Червоний амарантовий чай: огляд продукту

Червоні амарантові чаї зустрічаються на території Східної Європи рідко. На полицях в супермаркетах амарантових чаїв як таких майже не видно, в інтернет-магазинах ситуація краща, але не набагато. Основна проблема їх непоширеності — в тому, що про цей напій відомо мало інформації. Потенційні споживачі про нього не знають, не в курсі про його корисні властивості, і рідко цікавляться ним, навіть коли зустрічають, оскільки ніколи раніше ні про який амарантовий чай не чули.

Тим часом, червоний амарантовий чай — один з найцікавіших напоїв в нашій кліматичній зоні. Він дуже яскравий, характерний і запам’ятовується сам по собі, візуально, і зробив би честь будь-якому закладу, який спеціалізується на незвичайних чаях. Крім того, він дуже корисний з медичної точки зору. Його використовують в якості відновлювального засобу після операцій, затяжних хвороб. Для здорових людей цей чай — відмінний профілактичний засіб.

Сьогодні ми постараємося частково заповнити брак інформації про червоний амарантовий чай. А саме — розглянемо в подробицях один з його варіантів. Чай, якому присвячений сьогоднішній огляд, найлегше знайти українському споживачеві, який хоче купити такий напій і вміє користуватися інтернетом. Це — червоний амарантовий чай виробництва компанії «Жива крапля».

Загальна інформація про склад

Чай, як пояснюють виробники на упаковці, зроблений з листя повністю дозрілого і зібраного амаранту. Тому покупець може розраховувати на повний комплекс речовин, які містяться в зеленій масі амаранту: всі вони в процесі дозрівання до листя дійшли. Корисних речовин в амарантовому листі, взагалі-то, чимало: є в ньому і вітаміни, і мінерали, і інші корисні елементи.

Про частину з них теж повідомляється на упаковці. Вітамін Е, вітамін D, вітамін Р, а також серотонін і антиоксиданти — ось на що роблять упор виробники. Також вони повідомляють, що даний продукт може бути вельми корисний при гіпертонії. Що логічно: антиоксиданти, сприяючи очищенню судин, дійсно знижують тиск і полегшують стан гіпертоніків.

Куди цікавіше, між іншим, тут серотонін, який серед інших нейромедіаторів (речовин, що впливають на центральну нервову систему) забезпечує людині гарний настрій і працездатність мозку. Так що виробники таким хитромудрим чином повідомляють нам, що цей чай може підвищити настрій і допомогти краще концентруватися і міркувати. Теоретично можливо: чорний, наприклад, чай цілком «запускає» мозок, так само як і кава завдяки кофеїну. Амарант з серотоніном нітрохи не гірше, а з урахуванням того, що серотонін куди корисніший кофеїну, — навіть і корисніше буде.

Також виробник повідомляє, що ніяких добавок в чаї немає. Це було б, втім, дивно: червоний амарантовий чай зазвичай має більш ніж яскравий колір і аромат, і нічого додаткового йому не потрібно.

Крім іншого, на упаковці вказано, що цей продукт — в сухому, зрозуміло, вигляді — забезпечить споживача 208 кілоджоулями. Оскільки це позначення не дуже поширене, переведемо його на більш звичну мову калорійності: 208 кДж — це приблизно 67 ккал. Але так як з’їдати упаковку чаю в сухому вигляді ми не збираємося, про вплив калорійності амарантового чаю на нашу фігуру можна не турбуватися: зайву вагу він не додасть ніяк (якщо тільки ви не покладете в нього п’ять ложок цукру).

Зате калорійність повідомляє іншу цікаву інформацію, яка теж частково на упаковці вказана. Означення кілоджоулі або потенційні калорії повинні бути забезпечені якимись з трьох нутрієнтів — білками, жирами або вуглеводами. Або сукупністю нутрієнтів, як варіант. Так ось, в розглянутому чаї вони забезпечуються всіма трьома нутрієнтами, що для чаїв не завжди характерно. Подивимося на них докладніше:

1) Вуглеводи, як свідчить текст на упаковці, містяться тут в кількості до 30 г. Це логічно, оскільки листя і рослинна маса взагалі — це суцільна клітковина, тобто вуглеводи.

2) Жири містяться в кількості від 0 г до 2 г. Гіпотетично вкрай незначна кількість жирів є в листі будь-якої рослини. Зазвичай — до 1 г на 100 г листя, частіше близько 0,5-0,8 г. Тому діапазон до 2 г трохи дивує. Але 1-1,5 г жирів в амаранті, який сам по собі славиться жирами (про амарантову олію ви напевно чули?), думаємо, цілком можуть міститися.

