Амарант й інші сільськогосподарські культури завжди під надійним захистом? Відповідає ТОВ «БіоЦентр»
Сільськогосподарські культури завжди потребують догляду. Навіть якщо якась з них вважається невибагливою і здатною витримати несприятливі умови. Правильний догляд передбачає своєчасну обробку рослин засобами захисту від шкідників і хвороб. Ряд таких засобів, а саме біологічні препарати, пропонує ТОВ «БіоЦентр» з Одеської області.
Щоб засоби не перетворили захист в напад
Багато хто з сільгоспвиробників, фермерів і просто дачників вважає, що без гербіцидів та хімічних пестицидів просто не обійтися, оскільки досягається швидкий ефект. Але іноді отримуємо результат, зворотний очікуваному. Причина може критися в порушенні однієї з основних умов. Це:
- час внесення препарату;
- безпосередньо препарат, який використовується;
- техніка для внесення (обприскувачі).
Але фахівці зазначають, що технологія внесення препаратів сьогодні не відповідає міжнародному рівню, і в результаті втрачаються вкладені кошти і погіршується екологія.
Особливо страждає ґрунт від хімічних засобів і зокрема від пестицидів. Існує навіть Міжнародна мережа дій проти використання пестицидів (The International Pesticide Action Network), і вона в 1998 проголосила 3 грудня Міжнародним днем боротьби проти використання пестицидів (No Pesticides Use Day). Це зроблено з метою привернення уваги до вирішення проблем, що виникають в результаті виробництва і застосування небезпечних хімічних речовин.
Керуючись розумним ставленням до ґрунту, навколишнього середовища і споживача аграрної продукції виробники все частіше звертають увагу на біологічні засоби захисту рослин. Тема стає більш актуальною за умови теплої зими, оскільки у даному випадку патогенні організми продовжують свій життєвий цикл. Але загалом виробництво таких засобів зростає, оскільки зростає попит на аграрну продукцію, і така тенденція буде посилюватися, оскільки населення земної кулі збільшується, а з ним — і потреба в ресурсах. Складається і коло підприємств, компаній-конкурентів на ринку виробництва засобів захисту рослин.
ТОВ «БіоЦентр» і його правила гри на ринку
Дійсно, ринок біологічних засобів захисту рослин розширюється, і одним з серйозних гравців на ньому є ТОВ «БіоЦентр». Про його правила гри можна сказати відразу так: поставляти якісний товар, а також здійснювати агросупровід застосування препаратів. Детально про це розповість комерційний директор компанії, сільськогосподарський дорадник з питань біологічного захисту та виробництва органічної сільгосппродукції при Мінагропромі Микола Тетерук. Але все по порядку
Розповідаючи про становлення компанії, неможливо не сказати про обсяги продукції за період у майже 20 років, і тут, як виявляється, вони, за словами Миколи Тетерука, зросли не менше, ніж в 100 раз.
− Станом на 1990/91 рік в Україні існувало понад 500 біолабораторій які займались виробництвом біопрепаратів та ентомоакарифагів/природних засобів боротьби проти шкідників і паразитів шляхом знищення останніх за рахунок активізації протидії навколишнього середовища/. Практично в кожному районі, на всіх станціях захисту рослин була своя біолабораторія. Потім їх залишилося з півсотні, а працюючих − одиниці. Ми з 2002 року зробили ставку на тепличні комбінати. Хімічні засоби захисту рослин під вегетації в теплицях заборонені взагалі. Крім того тепличні комбінати мали свої власні біолабораторії, і якщо вони уже і не працювали, то в колективах залишалися спеціалісти і працівники, які знали, що таке біопрепарати та як їх використовувати. Варто відзначити, що в теплицях сприятливий клімат не тільки для рослин, а і для шкідливих організмів. Тому перші п’ять років тепличні комбінати були основними споживачами нашої продукції, до 70% загального обсягу.
Ставку ми планували робити не лише на тепличні комбінати, а і на органічні господарства,бо тоді вже починався органічний рух.
Виростити здорову сільгосппродукцію не так просто, як може здаватися, і справа тут навіть не в добросовісності щодо якості засобів, термінів і технологій їх внесення. Затрати можуть виявитися значно більшими, ніж припустима ціна на таку продукцію.
− Іноді запитують: «Ви можете справитися з такою ось проблемою?» Кажу: «Можемо. Але у вас коштів на неї не вистачить». Вартість розробленої системи захисту може бути дорожчою, ніж вартість продукції, яку ви отримаєте.
