Цілющий амарант у Східній Африці — готують дітям з 6-и місяців

Ми вже добре знаємо, що українська продукція з родини амарантових активно купується європейськими країнами та, не в останню чергу, Китаєм. Та й по усьому світові ця рослина має неабияку славу. Навіть дикий різновид  амаранту дотепер активно вживається у їжу у багатьох країнах Африки.

Мені пощастило, що я минулого літа познайомилася з іноземною студенткою з медичного університету. Весела й розумна дівчина в Україні знайшла своє кохання й готувалася стати мамою. Люсі дуже відкрита й добра, знає 5 мов й завжди готова пірнати в інше мовно-культурне середовище. Тому я багато дізналася від неї про погляди жителів Руанди на речі й події, які й нам теж близькі. Молода республіка, з якої вона приїхала, розташована у помірно-теплому регіоні Східної Африки.  У другій половині 20-го століття її жителі потерпали від політичної нестабільності та внутрішніх воєн. Але на сьогодні Руанда досить швидко розвивається в економічному аспекті, у першу чергу, завдяки старанній праці аграріїв. І ця частина історії добре зрозуміла українцям. Адже й ми підсвідомо у складні часи повертаємося до ремесел наших предків і отримуємо від землі не лише її щедрі плоди, а й оновлений сенс життя.

Якось ми з Люсі прогулювалися не далеко від будинку, де вони з чоловіком живуть – це майже на виїзді з Дніпра. Біля новобудови ще не організували клумби і тому там було повно диких трав, які ми зазвичай зустрічаємо на городах чи узбіччях доріг. Молода жінка вказала на зелені гілочки щириці й почала розповідати, яка же це корисна рослина.  Так як це було близько до шосе, то ми не ризикували нарвати того цілющого бадилля, бо, ясна річ – для приготування амарантової страви треба шукати більш екологічні місцини. Місцевою мовою, що має назву кеніруанда, амарант звучить як імґіжа (imbwija). Так як, в Руанді також вивчають французьку й англійську, то й те значення слова, що ми з вами знаємо, тут теж розуміють. На французькій рослина називається amarante.

З цієї розповіді я хочу виокремити такі головні тези:

 

•  варений амарант додають в їжу дітям з 6-и місяців;
•  амарантове листя не споживають у свіжому вигляді;
•  вирощують рослину, так само як і будь-які інші салати чи овочі (навіть ту, що ми звемо щирицею);
• кожна господиня вміє готувати з рослини різні страви;
• не лише народна медицина, а й офіційна медицина активно використовує амарант у своїх призначеннях;
•  кількість сортів вкрай обмежена – буквально 1-3, залежно від того, для себе вирощувати амарант чи для подальшого продажу.А тепер про це все більш докладно.

 

Руандійські лікарі офіційно рекомендують давати відварені та подрібнені листочки молодого амаранту малюкам з 8-и місяців. Фактично, у якості одного зі складників при переході маленьких дітей грудного вигодовування до звичайної їжі. Але усі молоді матусі починають давати по кілька ложечок амарантового пюре на 2 місяці раніше. Вважається, що воно дає максимальний перелік поживних речовин під час активного зростання дитячого організму. Так само у якості прикорму дають малюкам хіба що шпинат.

Я була здивована тим, що для нас будь-яка зелень краща для споживання у свіжому вигляді. А для африканців – обов’язкова термічна обробка. Молоді листочки щириці потрібно тушкувати до моменту, поки вони змінять колір. Свіжі гілочки щириці вони точно не їдять. Руандійці, що живуть у містах і селах добре навчені застереженням щодо вживання —  при наявності оксалатів не можна споживати її щодня чи у великій кількості. Усі господині із задоволенням готують амарантові супи, підливки, пюре та інші страви, які важко на кеніруанда запам’ятати складно. Чудово смакує до риби, м’яса, рису, з солодкуватим бататом чи поживним ямсом. Але, завдяки різноманітності африканської кухні, занадто переїсти ці традиційні амарантові смаколики не можливо. Варто зазначити, що для приготування зриваються ті стебла, на вершечку яких ще не з’явився колос з насінням.

Як і в Україні, в Руанді також з давніх-давен їдять продукти, до яких звикли попередні покоління. І у наш час додатково відкривається унікальна інформація про користь цих звичних трав, овочів, фруктів. Тому в мережі Інтернет й на мові кеніруанда досить багато наукових статей та відео, які більш детально пояснюють, чому той самий амарант винятково корисний для людського організму. Ось, наприклад, вельми інформативний текст  на сайті для медпрацівників, у якому багато розповідається про цей чудодійний кущик із зеленим листям.

Перевірмо, чи має цей матеріал схожий зміст про користь амаранту, до якого ми з вами маємо доступ українською мовою:

• Амарант – цінне джерело протеїну, заліза та інших мікроелементів. Його рекомендують вживати тим, хто фізично виснажений. Підліткам та дітям страви з амаранту дають навіть у лікарнях Руанди, бо він швидко відновлює сили й сприяє повноцінному розвитку дитини.
• Рекомендується людям, у яких болять ноги. Добре укріплює кісткову тканину – навіть для людей зрілого віку, бо містить кальцій. Рутин бере участь у відновленні сполучної тканини суглобів, а вітамін «С» сприяє зменшенню запалення.
• У невеликих кількостях амарант попереджає набряки. Разом з виведенням зайвої рідини, амарант делікатно чистить зайвий холестерин. Для покращення зору, для вагітних (джерело фолієвої кислоти) треба споживати молоде листя амаранту з попереднім проварюванням на помірному вогні.
• Руандійці також знають, що страви з рослини рекомендують для профілактики ожиріння, при хворобах серця та для зміцнення волосся.

Як я вже писала, у республіці дуже розповсюджений дикий різновид – Amaranthus. Але для нас з вами буде несподіваним відкриттям те, що для вирощування на продаж щирицю пересаджують у ґрунт розсадою. Пучки зі свіжим бадиллям везуть на базари. Ціна одного приблизно 0,5 долара. Непогано, як для бур’яну – скажете ви. Але зважте на особливу пошану й культуру споживання амаранту в Руанді – адже це скоріше лікарська рослина для жителів цієї країни. Часто школярі допомагають батькам продавати зелень амаранту на ринках.

До речі, моя подруга нічого мені не розповіла про вживання в їжу амарантової крупи чи тим більше – олії. Вони вважають, що саме цінне вже є в листочках. Бадилля ж використовується, як сировина для годівлі свійських тварин.

Отже, в України є велика перспектива щодо більш активної популяризації амаранту у світі, як мульти корисного продукту. Ми наново відкриваємо рослину з її неперевершеною біологічною цінністю усіх її частин: колосся з насінням, сухого листя для фіточаю та — із зосередженням найбільш цінних компонентів в амарантовій олії.

Наступного літа дитинка Люсі вже спробує амарантове пюре. Листя буде зірвано на дачі родичів її чоловіка. Молода мамуся продовжить традицію приготування смачної та корисної страви для своєї донечки. Життєдайна українська земля створить цілющий еліксир здоров’я у «амарантовій біолабораторії» й для багатьох інших українських діточок. Тож вивчайте цю агрокультуру, їжте кашу з амарантової крупи, куштуйте олійку з приємним горіховим смаком та будьте здорові й енергійні! А ваші діти хай харчуються правильно та зростають розумниками!