3) Білки в чайному листі амаранту містяться в кількості від 0,5 г до 5 г. Це вже цікавіше і змушує згадати про особливості амаранту і його високий вміст білка. Чому цікавіше? Справа в тому, що в листі більшості рослин білка зазвичай небагато. Наприклад, в петрушці, яка цінується за те, що містить незамінний білок, загальна кількість білків — 2,97 г на 100 г продукту. У руколи — 2,58 г. В шпинаті — 2,9 г. В щавлі — 1,5 г. Більшість листя будь-яких їстівних рослин наближається до щавлю, а не до шпинату. Тому амарант на їх фоні виглядає досить нетривіально. Втім, на 5 г білка розраховувати, мабуть, не варто, а ось десь на 4 г — по всій видимості, можна.

Власне, про що нам це все говорить? Та про те, що зелену масу амаранту, заваривши спочатку у вигляді чаю, потім викидати не варто. Багато людей додають її пізніше в салати і навіть роблять з неї маски для обличчя. Людей, з амарантом раніше незнайомих, це часто дивує. Так ось, дивуватися цьому не варто — люди використовують амарантову заварку цілком осмислено і обґрунтовано.

Ще виробник повідомляє нам, що його продукт не містить ГМО. Було б дивно, якби він ГМО містив: амарант в нашій кліматичній зоні відмінно росте і без генної модифікації.

Зовнішній вигляд і упаковка

Розфасований розглянутий амарантовий чай в дой-паки розміром 15 х 10 см, зроблені з цупкого паперу.

Дой-пак — це гнучкий пакет зі спеціальною складкою, яка розкривається на дні. Будучи порожнім, такий пакет легко складається в плоский лист. Коли він наповнений, складка розкривається під тиском вмісту і дозволяє пакету стояти вертикально без додаткової опори. Також дой-пак може стояти вертикально, будучи особливим чином прим’ятим з боків.

Одним словом, упаковка зручна. Не прямокутний паралелепіпед, що займає багато місця, як більшість чайних коробок, — але і не аморфний пакет, який сам триматися вертикально не здатний, постійно падає і втрачається під купою інших.

Ще один істотний плюс упаковки — наявність зіп-застібки.

Zip-lock, вона ж зіп-застібка, вона ж зіпер, — це пластикова гнучка багаторазова застібка, що забезпечує герметичне закриття пакета. Може використовуватися на поліетиленових пакетах, паперових пакетах, тетра-паках і т. д.

Зіп-застібку часто використовують виробники кави і інших продуктів, які цінуються, крім іншого, ароматом. Мабуть, виробники амарантового чаю вирішили вибрати таку упаковку в тому числі і з цієї причини: щоб запах чаю не вивітрився.

Потрібно відзначити, що рішення це в цілому зручне для споживача. При першому відкриванні чаю потрібно буде відірвати верхню смужку пакета, щоб отримати доступ до зіп-застібки. У другий, третій і наступні рази «зіпер» надійно закриває пакет і забезпечує не тільки збереження чайного аромату, а й збереження самого чаю: розсипання йому не загрожує. До речі, зіп-застібка тут досить щільна і тверда, що теж добре — надійніше.

На передній стороні пакета є прозоре «віконце» з м’якого пластику шириною 3 см. Через нього видно, власне, сам чай, який міститься всередині упаковки.

«Віконце» дозволяє оцінити:

• колір чайного листя, що, в свою чергу, дозволяє зробити висновок про свіжість чаю;
• сипкість і сухість листя, що дозволяє визначити, яи зберігався чай в належних умовах до того, як потрапив в руки споживача;
• розмір листя та інші характеристики чаю, які можуть бути важливі окремим любителям.

Колір в даному випадку цілком відповідає нормі: темно-рожеві шматочки листя перемішані з зеленими. Відтінок всюди рівномірний. Чорних, коричневих або інших плям, які можуть свідчити про гнилість, прілість і аналогічні недоліки, немає. Темно-рожевих елементів, до речі, значно більше, ніж зелених: навскидку близько 75-80%. Останнє дозволяє зробити висновок про те, що наш червоний чай — дійсно червоний.