У своїй роботі ми керуємося тим, що не треба придумувати те, що не доцільно реалізовувати. Захист не повинен перевищувати 10% собівартості продукції.
Щоправда, іноді бажання заощадити або просто сподівання, що «якось воно буде» обертається втратами. Напевно, саме тому нині спостерігається масове захворювання посівів пшениці, рослини уражені септоріозом, що уже означає фактично загибель рослин і втрату урожаю, оскільки хвороба знищує всі надземні органи рослини: листя, листкові піхви, стебла і саме колосся. Чи можна щось вдіяти сьогодні? На це Микола Тетерук зауважує, що ідеться про те, які профілактичні заходи потрібно було зробити з осені.
− На площі, де ми щось вирощуємо, завжди будуть патогени. Вони нікуди не дівалися. В значній мірі це зумовлено тим, що ми вирощуємо монокультури, і досить часто − з порушеннями сівозмін. Затрати на біопрепарати для профілактичних заходів складали б на гектар 235 грн. Потрібно було обробити ґрунт, рослинні рештки біопрепаратами на основі грибів антагоністів, щоб пригнітити розвиток патогенів. Цього ніхто не робив, вважали, що все обійдеться.
− 235 гривень на гектар вкласти треба було, а збитки від хвороби якими можуть бути?
− Важко прогнозувати. Як при кожній хворобі ми бачимо лише симптоми. Останній спалах септоріозу на зернових фіксувався в 1985-1986 році. Спеціалісти говорять, що такі спалахи повторюються з інтервалом 25-30 років. Збитки можуть досягати від 30% до повної втрати урожаю. Велике значення мають і кліматичні умови. Якщо після сухої осені і безсніжної зими пройде дощова весна, то хвороб практично не зупинити. Проблема ще і в тому, що септоріоз вражає широкий спектр культур, і ми на такому полі обмежені у виборі культур. Треба підібрати таку, яка зможе не лише дати сходи, а і дати урожай.
Хіміки завжди кажуть: «Ви не бійтеся… Ми допоможемо». І називаються засоби аж до авіації /для обробки полів/. У біометода, я б сказав, невдячна роль. Ми говоримо: «На полі − це не дика природа. Ви вирощуєте монокультуру, і ви маєте накопичення шкідливих організмів, і що б ми не робили, вони тут будуть, бо це для них нормальне явище. Їх може бути або більше, або менше, залежно від погодних умов». Тому треба проводити профілактичні заходи.
− Хто розробляє засоби для захисту, склад кожного з них?
− Біологічні препарати для захисту рослин розробляють, створюють мікробіологи. Мова йде про біопрепарати на основі живих мікроорганізмів (грибів, бактерій та вірусів). Саме такі препарати дозволені в органічному виробництві. Біологічний препарат повинний містити мікроорганізм відповідного штаму і кількість мікроорганізмів в одиниці об’єму повинна бути не менше ніж вказано в ТУ.
Ми виробники, ми не розробляємо нові препарати. Ми виробляємо препарати які були розроблені ще в кінці 70-80-х років. Мова йде про препарати на основі живих організмів, які були виділені з природи, які проявляли себе як антагоністи, хижаки чи паразити по відношенні до патогенних організмів.
Ми модернізували технологію виробництва. Нині наша технологія гарантує отримання однорідної якості продукту. Виробництво здійснюється в лабораторії, цим займаються технологи. До речі, наші провідні спеціалісти займаються своєю справою уже понад 40 років. Здається, що от чому люди за 40-45 років не придумали щось своє. Тому що у них є розуміння того, що таке справжній продукт, що таке чистота культури, а не коктейль якихось організмів…Коли кажуть, що продукт має 5-6 компонентів а іноді і десятки, то виникає питання: а що у вас виростає? На одному поживному середовищі?
− Що можна сказати про ефективність засобів від БіоЦентру?
