Як правильно заготовляти амарант на зиму

Популярність амаранту, як овочевої культури, зростає з кожним днем. Все більше людей, що мають присадибні ділянки відмовляються від вирощування економічно невигідної картоплі, віддаючи перевагу новому продукту. Щириця практично не потребує догляду, а окремі її частини можна споживати весь вегетативний період. Крім того, листя і насіння, частини стебел і коріння цієї рослини відмінно зберігають всі свої якості в сушеному, маринованому або замороженому вигляді.

Вживання, збирання та заготівля зелені

По своїй користі і поживності листя амаранту можна порівняти зі шпинатом. За смаковими якостями зелена частина цієї рослини також не поступається популярним в кулінарії основам трав’яних салатів. Вона часто застосовується в якості приправи до гарнірів, перших страв і в якості одного з інгредієнтів начинки випічки. Листя амаранту використовують для створення різних засобів народної медицини, а також заварюють їх як чай, створюючи оригінальний і смачний гарячий напій.

Саме тому люди, які вирощують щирицю як продукт харчування, намагаються заготовити якомога більше зеленої маси на зиму. Робиться це різними способами, найбільш простий з яких — сушка. Зазвичай листя амаранту і його стебла сушать окремо — це дозволяє більш доцільно їх використовувати. Зелену масу дрібно нарізають і викладають рівним шаром на папір в тінистому місці. Періодично листя потрібно помішувати і перевертати, щоб забезпечити їх рівномірне висихання. Як варіант, листя можна сушити цілими, просто зібравши їх в пучки і розвісивши під стелею. Така заготовка дозволяє пізніше розпарені листя використовувати в якості декоративного оформлення святкових страв.

Стебла найкраще сушити на нижніх полицях холодильника. Цей спосіб дозволяє зберегти натуральний насичений колір амаранту, а також запобігти втраті зайвої вологи. Коли стебла трохи провяляться, їх акуратно нарізають невеликими шматочками, зручними для споживання, запаковують в харчову плівку і відправляють на заморозку. Так само можна вчинити і з листям, яке згодом планується використати замість або разом зі шпинатом в овочевих стравах.

Соління та маринування амаранту

Засолювати зелень амаранту досить просто, головне, дотримуватися основної пропорції: на кілограм подрібненої маси використовувати близько 200 грам солі. Листя щириці можна заготовлювати як окремо, так і створювати з їх комбінацій з іншими рослинами дивовижно смачні мікси. Різні суміші можна використовувати і як заправку до зелених супів, і в якості приправи до м’ясних страв або гарнірів. Добре промита зелень може виступати як основа салатів або служити начинкою в пирогах.

Для створення найпростішого вітамінного пучка потрібно взяти в рівних кількостях зелені тархуна, амаранту, щавлю, петрушки і кропу. Щавель і амарант можна нарізати досить великими смугами, а от інші трави краще ретельно подрібнити. Після того, як зелень трохи підсушиться в затіненому місці, настає час засолювання. Для цього потрібно взяти чисту скляну банку і шарами укладати підготовлену зелень і сіль, ретельно утрамбовуючи суміш. Банку варто зберігати з закритою кришкою в холодильнику або погребі, подалі від сонячних променів.

Для маринування зеленої частини амаранту використовують два способи, в залежності від смакових уподобань. Найпростіший — нарізані листя щириці бланшують в одному літрі води, в яку додано 250 грам оцту, дві столові ложки солі і вполовину менше цукру. Весь процес не повинен займати більше двох хвилин. Потім зелень перекладається в стерилізовані банки і заливається маринадом, що залишився в каструлі . Закриті банки потрібно перевернути, накрити чимось теплим і дочекатися повного охолодження. Після чого вони сміливо можуть розміститися на полицях погребу або в інших, призначених для зберігання продуктів харчування, місцях.

