Як краще зібрати і зберегти урожай амаранту новачкові

Мова йде про способи збирання і збереження амаранту в тих випадках, коли досвід ще напрацьовується, і вирощування даної культури проходить на невеликих площах. Зібрати урожай і зберегти його можна при невеликих матеріальних витратах, без вкладень в спеціальну техніку.

 

Збирання урожаю амаранту вручну

Деякі вважають такий спосіб мало не відсталим, але для одноосібників, фермерів, які роблять перші кроки в вирощуванні амаранту, він цілком прийнятний. Про це вони розповідають на тематичних ресурсах, форумах. Цікаво, що збирання урожаю амаранту вручну підходить і тим рослинникам, які вже напрацювали певний досвід у вирощуванні даної культури, але розширювати площі під нею не планують з якихось причин.

Іноді віддається перевага збиранню урожаю вручну через особливості амаранту. Як відомо, його зерно дуже дрібних розмірів і відрізняється підвищеною сипучістю. Тому техніка для прибирання та транспортування такого зерна повинна мати підвищену герметичність.

При збиранні амаранту вручну зрізуються волоті, які потім підсушуються і обмолочуються, а отримане зерно віють під потоком повітря. В цьому випадку в домашніх умовах може застосовуватися звичайний побутовий вентилятор. Як свідчить практика, найбільш поширені два варіанти найпростішої збиральної технології.

1. Висушені волоті протираються через металеву решітку та потім просіваються через сита різного калібру. Відома практика застосування навіть побутового сита, через яке зазвичай господині просівають борошно, але в даному випадку рекомендується просівати зерно 3-4 рази. З однієї рослини в залежності від сорту і врожайності отримують різну кількість зерна, і це може бути 200-250 гр.
2. Підсушені волоті амаранту з насінням пропускаються через зернові катки, а отримане зерно просівають через сито. Відокремити насіння від лушпиння можна також, струшуючи і обертаючи їх в плоскій металевій ємності. При цьому насіння буде «осідати» на дно, а лушпиння — залишатися на поверхні. Прибираючи лушпиння з поверхні, можна досягти досить високої чистоти зерна. Після цього насіння залишається провіяти під потоком повітря.

 

Можуть бути і відмінності в обсягах зібраного вручну зерна. За словами користувачів, багато що залежить від сорту, і якщо він високоврожайний, то з однієї рослини можна зібрати до 1 кг зерна, а це вже близько півмільйона насіння.

За словами користувачів, важливо також підготувати зрізані волоті до лущення. Це допоможе зменшити втрати зерна і запобігти появі можливих його хвороб. Так, зрізані волоті рекомендується розкласти в добре провітрюваному приміщенні на 7-10 днів. Потім волоті можна просто розтерти між долонями. Після цього насіння рекомендується протирати через сито і віяти перед потоком повітря. Все отримане зерно слід знову відправити на просушку. Якщо цього не зробити, утворюється надмірна вологість, через яку зерно втратить свою цінність.

 

Використання вирощеного і зібраного амаранту

Вирощений навіть в незначних обсягах амарант можна використовувати з великою користю. Зелена маса і зерно успішно застосовуються в тваринництві, йде на корм птиці. При цьому спостерігається значний приріст тварин і птиці, знижується рівень їх захворюваності. Також підвищується якість кінцевої продукції. Доведено, що амарант за своєю поживною цінністю значно перевершує відому споживачеві люцерну, як за вмістом білка, так і за амінокислотним складом. Маючи в своєму складі велику кількість каротиноїдів, вітаміну Е, сквалена, макроелементів K, P, Mg, Fe, ця рослина здійснює потужний вплив на імунну, ендокринну системи тварин. Амарантові також притаманні потужні протипаразитарні, противірусні та антибактеріальні властивості.

Користувачі діляться досвідом щодо використання амаранту на кулінарному рівні. Так, відзначається, що при додаванні амарантового борошна в пшеничне хліб довше не черствіє і стає більш корисним. Листя за їх смаковими якостями нагадує шпинат і відмінно підходять для додавання в салат. Але його можна і консервувати, квасити. Для цього листя треба подрібнити блендером, додати улюблені приправи, скласти в банку, додати ложку вже проквашеної капусти і залити розсолом з розрахунку 1 столова ложка на 0,5 літра води (розсіл не повинен бути гарячим). Таку заготовку можна використовувати в якості бутербродної намазки або заправки для салату. Пропонується також другий варіант щодо того, як замаринувати листя амаранту: їх можна просто засипати сіллю або цукром і в такому вигляді скласти в ємність.

Щоб засушити амарант, можна, зрізавши його, розкласти в приміщенні з хорошою вентиляцією і періодично перемішувати. Можна також зібрати амарант в невеликі пучки і підвісити їх під стелею. Це не тільки збереже корисні властивості рослини, а й наповнить приміщення приємним ароматом. Перевірити, дійшов чи ні амарант до кондиції, можна, розтираючи його в долоні: якщо кришиться, значить, вже готовий до вживання. Крім того, засушену зелень можна подрібнити і покласти на зберігання в поліетиленові пакети, полотняні мішечки або скляні банки. Сухе насіння зберігається так само.

Заморозити рослини можна цілими суцвіттями або в подрібненому вигляді. Квітку треба попередньо обполоснути водою, а потім помістити в пакетик і відправити в морозильну камеру. Так збережеться не тільки зовнішній вигляд рослини, але і її корисні властивості.

У будь-якому випадку, виростивши амарант і правильно його зберігши, можна забезпечити себе вітамінами і біологічно активними речовинами на всю наступну зиму.

 

Користь не тільки для себе, але і для землі

Практикою доведено, що амарант покращує родючість ґрунту, стимулює життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів. З цієї причини дану рослину визнано одним з кращих сидератів, які, як відомо, є основою органічної системи землеробства. Сидерати здатні:

• тривалий час зберігати в ґрунті живе коріння, виділеннями якого харчуються живі організми, що населяють ґрунт;
• сприяти підвищенню потенціалу врожайності наступної культури;
• поліпшити проникність ґрунту для води і повітря;
• зупинити водну і повітряну ерозію.

 

Після амаранту значно поліпшується структура ґрунту. Адже коріння цієї рослини досить потужні і можуть проникати на глибину 2-6 метрів. Завдяки глибоко проникаючому корінню в верхній шар ґрунту підтягуються елементи, які недоступні рослинам з поверхневою кореневою системою.

На ділянці, де ріс амарант, урожай картоплі, наприклад, отримують значно кращий, ніж там, де попередником була інша культура. До того ж ділянка після амаранту стає значно чистішою. Справа в тому, що амарант залишає після себе в ґрунті величезний запас поживних речовин, і вони дають можливість наступній рослині швидше розвиватися і випередити в розвитку бур’яни.

Користувачі також радять не закладати в ґрунт залишки амаранту після збирання. Рештки стебел і коріння грають роль мульчі, яка захищає ґрунт від пересихання і запобігає утворенню ущільненої кірки на ґрунті.

Важливо також відзначити ще одну здатність амаранту. Так, рослина не тільки видобуває азот для себе, але і насичує ним гру ґрунт. Амарант, як потужний сидерат, забезпечує також землю великою кількістю фосфору, калію та інших корисних речовин.