Високорентабельна культура дохід від 40 000 грн/га
продукція для повсякденного, дитячого, дієтичного та спортивного харчування
ефективні лікарські препарати Біологічно активні добавки
Унікальна косметика зберігає молодість та здоров'я шкіри
органічна продукція для здорового харчування
поживні комбікорми для тварин, птахів та риби

Живильні насіння і трави: ви просто зобов’язані включити в свій раціон просо, теф і амарант!

Чому так важливо додавати в свій щоденний раціон трави і насіння — розповідає в своїй статті Cathy Newkirk з Michigan State University Extension. Представлений матеріал дуже цікавий. Але оскільки теф мало відомий в нашій країні, ми трохи доповнили статтю.

Переваги цільного зерна

Дослідження Мічиганського державного університету довели, що цільне зерно має певні переваги для здоров’я людського організму.
Воно забезпечують його волокном, вітамінами і мінералами, а деяке з них також є хорошим джерелом білка. Зокрема, деякі дослідження дозволили отримати дані, що цільні зерна можуть допомогти запобігти діабету другого типу і деяким серцевим захворюванням.
Цільна пшениця, ячмінь, кукурудза і коричневий рис — це всім відомі злаки. Однак дослідження Cathy Newkirk дозволили отримати дані про те, яке ще зерно може бути смачними та поживними. Про нього і розповімо нижче.

Довідка. Cathy Newkirk — займається питанням профілактики і лікування хронічних захворювань. В першу чергу спеціалізується на цукровому діабеті 2-го типу. Бере участь в ряді програм, спрямованих на пошук шляхів лікування діабету.

Просо

Це культура з дрібними зернами. Вирощується в усьому світі як зернова культура. Використовується не тільки для споживання людиною, але і як корм для тварин.

Зверніть увагу! В Україні просо — відносно поширене. Його використовують для приготування каш, супів. У США ця культура не настільки відома, тому і стала предметом досліджень Cathy Newkirk.

Переважна більшість проса виробляється в країнах, що розвиваються, таких як Індія, Нігерія і Нігер, і культивується в Східній Азії протягом останніх 10 000 років! Найбільш широко поширений вид — перлове просо.
Просо має м’який, солодкий смак і не має в своєму складі глютену. Його легко готувати, можна використовувати в якості альтернативи рису в салатах і печені. Ви також можете приготувати його у вигляді пластівців для сніданку або додати його в хлібні суміші для отримання хрусткої текстури.
Просо є хорошим джерелом:

  • заліза;
  • кальцію;
  • магнію;
  • вітамінів групи В.

Всього лише чверть чашки сухого проса забезпечує дев’ять грамів волокна і сім грамів білка.

Теф

Ще одна трава, яка тільки починає культивуватися в Сполучених Штатах Америки — це теф.

Довідка. Теф — однорічна, трав’яниста, сильно кустиста рослина, яка самозапилюється. Висота стебла досягає 40-60 см. Суцвіття — довга пухка, поникла волоть з великою кількістю зерна. Плід — дуже дрібна, плівчаста, біла (білий теф) або червонувато-коричнева волоть.

Батьківщиною тефу є Ефіопія, де він був важливим продовольчим зерном протягом тисяч років. Рослина характеризується високим вмістом:

  • клітковини;
  • заліза;
  • білка;
  • кальцію

А ще в ньому немає глютену!
Чверть чашки сухого тефу містить чотири грами волокон, сім грамів білка, 10% щоденної норми кальцію і 20% щоденної норми заліза.

Теф схожий на просо тим, що він швидко готується, у нього м’який, горіховий смак. Теф можна додавати в рагу, плов або випічку.
Відмінним варіантом використання рослини стане її додавання в вегетаріанські гамбургери і хлібобулочні вироби для здорового харчування. Подрібнений теф стане відмінною добавкою для звичайної пшеничної муки.

Довідка. В Ефіопії під теф відведено понад 30% всіх посівних площ. Ця культура, в основному, високогірна, особливо червоний теф, культивований в горах на висотах до 2500 м над рівнем моря і навіть іноді вище. Білий теф вирощують в основному на висотах 1700-2000 м над рівнем моря. Температура повітря 16-18 ° C цілком достатня для зростання і розвитку рослин.

Зерно тефу має чудові лікувальні властивості — споживання зерен допомагає у відновленні складу крові, що пояснюється високим вмістом в ньому заліза.

Амарант

Амарант насправді є насінням і налічує близько 60 офіційно визнаних видів.
Історія амаранту налічує 8000 років, ще ацтеки використовували його в якості продукту харчування. Сьогодні він вирощується в Мексиці і в південноамериканських країнах, таких як Гватемала і Перу, але його використання поширилося і на Європу, і на частині Північної Америки.
Це хороше джерело білка, насправді в ньому на 30% більше білка, ніж у злаках, таких як рис, сорго і жито. Він також багатий унікальною амінокислотою, званою лізин. Як просо і теф, амарант не містить глютену.
Чверть чашки сухого амаранту забезпечує сім грамів клітковини, вісім грамів білка і 20 відсотків вашої щоденної рекомендованої норми заліза.
Амарант має приємний, легкий горіховий аромат. Його можна готувати зовсім по-різному. Наприклад, варити з нього супи, кашу. Або пластівці, «поп-корн». А ще з нього готують солодощі — особливо, популярними амарантові десерти є в Мексиці.
Зерна амаранту можна перемелювати в борошно, додаючи його в звичайну муку з пшениці, і готувати:

  • хліб;
  • булочки;
  • іншу випічку;
  • макарони і багато іншого.

Підводячи підсумок

Невеликі дослідження, проведені Cathy Newkirk з Michigan State University Extension, дозволили встановити, що крім амаранту, є й інше зерно, рослини, здатні забезпечити організм необхідною кількістю поживних речовин.
До того ж, вони так само, як і амарант, не містять глютену. Що важливо для хворих на целіакію. Тобто, у них з’являється можливість урізноманітнити свій щоденний раціон.

Нема коментарівЗалишити коментар

Залишити коментар

-=Ваш E-mail ніхто не побачить=-