Другий спосіб маринування листя і стебел амаранту сподобається любителям східної кухні. Пряний розсіл додасть особливого присмаку щириці, який буде відмінно поєднуватися з класичною кулінарією Китаю, Японії і В’єтнаму. Маринований таким чином амарант є ідеальним доповненням до морепродуктів, овочів і м’яса, приготованим на відкритому вогні, і рису. Для цього свіжу зелену масу амаранту укладають в скляну банку зверху на зубчики часнику, цільні зерна коріандру і фенугрека. Маринад виготовляється шляхом з’єднання чотирьох частин води і однієї частини оцту. У рідину додається півсклянки солі, дві столові ложки цукру, цільні невеликі стручки гострого перчику і, обов’язково, невелика кількість сичуанського перцю. Підготовлені банки з щільно покладеною всередині зеленню заливаються маринадом і стерилізуються в окропі близько 20 хвилин, після чого вони закриваються і відправляються на зберігання.

Правильний збір насіння та його підготовка до тривалого зберігання

Незважаючи на всю користь зелені амаранту і її високу популярність серед людей, які дотримуються здорового способу життя, основна цінність цієї рослини міститься в насінні. Саме з нього виготовляється борошно, яке служить основою безглютенової випічки — хліба, пирогів, десертів та іншого. Також великим попитом користуються самі зерна щириці. Вони складають основу раціону спортсменів, дієт для схуднення, а також виступають обов’язковим компонентом національної кухні Мексики і Індокитаю.

Зібрати амарант потрібно з найвищих рослин — на них насіння завжди більше і важче. Проблема збору врожаю полягає в тому, що зерна достигають нерівномірно і швидко обсипаються. Щоб не втрачати дорогоцінний продукт харчування, стебла зрізають раніше і залишають дозрівати в тінистому місці. Однак вони поширюють приємний аромат, що буде приваблювати гризунів. Так що варто потурбуватися про захист. Наприклад, проводити сушку в спеціальних ємностях з дрібно сплетеного дроту.
Рівномірно розкладений амарант залишають дозрівати на 7, максимум 10 днів, періодично перевертаючи. Потім, розтираючи між долонями, збирають урожай насіння і відправляють на подальше просушування. Правильно зібрані і висушені зерна здатні зберігати свої цінні поживні якості кілька років.

Приготування лікарських препаратів і косметичних засобів

У народній медицині і косметології масляний екстракт амаранту грає величезну роль. З його допомогою лікують багато хвороб внутрішніх органів і боряться з передчасним старінням шкіри, післяпологовими розтяжками і висипаннями. Готувати масляний екстракт починають ще влітку, коли амарант сповнений сил, адже повну силу він матиме тільки через кілька місяців. Для цього підсушене природним чином насіння за допомогою ступки сильно розминають. Потім, виходячи з пропорції 1: 1, їх заливають в скляному посуді оливковою олією. Півтора місяці щільно закритий екстракт повинен настоюватися в темному прохолодному місці, де його варто періодично струшувати.

Не менш важливим інгредієнтом традиційної медицини виступає корінь амаранту, який відмінно справляється з кишковими захворюваннями. Його збирають восени і, нарізавши на дрібні шматочки, гарненько висушують. Це робиться для того, щоб його простіше було перемолоти в майбутньому, адже розтертий корінь швидше віддає корисні речовини.

Крім того, в косметології активно використовується олія амаранту холодного віджиму. Воно входить до складу багатьох дорогих кремів і мазей. Його важко добути самостійно навіть за допомогою звичайного саморобного преса. Однак сучасні технології дозволяють придбати і мати у себе вдома компактне обладнання, за допомогою якого можна добути олію з насіння амаранту. Його цінність полягає у вмісті великої кількості амінокислот, вітамінів і високої концентрації унікальної речовини — сквалену. Воно допомагає уповільнити старіння шкіри і всього організму, стимулює процес регенерації і сприяє посиленню імунітету.