Вирощування органічного амаранту або досвід наполегливого фермера

Мова піде про вирощування органічної амаранту на прикладі одного з фермерських господарств Закарпатської області. Людина, що не має досвіду в землеробстві і рослинництві, два роки вирощує органічний амарант і має намір продовжувати роботу в цьому напрямку. Наполегливий фермер також готовий ділитися досвідом і допомагати новачкам.

 

Олександр Іщенко та його вибір діяльності

Можна багато говорити про значення екологічно орієнтованих перетворень в Європі і Україні, про дбайливе ставлення до навколишнього середовища, про необхідність господарювання в гармонії з природою. Для Олександра Іщенка, нині голови ТОВ «Органікагро» на Закарпатті, майже три роки тому вибір був обумовлений своїми причинами. Про них, про отриманий досвід і деякі висновки він розповів в інтерв’ю.

— Не було грошей купувати посівний матеріал — кукурудзу або ще що-небудь, плюс була органічна земля, і не хотілося цю землю «хімічити», а також через доступну собівартість, оскільки посівного матеріалу амаранту треба було лише 1 кілограм.

Не знали нічого. А за чутками — «все буде нормально, амарант росте добре, проблем ніяких не буде».

— І Ваш перший досвід …
— 1 тонна з гектара в перший рік.
— Ви вважаєте це хорошим результатом за своїми витратами?
— Для людини, яка ніколи не займалася землеробством, якій ніхто не підказував, як посадити (з тих людей, які в землеробстві не один десяток років), це був колосальний результат. Треба також враховувати, якою технікою сіяли, якою технікою прибирали, то це мега-колосальний урожай.
— А якою технікою сіяли, прибирали?
— Все старе, все ще радянських часів, 50-х років виробництва. Комбайн був 78-го року випуску. Тому було багато втрат.

Як сіяли? Методом проб і помилок. Сівалка УПС була старенька, підігнали висіваючі диски на 0,8 міліметра. Труднощі і нюанси ми вивчили, і на третій рік вже усвідомлюємо … Уже знаємо, які можуть бути нюанси при вирощуванні амаранту, і вже з’явилося багато питань до переробників, до тих, хто торгує посівним матеріалом. Ці питання ми починаємо задавати, і хочемо отримати на них відповіді. Ми не прагнемо до того, щоб посіяти 200 або 300 га амаранту — ми прагнемо до того, щоб підвищити врожайність, щоб не 1 тоннузібрати, а півтори, наприклад, або дві. І доводити цей амарант до логічного завершення: розуміти, де амарант можна висушити, де його можна дочистити, якщо це потрібно буде, і скільки це буде коштувати за фінансовими витратами.

− Витрати фінансові: новачкам що Ви можете сказати?
— У кожному регіоні витрати будуть свої. Якщо у новачка є земля, наприклад, 10 га землі, і він хоче посіяти 10 га амаранту, і він повинен буде тільки наймати техніку, — тоді вже витрати залежать від вартості найму техніки, оскільки в кожній області цінова політика може бути різною. Далі: якщо ці 10 га в оренді, — виплата для пайовиків теж різна. Новачок може цю суму прорахувати сам. Знаючи технологічну карту, знаючи, які операції він повинен зробити на один гектар, знаючи цінову політику у себе в області, він зможе обчислити, скільки він витратить грошей.

Окремим питанням можна назвати застосування засобів захисту рослин. Вважається, що отримати високий урожай будь-якої культури без них просто неможливо. Це стосується і амаранту, незважаючи на те, що він відомий як невибаглива рослина, виживає при будь-якому температурному режимі і при будь-яких умовах. Тут досвідчені рослинники можуть заявити, що кожна культура любить догляд і відповідає на нього найкращим урожаєм.

Олександр Іщенко зібрав два врожаї амаранту, вибірково застосовуючи лише вкрай необхідні засоби захисту рослин. На новий сезон у нього особливі плани.