Трошки трясемо упаковку, перевертаємо, злегка зминаємо — листя всередині пересипається досить легко, грудок немає. Значить, чай зберігався в місці сухому, не відсирів. Отже, маємо всі підстави для висновку про те, що з продуктом все в порядку.

Що стосується самого чайного листя, то воно дуже дрібне, форму має довільну. Власне кажучи, це не листя, а їх маленькі шматочки, які вийшли б, якби повністю висушений лист потерли долонею. На упаковці, до речі, повідомляється, що чай виготовлявся вручну. Так що припущення про розтирання — можливо, не долонею, а іншими інструментами, — має під собою підстави.

Трохи насторожує паперовий пакет. Все-таки чаї люблять сухість, а на упаковку, навіть якщо зберігати її як годиться, може випадково потрапити крапля вологи. Папір вологу пропускає добре — і вуаля: чай сиріє, та ще й пакет псується. Все це виглядало дивно, тому вирішено було поекспериментувати з водою і куточком пакета.

Так ось, крапля води помітно пом’якшує папір, але не руйнує його і, по всій видимості, вбирається досить слабо. До того ж досить швидко висихає. З чого робимо висновок, що папір просякнутий м’яким водовідштовхувальним засобом. Взагалі-то, це радує: якби упаковка відштовхувала воду взагалі, це свідчило б про просочення жорстким водовідштовхувальним засобом, а такі засоби рідко виготовляються без застосування досить шкідливих речовин. Одночасно повна відсутність такого засобу робила б упаковку занадто вразливою.

Одним словом, можна зробити висновок, що пакет підібраний грамотно.

Що стосується інформації на упаковці, то на передній частині пакета вказані вага (30 г), компанія-виробник («Жива крапля», «Руна», Україна). Повідомляється, що продукт «100% natural». І, само собою, зазначено, що це амарантовий чай — українською та англійською мовами.

Виробник, мабуть, більше орієнтований на експорт в європейські країни, ніж на українського споживача, тому що на зворотному боці вся інформація — на англійській мові. Дізнатися звідси ми можемо наступне:

1) Короткий опис чаю, короткі медичні рекомендації.

2) Точна вага продукту (30 г +/- 3 г).

3) Склад продукту (амарантове листя).

4) Біохімічний склад продукту (кількість кДж, кількість нутрієнтів, деякі — але не всі — вітаміни та інші елементи);

5) Необхідні умови зберігання (в чистому сухому місці, вологість якого становить не більше 70%);

6) Термін зберігання (24 місяці) і дата виготовлення.

7) Юридична адреса виробника, фактична адреса місця виробництва (і те й інше — Україна), реєстраційний номер, контактні дані — досить повна інформація про виробника.

Крім цього, тут же, на зворотному боці упаковки, виробник дає загальні поради щодо заварювання чаю. Наприклад — відзначає, що можна додати в заварений амарантовий чай цукор, а сам чай можна додавати в інші чаї. Рекомендації по пропорціях — одна чайна ложка чаю на чашку води. Спробуємо.

Приготування і дегустація чаю

Відкриваємо пакет — запах у амарантового чаю сильний, квітково-солодкий. У завареному вигляді це листя теж обіцяє бути дуже ароматним.

Доречі, воно дуже легке і тому дуже летюче. Ймовірно, якщо понюхати чай, наблизившись до відкритого пакету, разом із запахом можна вдихнути і кілька частинок листя. Ложку з «верхом» теж краще не набирати — листя злетить з неї миттєво, особливо якщо в приміщенні є хоча б найменший протяг. Ще частинки листя порядком наелектризовані, тому, злітаючи з ложки, прилипають до всього. Трохи незручно, хоча, звичайно, повноцінним недоліком це складно назвати.

Чашка — поняття досить розмите: вона може вміщати як 200 мл води, так і всі 500 мл. Беремо середню — 300 мл. Температура необхідної для заварювання чаю води теж не вказана, тому орієнтуємося на загальні відомості про заварювання трав’яних чаїв. Ці відомості свідчать, що трав’яні чаї не слід заливати водою температури вище 85 градусів, інакше вони втрачають свої властивості. Якщо точніше, під впливом температур вище 90 градусів руйнуються деякі корисні речовини, зокрема — розпадається частина вітамінних сполук. Так що беремо класичні 80 градусів — і заливаємо.