− Як компанія, яка виробляє і самостійно реалізує власну продукцію, ми маємо безпосередній контакт із споживачами. Так вже склалося з періоду, коли нашими основними споживачами були тепличні комбінати, багато хто і зараз залишається. Біопрепарати на основі дійсно живих мікроорганізмів мають обмежений термін зберігання – 2 місяці (згідно ТУ). Тому торгівля не «любить» продукти з такими обмеженнями. Але є агроцентри, Кам’янка-Дніпровська, Аули, Великі Копані, Клуби органічного землеробства та інші, які успішно працюють з нашими препаратами уже понад десять років. З великими господарствами працюємо безпосередньо. План продажу на поточний рік формується протягом січня-лютого, і ми його можемо корегувати, залежно від того, коли почнеться сівба − 20 березня або тижнем пізніше. Перебуваючи постійно на зв’язку з нашими партнерами, ми маємо зворотній зв’язок і про ефективність препаратів, і про потребу в проведенні коригувань.
− Тестується десь ваша продукція?
− Так. Ми повинні відповідно до технічних умов відбирати культуру і паспортизувати,і це робиться. Введено внутрішній контроль, на рівні виробництва, а також контроль незалежним експертом на заключному етапі.
− Чи є в ваших засобах хімія?
− Була якось пропозиція зробити термін зберігання для препарату 1 рік, і для цього треба було ввести туди хімічний компонент у дуже мізерній дозі, і тоді продукт міг зберігатися 1-2 роки. Але чому цього не зробили? Взагалі по вимогам, які раніше існували, це було можливо. Тут чисто психологічний фактор. Це як виробляти живий йогурт з обмеженим терміном зберігання, або солодкий десерт з назвою «йогурт» і терміном три місяці.
− Ви можете сказати, наскільки ваші препарати ефективні?
− Ефективність… Тут є дуже багато аспектів виявлення ефективності застосування. Підхід чисто індивідуальний. Чому? От є один шкідник, це − кліщі. Вони всюди. Один раз обробляєте, − ефект чудовий, другий раз обробляєте, ефект − набагато гірший… Якщо хтось говорить, що можна обробити посіви проти шкідника, і його вже не буде, то я можу сказати, що це неправда. Якщо взяти кліщів, то вони як раки: линяють чотири рази за своє життя, а цикл розвитку від яйця і до дорослого від 12 до 30 днів, залежно від температури. Ми працюємо контактним препаратом, а не менше половини кліщів линяють, і от, коли вони нерухомі, ми попали йому на панцир, а він через півтори доби виліз з-під панцира і побіг собі. Тому обробки потрібно планувати з урахуваннями фізіології шкідника. У випадку з кліщами потрібно робити щонайменше 2 обробки з інтервалом 5-7 днів, щоб під дію препаратів потрапл ті особини, які були у невразливій фазі.Також треба пам’ятати, що біозахист − це, в першу чергу, профілактичні заходи.
Вже нікого не здивуєш на півдні в теплицях томатною міллю (tuta absoluta). Починаються пошуки препаратів. Питають: «Ви даєте гарантію?»Треба «хімію» лити під корінь. Але у шкідника вже є стійкість до цих препаратів… А треба так: побачили ушкоджене листя, обірвіть його… Шкідник у вас уже є, він уже себе проявив, а ви і не помітили коли. Тому видаліть листя з «мінами», це для томатів не є критично. І починайте регулярні обробки Лепідоцидом М, тому що наступні покоління будуть пошкоджувати не лише листя, а і плоди.
По швидкості дії ми з «хімією» не можемо тягатися. Але… От, наприклад, ми знали, що клоп-шкідлива черепашка зимує у нас поряд, в посадці, і при температурі 10 градусів почне виходити живитися на поле, а потім почне заселяти це поле. Якщо ми не знаємо біологію шкідника, і починаємо щось робити проти шкідника, коли побачимо його, то буває вже пізно. Тож знову: профілактика.
− Ваші засоби − це аналоги зарубіжних?
− Можна сказати і так: багато зарубіжних препаратів є аналогами наших. От у нас є препарат Пентафаг-С (на основі п’яти штамів бактеріальних вірусів). Зарубіжний аналогічний препарат містить лише два. Але ті, що вважаються лідерами у виробництві біологічних засобів захисту рослин, вони виготовляють у сухій формі. Чому? Так ефективніше? Ні. Так подовжуються термін зберігання. Тій самій триходермі в сухій формі потрібний час щоб прорости, а тут ще і умови повинні бути сприятливі: температура, вологість і наявність кисню. А наш препарат містить уже живу форму гриба. Відповідно скорочується час до початку дії гриба.
− Різниця в ціні є? Ваші дешевші?
