Амарант: сіяти чи ні, і від чого залежить відповідь

Інформація може зацікавити тих, хто піклується про здоров’я своє і близьких, і при цьому володіє присадибною або дачною ділянкою. Спеціальні агрономічні знання, як стверджують досвідчені рослинники, тут не обов’язкові. Однак є особливості, які необхідно врахувати, щоб посіви дали хороший урожай. При цьому користь буде величезною, оскільки можна забезпечити корисною продукцією не тільки себе.

 

Комора всіх корисних речовин

 

Багато століть тому ця рослина була визнана справжньою коморою вітамінів, мікроелементів та інших корисних речовин, здатних лікувати людей і тварин від багатьох хвороб, дарувати красу, а також продовжувати молодість і життя. Значення амаранту криється навіть у самій назві, Адже у перекладі з грецької мови рослина називається «нев’януча квітка». У народі її називають також «зимовим другом людей», и однією з причин стала можливість рослини тримати форму упродовж 3-4 місяців. Тому на зиму амарант можна сушити, и при цьому зберігаються всі корисні речовини. Як зернова і овочева культура він особливо популярний у гірських народів Індії, Пакистану, Непалу и Китаю.

Велика популярність пояснюється цілим комплексом корисних речовини, де одним з головних можна назвати сквален. Це біологічне з’єднання, природний ненасичений вуглеводень, який захоплює відсутні у нього атоми з будь-якого доступного джерела, и в організмі це вода. Сквален вступає в реакцію з водою, вивільняючи кисень, який надходить потім в усі органи и тканини. Така особливість надзвичайно важлива, оскільки дефіцит кисню призводить до раннього старіння організму, виникнення і розвитку пухлин, а при надходженні сквалена до організму відбувається оновлення клітин, створюється бар’єр для злоякісних пухлин, зміцнюється імунна система.

Серед інших речовин, які містяться в амаранті, особливої уваги заслуговує також кальцій. Він необхідній для нормального функціонування м’язової тканини, міокарда, нервової системи, а при дефіциті кальцію розвивається первинний и вторинний остеопороз, відбуваються часті переломи. Тут можна відзначити, що кількість кальцію в одній и тій же частині рослини може бути різною у залежності від етапу розвитку: в період, коли насіння починає дозрівати, у листі кальцію більше, ніж в стеблах и суцвіттях, и на цьому ж етапі максимальним є рівень магнію у листі. Цінується дана рослина також за високий вміст білка, який легко засвоюється и в кілька разів перевершує аналог, що міститься в м’ясі. Якщо говорити про харчову цінність рослини, то у листі містіться 23 калорії, а в насінні — 371.

У амаранті містіться по 10 найменувань вітамінів і мікроелементів, які роблять його незамінним при лікуванні багатьох захворювань. До того ж застосування амаранту дозволяє знизити ймовірність небажаних побічних ефектів, викликаних дією медикаментозних препаратів. Завдяки унікальним властивостям рослини, її давно вважають джерелом сили і здоров’я, використовують в сучасній медицині для виготовлення препаратів. Сьогодні амарант застосовується в різних країнах в тих випадках, якщо спостерігається:
• запалення сечостатевої системи;
• діабет;
• ІХС;
• атеросклероз;
• невроз;
• виразка шлунка и дванадцятипалої кишки;
• геморой;
• стоматит;
• пародонтит;
• анемія.
Амарант допомагає при різних захворюваннях шкіри, при опіках, сприяє швидкому відновленню пошкоджених клітин. Його застосування зміцнює організм при авітамінозі, нервовому и фізичному виснаженні, загрозі утворення злоякісних пухлин.

Лікувальні властивості амаранту виявляються і при використанні цієї рослини в тваринництві. Тварини не хворіють, а їх продукція безпечна і відрізняється високою якістю. Тому амарант часто сіють в якості кормової культури, багато його видів використовується для отримання зерна, зеленої підкормки і на силос. Так, зерно відмінно підходить для домашньої птиці, зелень и силос — для великої рогатої худоби и свиней. Тому не дивно, що інтерес до вирощування цієї культури зростає, причому, не лише серед фермерів, а й серед дачників. Сьогодні залежно від потреб можна підібрати для вирощування у себе на ділянці будь-який з 105 видів амаранту, який також відомий як щириця, бархатник, оксамитник, півнячі гребінці, котячий хвіст, лисячий хвіст.

 

Яке насіння вважається «правильним»

 

Відзначимо відразу, що купувати насіння амаранту краще в спеціалізованих магазинах. Справа в тому, що, купуючи насіння у недобросовісного продавця, можна отримати не той сорт, який був потрібен, оскільки амарант є рослиною з перехресним запиленням, і культурні сорти можуть «змішатися» з дикорослими видами рослини.

Слід також врахувати, що для декоративних видів амаранту характерним є темне забарвлення насіння. Воно в їжу не годяться. Насіння овочевих і зернових сортів мають зазвичай світліше забарвлення.