Вода швидко набуває світлий рожевий колір, який в процесі заварювання стає все більш насиченим. Відтінок — рожево-червоний; мабуть, найближча колірна асоціація — дозрілі ягоди шипшини. А ось запах — такий, як ніби ми стоїмо посеред пишної квіткової експозиції в ботанічному саду: дуже сильний, свіжо-квітковий. Взимку, напевно, добре нагадає про літо, а в теплу пору року — як ніби свіжий букет додому принесли. Приємний аромат.

Чекаємо 15 хвилин — і пробуємо.

Якогось дуже істотного смаку амарантовий чай не має. Його багатство, яке можуть відчути людські органи чуття, міститься переважно в ароматі. І в кольорі частково: насичений, майже рубіновий, красивий. Яскравий смак — це трохи не сюди. Слабкий присмак розпізнається; і якщо, припустимо, після амарантового чаю спробувати інший, який теж не має особливого смаку, то різниця напевно відчується. Але сам по собі виразним смаком цей напій не відрізняється. Схожий він в цьому на слабо заварений зелений або білий чай: присмак вгадується, але без яскравості.

З пропорціями, мабуть, вгадати вийшло. Якщо повну ложку залити всього склянкою гарячої води, то чай, ймовірно, вийшов занадто б насиченим по запаху, а за кольором — майже непрозорим, як дуже міцний чорний чай. 250-300 мл є цілком нормальною кількістю води, щоб добре відчути аромат і смак. Але і в 400 мл, думаю, амарант показав би себе непогано. Був би, звичайно, трохи слабкішим, але, з огляду на насиченість його кольору і запаху, «заварився» б цілком добре. Тут вже можна експериментувати в залежності від того, наскільки міцні трав’яні чаї любить споживач.

Використовувати амарантову заварку двічі, взагалі кажучи, не прийнято ніде. І листя після першого заварювання перетворюється з червоно-зеленої маси в повністю зелену. Але у нас вийшов такий насичений чай, що для інтересу перевіримо: чи зможе віддати амарант частину кольору ще, скажімо, 200 мл води. Беремо іншу чашку — поменшу і для наочності білу — і заливаємо. Вода забарвлюється слабо, але через кілька хвилин набуває досить явний коричневий відтінок. Запах теж відчувається, хоча раз в п’ять слабкіший, ніж при першому заварюванні. Загалом, вдруге амарант заварювати дійсно не має особливого сенсу. Хоча якщо хочеться пити, а використовувати заварку намірів немає — то чому б і не залити ще раз: такий «чай» буде все ж трохи кориснішим простої води банально за складом. І пахне, знову ж таки, приємніше.

Що ми ще можемо отримати від амарантового чаю? Від двічі завареного, напевно, не отримаємо вже нічого, а ось від листя, яке були заварене раз — цілком можемо. Тому робимо чай ще раз: ложка чаю на 300-мілілітрову чашку води, чекаємо 10 хвилин. Рідину переливаємо в іншу склянку, додаємо туди чайну ложку меду і залишаємо мед розчинятися.

А яскраво-зелену масу листя додаємо, наприклад, в сир. Сир взагалі корисно вживати з зеленню, оскільки і зелень, і білки так набагато краще засвоюються. Так що розмішуємо амарантову зелень в 150 г знежиреного сиру — і отримуємо смачну, дуже низькокалорійну (на 100 г близько 71 ккал, на нашу тарілку — всього 105 ккал) і корисну страву. Осторонь нас чекає чай з медом — і дієтичний сніданок готовий. Мед забезпечить нас вуглеводами і, зокрема, глюкозою, сир — білками, а амарант в обох його проявах — комплексом вітамінів та інших корисних речовин, про які згадує виробник. Між іншим, сир зараз дуже смачно і незвично пахне.

Можна зробити сніданок і більш ситним — наприклад, додати в сир бананів. Або горіхів. Калорійність зростає, користь залишається. А що найголовніше — залишається і запах, незалежно від того, скільки бананів і / або горіхів ми додали.

Інформація про виробника і виготовлення

Виробник чаю — українська компанія «Жива крапля». Знайти її в інтернеті неважко. За підсумками швидкого інтернет-серфінгу з’ясовуємо, що спеціалізується «Жива крапля» на виробництві продуктів з амаранту, а також з інших насіннєвих і злакових культур (льону і ін.). З амаранту виготовляється олія, борошно і різні чаї — як розглянутий червоний, так і інші, наприклад, деякі зелені амарантові.

