Безпечність насіння амаранту і отриманої з нього олії: як перевірялись продукти

25.7.2018

Пропонуємо вашій увазі невелику роботу, авторами якої є Н.М. Дерканосова, С.В. Кадиров, Є.Ю. Ухіна, А.В. Стуруа (Воронезька державна технологічна академія, Воронезький державний аграрний університет.) У ній розглядаються питання безпеки насіння амаранту і одержуваної з них олії.
Робота була опублікована в 2006 році після проведених досліджень. На той момент амарант ще був маловідомий для споживачів, а тому часто виникали питання, чи дійсно рослина і продукти, одержувані з неї, безпечні для людей. Ознайомившись з цією роботою, ви переконаєтеся, що споживання амаранту не несе в собі ніякої загрози.

Як проводилися дослідження і що вдалося встановити

Для оцінки харчової нешкідливості насіння амаранту врожаю 2004 року, вирощеного на території ботанічного саду ВДАУ ім. К.Д. Глінки, і отриманої з них олії провели дослідження за трьома показниками:

наявність токсичних елементів;
пестицидів;
і мікотоксинів, зокрема високотоксичного афлатоксину В1.

Вміст токсичних елементів — свинцю, кадмію, миш’яку, ртуті, міді — визначали по ГОСТ 26927, ГОСТ 26930, ГОСТ 26934 методом емісійного спектрального аналізу на спектрографі ІСП-28.
Проби для аналізу готували способом сухої мінералізації по ГОСТ 26929. Наявність афлатоксину В1 в продукті визначали по ГОСТ 30711-2001, залишків хлору і фосфоровмісних пестицидів — методом тонкошарової хроматографії.
Встановлено, що до складу насіння амаранту і виділеної з них олії не входять фосфорхлорорганічні пестициди (бромистий метил, дихлоретан, карбофос, чотирихлористий вуглець), афлотоксину В1 теж не виявлено.
Токсикологічна оцінка насіння і олії, а також гранично-допустимі норми відповідно до СанПіН 2.3.2.1078-01 наведені в таблиці.

Аналіз показує, що масова частка токсичних елементів в насінні амаранту і в олії значно нижча їх ГДК (гранично-допустима концентрація).
Перевірку олії з насіння амаранту на загальну токсичність проводили біолюменісцентним методом з використанням бактерій стілоніхій. Визначали також вміст пліснявих грибів і дріжджів, оскільки підвищення їх кількості вище допустимого може стати причиною мікотоксикозів.
Безпеку олії розглядали з точки зору відсутності сальмонели і бактерій групи кишкової палички (БГКП).
Олію зберігали протягом 3 місяців при температурі 8-9 ° С. Отримані результати показали, що вміст МАФАМ (мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів), цвілевих грибів і дріжджів протягом всього періоду зберігання не перевищує допустимого рівня.
Сальмонели і БГКП (бактерії групи кишкової палички) в олії, яка зберігалась, також не виявлені. Таким чином, насіння амаранту і отриману з них олію можна рекомендувати для застосування в технології харчових продуктів.