Для того, щоб виростити високоврожайний овочевий вид амаранту, рекомендується вибирати такі сорти, як:
• «Здоровань»;
• «Пам’яті Коваса»;
• «Валентина».
Рослинам цих сортів притаманні цінні харчові якості.

 

Посів і вирощування

 

Посів амаранту в ґрунт

Відзначимо, що для клімату з коротким літом висаджувати амарант краще в першій декаді лютого, але в цьому випадку культуру необхідно додатково забезпечити підсвічуванням і стежити за температурою, оскільки паростки розвиваються швидше при середній температурі 22-25 градусів тепла. В інших випадках найкращим часом вважається кінець квітня — початок травня, коли ґрунт добре прогріється (до + 6 °) і насититься вологою. Добре росте на піщаних ґрунтах (в Херсонській області, наприклад), в зонах ризикованого землеробства.

Амарант вважається невибагливою рослиною, оскільки не пред’являє особливих вимог до складу ґрунту, але внесення додаткових поживних речовин сприймається цією рослиною добре. На ділянку для вирощування амаранту можна внести добрива. Для цього підходить:
• перегній;
• компост;
• азотні і калійні добрива.
Висівають насіння на глибину 1-2 см (якщо ґрунт піщаний — трохи глибше) рядками на відстані 45 см, але тут також існують відмінності. Так, для овочевого амаранту рекомендується схема 25х70 см, а для зернового краще 60х70, і між насінням має бути 7-10 см, і після посіву добре кілька разів провести боронування. Невелике прокатування необхідно, щоб насіння щільно притиснути до землі.

Для полегшення процедури посіву насіння в ґрунт рекомендується попередньо перемішати їх з піском (річковим), золою або деревною стружкою в співвідношенні 1:15. Оптимальна норма висіву — 15 г насіння на сотку. При сприятливих умовах перші паростки з’являються не пізніше 12 днів після посіву. Перше листя можна знімати до середини червня, а до осені амарант виростає висотою до двох метрів, і вага однієї рослини (зрізаної в 20 см від землі) може досягати 3 кг.

 

Догляд і можлива врожайність

 

Особливого догляду амарант не вимагає, але слід бути готовим до того, що спочатку ріст буде дуже повільним. У ході розвитку рослини і накопичення поживних речовин процес прискорюється, і протягом дня амарант може виростати на 5-7 см. Зростання стає більш активним при правильному поливі: незважаючи на те, що ця культура добре переносить посуху, в особливо спекотні дні молодий амарант краще поливати. Тільки тоді, коли амарант виросте і набере більшу зелену масу, його можна поливати рідше.

Підживлення амаранту повинно бути досить помірним: 3-4 рази протягом сезону. Тут краще використовувати спеціальні комплексні підживлення, придбані в магазині, або суміш коров’яку (продуктів життєдіяльності тварин, перемішаних з підстилкою) і золи. Багато рослинників віддають перевагу органічним добривам: настою коров’яку (1:10), розведеною у воді деревній смолі (2 склянки на 10 л). При цьому підживлення поєднується з поливом. Вибираючи той чи інший вид підживлення, важливо не перестаратися з тими, які містять велику кількість азоту, оскільки листя вирощеного на такому підживленні амаранту, і без цього багатого азотом, в їжу краще не вживати.

Амарант належить до розряду рослин-сидератів, здатних поліпшити родючість ґрунту і не дати піднятися бур’янам. Тому навколо нього бур’яни практично не з’являються, і часта прополка тут не потрібна. Прополювати молоді рослини необхідно в період їх інтенсивного росту для збереження вологи і тепла в ґрунті.

Практикується також прищіпка, і завдяки їй можна стимулювати розвиток бічних пагонів. В результаті збільшується врожайність. Можна зустріти повідомлення, що вдалося досягти врожайність зеленої маси амаранту в межах 100-150 і навіть 200 тонн з га. Однак тут необхідно враховувати погодні умови, ґрунт і підживлення, оскільки через них результат може відрізнятися вполовину. У більшості випадків, як стверджують користувачі, які займаються вирощуванням амаранту, досягається врожайність в 60-70 тонн.

Використовувати зелень амаранту з лікувальної метою можна тоді, коли рослина досягне висоти 25-30 см. Листя можна збирати з нижніх ярусів рослини протягом усього літа до пізньої осені: весь час, поки амарант росте, його можна споживати, заготовляти на зиму і використовувати для виготовлення цілющих засобів. Зерно збирають тоді, коли верхні листки набувають кремового кольору, а насіння має ознаку легкого осипання. Засушувати зелень рекомендується під навісом, на протягах, без доступу сонячних променів. Зберігати зрізаний амарант слід в сухому, темному і добре провітрюваному місці, в полотняних або паперових мішечках в підвішеному стані.