Про що це нам говорить? Про те, що виробник не просто вирішив спробувати зробити чай з амаранту неясного походження, а про те, що він працює з амарантом щільно і в усіх напрямках, а тому, по всій видимості, добре знайомий з технологіями виробництва амарантових продуктів. Можна сподіватися, що наш продукт в зв’язку з цим теж виготовлений за всіма стандартами зі знанням справи.

Крім того, на сайті компанії згадується, що вся амарантова продукція виготовлена ​​з амаранту, вирощеного на власних полях компанії в екологічно чистому місці. Після заварювання чаю на стінках чашок не залишалося ніякого осаду, який буває, коли заварювати траву, яка росте в подібних місцях і / або погано очищена. Так що довіряти в цьому питанні компанії ми, мабуть, теж маємо підстави.

Розглянутий чай виготовлений, як нам повідомляють, з амаранту сорту «Лєра». Амарант цього сорту має зелене листя з великою кількістю червоних елементів (прожилок і т. д.) — але тільки в дозрілому вигляді. Недозріла «Лєра» відрізняється повністю зеленим листям, в якому червоного відтінку немає зовсім. Виходячи з цього, робимо висновок, що чай дійсно виготовлений з повністю дозрілого амаранту — тобто що на згаданий комплекс корисних речовин ми справді можемо розраховувати.

Зерно амаранту сорту «Лєра» часто використовується для виготовлення амарантової олії. Зелена маса може використовуватися в салатах. Крім того, «Лєра» вважається одним з кращих кормових сортів завдяки соковитості листя і його насиченості вітамінами. Немає ніяких відомостей щодо того, чи використовувався цей сорт раніше для виготовлення чаїв. Але, судячи з нашого чаю, «Лєра» цілком підходить для цих цілей.

Також варто звернути увагу на заявлену виробником категорію чаю — фіточай. У народі прийнято вважати, що фіточай — це будь-який чай з трав. Це не зовсім так. Фіточай — це дійсно чай виключно з трав, листя, коріння та інших елементів рослин, який при цьому надає певну лікувальну дію на організм. Рослина, покладена в основу фіточаю, або їх комплекс може бути спрямований на боротьбу з безсонням, на очистку та відновлення нирок, на покращення пам’яті — на що завгодно, що здатні зробити трави.

В даному випадку акцент робиться на тому, що червоний амарантовий чай:

• нормалізує роботу серцево-судинної системи, показаний при гіпертонії;
• сприяє відновленню мікрофлори шлунково-кишкового тракту, завдяки чому покращує травлення і загальне самопочуття людини після їжі;
• має протизапальні властивості, тому може застосовуватися при різних запальних захворюваннях сечовидільної системи (цистит, пієлонефрит, уретрит);
• з тієї ж причини показаний при запальних захворюваннях носоглотки — від нежиті і ангіни до фарингітів і тонзилітів;
• покращує деякі показники роботи центральної нервової системи, що теоретично проявляється в підвищенні працездатності і покращенні загального психічного стану.

Останнє, до речі, ще й має вирішити проблеми зі сном, які виникають переважно на грунті психофізіологічних проблем, що стосуються центральної нервової системи.

В якості висновку можна сказати наступне. Червоний амарантовий чай виробництва компанії «Жива крапля» — це досить цікавий напій для любителів ароматних чаїв і для любителів незвичайних напоїв. Чай досить рідкісний, тому ним можна здивувати гостей.

Прямих протипоказань не має, хоча людям зі зниженим тиском його потрібно давати, очевидно, з обережністю. Можливо, для гіпотоніків є сенс змішувати його з міцним чорним чаєм: так, чорний чай підвищить тиск, а амарантовий — додасть цікавий аромат, а головне — надасть лікувальну дію на організм. Вагітні жінки можуть без побоювань пити цей чай, і більш того, він їм навіть показаний. Дітям теж буде цілком корисний.

Безпосередньо розглянутий продукт не має зовнішніх недоліків, добре заварюється, не залишає ніякого підозрілого осаду. З огляду на те, що виробник спеціалізується на різних продуктах з амаранту, не тільки на чаях, робимо висновок, що технології виробництва налагоджені і відсоток браку повинен бути дуже невеликим. В цілому компанія вселяє довіру, тому з усіх варіантів червоних чаїв цілком може бути обрана як оптимальний варіант. По крайній мірі, продегустувати цей чай точно варто будь-якій людині, яка любить пробувати нове і незвичайне — а в цьому випадку ще й корисне.

Будьте здорові і харчуйтеся смачно — з амарантом!