до СанПіН 2.3.2.1078-01 наведені в таблиці.
Аналіз показує, що масова частка токсичних елементів в насінні амаранту і в олії значно нижча їх ГДК (гранично-допустима концентрація).
Перевірку олії з насіння амаранту на загальну токсичність проводили біолюменісцентним методом з використанням бактерій стілоніхій. Визначали також вміст пліснявих грибів і дріжджів, оскільки підвищення їх кількості вище допустимого може стати причиною мікотоксикозів.
Безпеку олії розглядали з точки зору відсутності сальмонели і бактерій групи кишкової палички (БГКП).
Олію зберігали протягом 3 місяців при температурі 8-9 ° С. Отримані результати показали, що вміст МАФАМ (мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів), цвілевих грибів і дріжджів протягом всього періоду зберігання не перевищує допустимого рівня.
Сальмонели і БГКП (бактерії групи кишкової палички) в олії, яка зберігалась, також не виявлені. Таким чином, насіння амаранту і отриману з них олію можна рекомендувати для застосування в технології харчових продуктів.
Доброго дня! Вживати амарантову олію всередину ще не пробувала, але вже користувалися амарантовою олією українського виробника. Основне застосування — це в косметологічних цілях. Наносила на шкіру та робила маски для волосся — олія надовго зберігає шкіру зволоженою і захищеною, волосся стає блискучим та шовковистим, легко розчісується, правда олію важко змити з волосся.На лице робила маску так: нанесла товстим шаром на шкіру, через 20 хвилин надлишки стерла серветкою. Раджу всім подругам та знайомим, результат порадував!
Доброго дня, Оля! Дякую Вам за цікавий відгук! Якщо ви пробували українську амарантову олію, що виробляється за унікальною технологією холодного віджиму, рекомендую обов’язково спробувати її не тільки в косметичних, але і в харчових цілях. Її потрібно додавати в будь-яку їжу. Просто замінити нею іншу рослинну олію, яку ви використовуєте, але, звичайно, не варто на ній смажити. Для зміцнення організму і підняття імунітету досить зранку і ввечері протягом чотирьох тижнів приймати по одній великій ложці олії.