− Так, і не тільки порівняно з зарубіжними. Ми аналізуємо товари конкурентів, і якщо нам кажуть: «А дешевше?», говоримо: «А дешевше − підіть туди, де є дешевше. Вони дадуть вам 30% знижки, але у результаті воно буде дорожче від нашого відсотків на 20». Є такі, що продають у три рази дорожче, хоча продукт ідентичний. Вся справа в маркетингових ходах. Кажуть: «У продукті іншої компанії концентрація вища». Виникає питання: вам це потрібно? Мене, наприклад, як виробничника, цікавить не скільки цей продукт коштує, а скільки мені коштує захистити або обробити один гектар. Наш препарат, наприклад, Бітоксібацилін М рекомендується до 5 літрів на гектар (більше немає сенсу), а препарат з іонами срібла іншої компанії − від двох до 12 літрів. Ми рекомендуємо 1% Бітоксибацилін М, і на картоплю треба його 2 літри на 200 літрів води. І іншого препарату треба на картоплю 2 літри. А що таке 12 літрів? Це на садок або теплицю. В садку витрати робочого розчину 800-1000л /Га, в теплиці – 1200-1500л/Га. Так у нас на садок треба 5 літрів препарату, а там − 12, і помножимо на ціну.
Треба дивитися на продукт, скільки треба його взяти на вашу культуру і порахувати затрати на гектар. Дивитися слід на затрати на гектар, а не на цінник. І друге: якщо один пропонує знижку 10% відсотків на препарат, другий − 20%, а третій − 30%, то виникає питання: а скільки він реально коштує.
− А як працюють ваші засоби, відслідковуєте?
− По амарантникам можу сказати, що у минулому році результати були «плачевними», це так, щоб нікого не образити. Не «плачевний» результат − це 2 тони з гектара. В Україні отримують і більше 4 тон, але це поки що одиниці.
Ми відслідковуємо по тих, з ким працюємо. У нас договори і графіки поставок на поточний рік формуються на перше березня. У великих господарствах, ми буваємо, мінімум, два рази в рік. Адже ті чи інші кліматичні зміни мають вплив і потрібне корегування. Головні проблеми передбачувані. Ми знаходимось в постійному контакті з партнерами, для того, щоб провести потрібні коригування якомога оперативніше.
− Можна порівняти рівень попиту на вашу продукцію у звичайних господарствах і у тих, де вирощують органічну продукцію?
− Є господарства, у яких захист більш біологічний, ніж у органічних. Тому що вони прийшли до цього свідомо. Вони технологію змінили…Органічні господарства часто засмучують, бо дехто думає, що органічне − це так, пішов у ліс і назбирав. Тобто, якщо повинно вирости, то виросте, а не виросло, то й не виросло, ну так склалося. Якщо підходити до справи так, що урожай буде раз в 4 роки, наприклад, бо були несприятливі роки,то тоді все нормально. Але треба знати механізм розвитку і патогенних організмів, і шкідників.
Що вливає на рослину саме на старті? Кліматичні умови…Раніше рослині можна було стартувати повільно, бо умови були сприятливими для цього. Зараз, як говориться, нема весни, нема весни, а потім зразу настало літо. В цьому році взагалі, і зима не настала, осінь переходить у весну… Тому стартувати треба швидко, в тому числі, з обробками. На жаль, фермери, які займаються органічним землеробством, не завжди усвідомлюють, що, якщо вони хочуть отримати хороший урожай, то певні заходи треба провести обов’язково.
− Вважається, що амарант − це невибаглива культура, якій нічого не треба.
− Це було б справедливим у тому випадку, якби ми займалися вирощуванням амаранту на землях, на яких 30-40 років нічого не вирощувалося. Ми займаємося вирощуванням культури на великій площі, де відбулося накопичення патогенних організмів. І до того, ж, амарант − рослина пізніх строків посіву, тому потрапляє в несприятливі умови на початковій стадії розвитку.
Щодо обробітку амаранту. Ми можемо це зробити технікою, яка є, на ранній фазі. Першу − одразу по сходах, через 2 тижні − другу обробку, ще через 2 − третю. Далі, якщо немає авіації або дронів, які обробляють поля…. На початку вегетації ми не думаємо, що можуть бути проблеми, а коли вже проблеми з’являються, − заїхати не можемо. Тому при вирощуванні амаранту головне − зробити профілактичні планові обробки на початковій фазі розвитку. Також рекомендуємо робити обробіток одразу, як тільки з’явилися сходи. І робити профілактичний обробіток проти шкідників.