— Застосовував засоби захисту від попелиці, від блохи, але все — біопрепарати. Ніяких засобів підгодівлі по листу, ні добрив. В цьому році ми вже по-іншому підійдемо до цього. У Києві була конференція виробників амаранту, і там виступав представник Одеського інституту, «Біоцентру», і конкретно по біопрепаратам розповідав, по підгодівлі амаранту, і ми це питання вже розглядаємо. Адже рослина теж хоче їсти, і їй потрібне певне харчування. Два роки ми просто вирощували амарант: просто посіяли, просто зібрали … Зі збутом врожаю допомагала Асоціація.

Питання збуту вирощеного врожаю безпосередньо пов’язані з можливостями його переробки. В цьому відношенні склалася певна думка і у Олександра Іщенка.

— На будь-який продукт (кукурудза, пшениця і т. п.) є якісь обсяги, і фермер, коли засіває площі, розуміє, що у нього буде такий-то обсяг продукції, і цей обсяг можна продати. Щодо амаранту теж хотілося б розуміти цей обсяг, і щоб цей обсяг був зафіксований договором. Щоб я, фермер, розумів, що я зібрав 50 тонн, і ці 50 тонн у мене забере переробник.
— Але Ви ж самі шукаєте того, хто у Вас купить ці 50 тонн, правильно?
— Правильно. Але переробники не хочуть укладати зі мною договір на майбутній урожай, тому що у них є сумніви: а чи виросте, а яка буде жирність, а яким буде сквален. Через це вони не хочуть брати на себе відповідальність і говорити, що зобов’язуються забрати у мене весь амарант. Звичайно, мене насторожує, що от я вирощу урожай, я вкладу певну суму грошей на очистку зерна, на сушку, на обробку, і не зможу його продати. Це не пшениця, не кукурудза, не соняшник. Є багато олійниць, які заберуть соняшник, — так, ціна буде іншою. З амарантом це складніше, тому що на всю Україну два-три переробники, які можуть його переробляти і доводити до логічного завершення — чи то в крупу переробляти, то чи олію з нього робити.

Все впирається в папери: фермер хоче укласти договір з переробником на поставку товару, від фірми, яка продає йому посівний матеріал, хоче отримати папір про якість посівного матеріалу, про те, що були проведені якісь лабораторні дослідження, зроблені аналізи, — як і стосовно іншої культури. Кожна фірма, яка продає посівний матеріал, дає гарантію, що її посівний матеріал найкращий, у нього схожість така-то, попередній розрахунок по тоннажу такий-то. Поки що немає такого, щоб фермер міг переробнику дати гарантію, що виростить якісний продукт. Ось таке замкнене коло.
— Органічний амарант… Зараз мова йде про обов’язкову сертифікацію.
— Так. Спочатку сертифікували землю. Потім подавали заявку, приїхав фахівець, взяли тут аналізи, — що ніякої хімії не сиплемо, не обманюємо, і потім нам видали сертифікат, що у нас амарант органічний, і ми можемо його продавати як органічний продукт.
— Обсяги вирощуваного амаранту не збільшилися?
— Ні. Ми поки вчимося. Наприклад, терміни посівів: ми за два роки зрозуміли, що потрібно намагатися висадити його в травні. За два роки були помилки, ми їх записували, і на 2019 рік постараємося не допустити помилок, і сподіваємося, що обсяг збільшиться з гектара.

І це не дивлячись на відсутність сільськогосподарської освіти. Однак, як зазначив Олександр, всі допомагають — і сім’я, і колеги.

Насамкінець можна додати ось що. Щодо властивостей амаранту помічена цікава особливість, про яку чомусь мало хто говорить. Так, в сім’ї Іщенко добре знають амарантовий чай, і оцінили його властивості.

— Він має властивість бадьорити. Якщо ви його поп’єте перед сном, то 100% — до 12, до першої години ночі не заснете, ось треба спати, а ходиш «бодрячком». Ось такий чай. Мені подобається, і я взагалі люблю різнотрав’я, різні чаї.