Модифікація харчової промисловості як запорука харчової безпеки держави і підвищення рівня здоров’я населення

Шановні колеги! Пропоную вашій увазі статтю наших партнерів і однодумців

Джерело: Зерно здоров’я 

 

Олег Динник, к. мед. н., головний лікар ТОВ «Інститут еластографії», президент Української асоціації фахівців УЗ діагностики.

Наталія Гноєвая, співзасновник «Мультигалузевої платформи «Здорове харчування по-українськи»

 

Зараз Україна пропонує світу нові шляхи побудови колективної військової безпеки. Ми вважаємо своїм завданням запропонувати шляхи харчової безпеки, від якої безпосередньо залежить  здоров’я наших і наступних поколінь.

Сучасний спосіб харчування, в основу якого покладене споживання продуктів промислового виробництва, у більшості випадків є шкідливим для здоров’я людини. Він провокує розвиток різних захворювань, зокрема  масового метаболічного синдрому та пов’язаних із ним прогресуючих життєзагрозливих станів – ожиріння, цукрового діабету 2 типу, гіпертензії, ішемічної хвороби серця, жирової хвороби та цирозу печінки, онкологічних захворювань, інфарктів, інсультів…

Здорове харчування – це перш за все реальна можливість:

• підвищення загального рівню здоров’я людей та тривалості якісного життя;
• суттєвого зменшення медикаментозної залежності;
• зниження медикаментозного навантаження на фоні відповідного дієтичного супроводу.

Зростання виробництва натуральних корисних продуктів здорового харчування та прагнення все більшої кількості людей до здорового стилю життя, на жаль, не має бажаного впливу на рівень здоров’я населення в цілому. Проблема полягає в тому, що більшість корисних продуктів є не основою, а доповненням раціону. Основу ж раціону харчування становлять вироби з рафінованих продуктів, що пройшли глибоку обробку з використанням токсичних для організму речовин і штучно позбавлені природних корисних нутрієнтів. Людям, які мають певні харчові потреби  або свідомо обирають здоровий стиль життя, дуже складно знайти в торгівельних мережах дійсно корисні та безпечні продукти для повноцінного раціону харчування.

Вимушене і повне перезавантаження української економіки та економічної політики дає нам унікальні можливості відійти від застарілих принципів, заснованих на вузькокорпоративних інтересах, корупційних схемах і відірваних від інтересів споживачів.

Саме зараз на часі розпочати перезапуск харчової промисловості, суттєво  змістивши акценти в бік виробництва продуктів здорового харчування шляхом перш за все мінімізації:

• виробництва і використання рафінованого білого борошна, замінюючи його на цільнозернове з різноманітних злаків, насіння, бобових тощо;
• виробництва і використання гідролізованих трансжирів;
• виробництва і використання штучних консервантів, підсолоджувачів, барвників, стабілізаторів, наповнювачів тощо;
• вмісту цукрів у кондитерських, молочних, фруктово-овочевих, консервованих та інших продуктах.

Питання здорового харчування піднімаються постійно, але хаотично й безсистемно. В Україні (як і в більшості країн Заходу) відсутня національна ідеологія здорового харчування, єдина концепція виробництва продуктів здорового харчування.

Ми вже бачили негативні результати практичного впровадження дуже гарної та своєчасної ініціативи з модифікації шкільного харчування. Це був спротив з боку учнів, батьків, працівників кухонь, постачальників тощо. Проблема в тому, що реалізація такого проекту зверху без вивчення можливостей  на місцях, а головне – без урахування традицій сімейного харчування, які склалися в населення, в принципі приречена на провал.

Проекти «Здорове харчування по-українськи» і «Зерно здоров’я» спрямовані на:

• формування національної ідеології здорового харчування;
• формування свідомого попиту населення на продукти для здорового життя та харчування;
• формування принципів здорової кулінарії з урахуванням сучасних умов, які впливають на життя людей;
• адаптацію національних харчових традицій під сьогоднішні потреби;
• руйнування міфу про те, що якісне здорове харчування недоступне більшості українців;
• пропонування конкретних рішень з організації якісного здорового харчування для різних категорій населення.

На наш погляд, перш за все потрібно:

• поступово звести до мінімуму/ повністю відмовитися від споживання рафінованих продуктів, трансжирів промислового виробництва. Зменшити частку рафінованого пшеничного борошна вищого та першого ґатунку на користь цільнозернового борошна з різних злаків, насіння, бобових. Забезпечити максимальне використання цих видів борошна у виробництві хлібобулочних, кондитерських, макаронних та інших виробів.
• зменшити вміст цукрів у кондитерських, молочних, фруктово-овочевих, консервованих та інших продуктах.
• звести до мінімуму використання трансжирів промислового виробництва, штучних консервантів, підсолоджувачів, барвників, стабілізаторів, наповнювачів тощо.
• приділитити особливу увага технологіям виробництва снеків (перекусів) як важливої складової раціону людини в сучасному житті. Снеки мають бути максимально  натуральнимимістити цільне (нерафіноване) насіння, злаки, їх шроти та клітковину, рослинні олії, сухофрукти. До речі, зараз основний інгредієнт переважної більшості популярних гранол (які позиціонуються як продукт здорового харчування) – це обсмажені рафіновані вівсяні пластівці, які не є корисним продуктом.

Потужним теоретичним і практичним підмурком проекту «Стиль харчування по-українськи» є загальноприйнята у світі концепція «Середземноморської дієти», ефективність вже якої доведена у сфері доказової медицини. Наш посил є досить неочікуваним, а саме: «Середземноморської дієти в Україні дотримуватись легше, ніж на Середземному морі!». І все це – завдяки різноманітним продуктовим ресурсам, що продукує Україна для внутрішнього та зовнішнього світового ринку.

Як це зробити? Перш за все це:

• розробка і впровадження технологій і забезпечення умов зберігання мінімально оброблених натуральних продуктів (цільнозернове борошно, олії тощо);
• масове використання натуральних, безпечних для здоров’я консервантів, барвників, смакових домішок;
• масове впровадження принципів здорової кулінарії та поєднання інгредієнтів з метою підсилення їх корисних властивостей і мінімізації шкідливих;
• податкове регулювання на користь виробників корисних і безпечних продуктів харчування. Тоді ціна цих продуктів не повинна перевищувати ціни на вироби, виготовлені за більш дешевими технологіями.

Шукаємо діяльних однодумців і партнерів!