Вареники з амарантом — українська класика та новітній нутрицевтик

Вареники – настільки традиційна українська страва, як той самий борщ. Оспівані в народних піснях, варенички є смачними улюбленцями у кожні родині. Пам’ятаєте ці рядки: «А мій милий вареничків хоче – навари милая, навари милая, навари, ох-хо-хо, моя чорнобривая»? У фольклорі ця страва має чи не найбільшу увагу та щиру любов. Навіть класик української літератури  Микола Гоголь не оминув цю тему й вималював яскраву сцену апетитного поїдання вареників містичним героєм Пацюком у відомому творі «Вечори на хуторі біля Диканьки». Ця картина вартує того, щоб згадати про неї ще раз: «Пацюк роззявив рота; подивився на вареники і ще більше роззявив рота. Тоді вареник вискочив з миски, шубовснув у сметану, перекинувся на другий бік, підскочив угору і якраз потрапив йому в рот. Пацюк з’їв і знову роззявив рота, і вареник таким самим способом помандрував знову. А його тільки й роботи було, що жувати та ковтати.» Ви вже подумали про те, що амарант, Гоголь та вареники ніяк не пов’язані між собою поняття? Еге ж, зачекайте! 

Амарант – відома на увесь світ рослина, яка отримала друге народження через тисячоліття після забуття та навіть заборони. Людство схаменулося, побачивши, який же скарб воно отримало у спадок від ацтеків. Це жива історична пам’ятка, що була передана нащадкам, як унікальна рослина для здоров’я та довголіття. Багато селекціонерів, у тому числі українці, покращили початковий генетичний матеріал амаранту рослини і створили сорти, що швидше ростуть, мають більше насіння чи розлоге листя, різне забарвлення та гарні врожаї попри різні умови вирощування.

Микола Васильович Гоголь – також відомий на увесь світ письменник, що своїми творами зміг передати неповторний колорит усього українського – наші свята й краса нашої природи, характери людей й, в першу чергу, їх унікальне почуття гумору. Приємно розуміти, що описані Гоголем страви у вищезгаданому творі, й до сьогоднішнього часу є у меню сучасних українців. І це теж дає нам змогу зрозуміти, що його твори й вареники – то все не лише культурне надбання, а й основа нашого цікавого майбутнього.

Вареники… По цьому слову можна, мабуть, визначити, вихідців з нашої країни, де б вони не були. Скажіть їм це слово й додайте: «А з чим ти їх любиш?». І почуєте багато різних відповідей: вареники з картоплею та сметаною, вареники з сиром солодкі та ще й з родзинками, варенички з грибами й підсмаженою цибулькою, солодкі вареники з вишнями чи шовковицею, зі сливами чи іншими ягодами, а хтось так любить вареники з тушкованою капустою чи ще із чимось оригінальним. А ще теплом у грудях відгукується словосполучення «домашні мамині чи бабусині вареники» і цей вираз вже не має значення, яка саме там начинка. Головне, що зроблені за особливим родинним рецептом та з великою любов’ю до своїх рідних.

Отже, що ми маємо? Ацтеки вирощували та шанували амарантове зерно. Микола Васильович так любив ті вареники, що й майбутнім українцям заповідав їх готувати. Вареники стали одним з наших національних страв та користуються популярністю по усьому світові. Тому не гріх нам було поєднати неймовірну користь амаранту, казковий смак вареників та заповіт Гоголя любити своє й розповідати про це іншим людям у своїй країні та для гурманів із-за кордону.

Рецепт вареників з амарантовою крупою.

Для приготування нам потрібні такі інґредієнти:

Для тіста:
1. Кефір або домашнє кисле молоко — 400 мл.
2. Сода 1 ч. ложка.
3. Сіль 0,5 ч. ложки.
4. На ваш смак — цукор 2 ст.ложки (або інший підсоложувач, крім меду).
5. Мука — 500-600 грм.

Для начинки у вареники:
1. Амарантова крупа — 100 грм
2. Вода — 350-400 мл.
3. На ваш смак — цукор 2 ст.ложки (або інший підсоложувач, крім меду).

Опис приготування амарантових вареників.

Спочатку підготуйте кашу. Для цього у киплячу воду повільно висипайте крупу, помішуючи. Зменште вогонь  та варіть 5-7 хвилин, зніміть з плити, потім накрийте кришкою ще на 15 хвилин. Треба, що маса вийшла густувата для того, щоб зручніше було вкладати у розкачане тісто. Вершкове масло сюди додавати не треба, щоб не розріджувати консистенцію начинки. Шліфована амарантова крупа тм SHVEDOV FAMILY, що ми взяли для приготування цієї страви, відрізняється тим, що готується швидше від необробленої крупи. Якщо ви маєте нешліфований амарант, то варити потрібно 20-30 хвилин.

Сіль чи цукор додавайте на смак. Особливість цього рецепту приготування у тому, що ви можете приготувати вареники у солоному варіанті й додати потім смажену цибульку. А, якщо ви хочете отримати десерт, то додайте до каші цукор, стевію чи щось інше у якості підсолоджувача, але не мед, бо він зменшує густину каші.
Поки амарантова начинка охолоджується, замісимо тісто. Вилийте кефір у миску та додайте соду й сіль (і підсолоджувач, якщо ви задумали солодкі вареники). Розмішайте ретельно, щоб кефір аж спінився  та висипайте муку. Перемішайте до стану дуже густої сметани. Іншу частину муки висипте на стіл шаром в 0,5-1 см. Вигорніть на неї масу та вимісюйте тісто, активно обгортаючи у муці. Якщо ви натиснете пальцем на сформовану грудочку тіста й поверхня швидко вирівнюється, а тісто не прилипає до пальця, то воно вже готове. Залиште його хвилин на 10 та ставте каструлю з водою на вогонь. Підсоліть її.
Як ліпити вареники? Багато кухарів пропонують розкачати тісто та спеціальною круглою формою чи склянкою видавлювати коржики, у які потім зручно вкладати начинку. Чудова та практична ідея! Можна зробити й інакше: поділіть все тісто на кілька рівних частин та сформуйте з них ковбаски товщиною 4-5см. Поріжте їх на рівномірні відрізки приблизно по 2,5см. Потім обвалюйте у муці і качалкою розрівнюйте на тонкі кружальця. Зверніть увагу на те, що ці кружальця повинні бути більші, чим, наприклад, для вареників з картоплею. Амарантова начинка більш м’яка і загортати її у вареники буде складніше. Кладіть ложкою кашу у центр кружальця й зліплюйте по боках, а потім ближче до центру вареника.

Тісто на кефірі з содою вариться дуже швидко! Кладіть у киплячу воду зліплені вареники та обережно перемішайте, щоб вони спливли. Після того, як вода знову закипить, треба, щоб вареники проварилися 1,5-2 хвилини.
Готові амарантові вареники можна викладати у тарілки або у велику миску, щоб змастити вершковим маслом чи засмажкою на рослинній олії. Подавати солодкий варіант з медом, солодкою сирковою масою чи з розтопленим вершковим маслом. А солоний варіант — зі сметаною, смаженими грибочками й з цибулькою, пошаткованою зеленню: петрушка, зелена цибуля, кріп чи інше.

Як бачите, ми пропонуємо продовжувати наші національні традиції у кулінарії й запропонували нове тлумачення смакових шедеврів. Не забуваймо страви, що віками перевірені на кухнях наших прабабусь. Ми думаємо, що вареники з амарантом — це новий рецепт, але не переконані у цьому повністю. Адже, цю культуру вирощують в Україні давно. Напевне, років сто тому чи, може й давніше, якась господиня вже проводила подібні експерименти й радувала свою родину? А ми лише повернули давно втрачене? Хто знає… Головне, що сьогодні ми можемо використовувати органічний та натуральний амарант, що є універсальним продуктом для дорослих та дітей. Креативно підходячи до створення поживних та смачних нових блюд, ми абсолютно впевнені, що вживаємо нутрицевтичну їжу, збагачуючи свій організм чудовим набором корисних компонентів.