Амарант в інтенсифікації кормовиробництва: як дрєвня рослина може допомогти в збільшенні виробництва кормів

Матеріали будь-яких досліджень ніколи не втрачають своєї актуальності. Вони або дають «їжу» для нових роздумів, або підтверджують або спростовують певні судження, висновки.

Все це стосується і досліджень амаранту, які проводилися кілька десятиліть тому, але і проводяться сьогодні. Вони стосуються, як впливу амаранту на здоров’я людини, так і можливості використання рослини в виробництво кормів для великої рогатої худоби, свиней та інших тварин.

Сьогодні ми представляємо на ваш суд дослідження П. Ковбасюка, кандидата сільськогосподарських наук, доктора кафедри кормовиробництва та сільськогосподарських меліорації, Національного аграрного університету.

Що таке інтенсифікація? Грубо кажучи, це процес, спрямований на розвиток виробництва. Для цього використовуються більш ефективні методи і способи ведення виробничої, господарської діяльності, використання нових потужностей або сировини.

У своїй роботі, якій вже багато років, він розповідає про те, як саме і чому амарант здатний допомогти при інтенсифікації кормовиробництва. Наведені в цій статті матеріали будуть актуальні для фермерів, що займаються, як вирощуванням рослини для кормів, так і тваринництвом.

Амарант — одна з найбільш врожайних кормових культур

Як зазначав у своїх дослідженнях П. Ковбасюк, амарант (щириця) є цінною кормовою культурою, а зерно характеризується високими харчовими і лікарськими властивостями.

Однак, незважаючи на високі кормові, продовольчі та лікарські властивості, культура амаранту в Україні до сих пір займає незначні посівні площі. Природно, в порівнянні з іншими культурами. Амарант вирощується переважно в Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Дніпропетровській та Одеській областях.

Амарант — одна з найбільш врожайних кормових культур. Високі врожаї цієї культури (800-1300 центнерів зеленої маси з гектара посівної площі) отримують в Сполучених Штатах Америки, Японії.

Раніше, коли матеріал своїх досліджень готував П. Ковбасюк, в господарствах Миронівського, Богуславського районів Київської області, Гайсинського району Вінницької областей врожайність амаранту вже досягла 800-1020 центнер зеленої маси з гектара посівної площі.

Культура амаранту забезпечує високу врожайність не тільки зеленої маси, а й зерна. Високі врожаї зерна (45-63 центнерів з гектара) отримують в Болгарії, Ефіопії, Німеччини.

У зоні Полісся амарант забезпечує врожай насіння 20-25 центнер з гектара, а на півдні України більше 40 центнер з га. Коефіцієнт розмноження амаранту через низький розмір насіння і низькою нормою висіву (1,5-2 кілограм на гектар) високий. Так, одна рослина амаранту забезпечує від 300 до 600 000 зерен, що досить для висіву на площі 0,1-0,2 гектара.

У США, Німеччині, деяких країнах Африки останні роки широко вивчають можливості вирощування зерна амаранту в промислових масштабах для використання в харчовій промисловості і кормовиробництві.

Дослідники цих країн прийшли до висновку, що амарант повинен стати культурою, альтернативною:

• пшениці;
• ячменю;
• кукурудзі.

Особливо в тих районах і регіонах, де спостерігається дефіцит вологи — тобто, посушливий клімат.

Що являє собою амарант

Найбільш урожайними і поширеними видами є амарант хвостатий, амарант метельчатий.

В першу чергу згадки заслуговує сильно розвинена коренева система. Саме завдяки своїй кореневій системі рослина здатна виростати в посушливих районах, оскільки отримує вологу з глибин грунту.

Крім того, згадки заслуговує і той факт, що амарант абсолютно не примхливий до особливостей, складу і характеристик грунтів. Він придатний для вирощування на засолених і навіть кислих типах ґрунту.

Рослина має середню холодостійкість, досить добре переносить посушливі періоди року, а також стійка до весняних і осінніх заморозків.

Однією з важливих біологічних особливостей амаранту є його пластичність. Тобто, мова йде про те, що амарант добре пристосовується до абсолютно різних кліматичних поясів і умов.

Вже на момент публікації праці П. Ковбасюк було встановлено, що введення амаранту в раціон тварин дозволяє істотно заощадити на витраті дорогих кормових концентратів. У тваринництві амарант використовується для виробництва кормів різного типу. Зокрема, він придатний для годування тварин в наступних видах і станах:

• зелена маса;
• сінаж;
• кормові гранули та брикети;
• а також трав’яниста борошно.

Якщо зелену масу з’єднати з іншими злаковими культурами, можна отримати відмінну масу, з якої добре робиться силосна маса.

Наявність родючих земель, тривалий період вегетації, достатня кількість теплих днів і сонячного світла, природне забезпечення водою — все це дає можливість вирощувати амарант абсолютно у всіх регіонах України. І не тільки вирощувати, а й гарантовано збирати високі врожаї, як зеленої маси, так і зерна. Що робить амарант, по твердженню П. Ковбасюка, вигідною з економічної точки зору кормовою культурою.

Справжня цінність амаранту для тваринництва

Слід розуміти, що справжня цінність кожної кормової культури визначається, в першу чергу, вмістом протеїну та інших необхідних поживних речовин. Давайте розглянемо, в чому саме полягає цінність амаранту. П. Ковбасюк провів порівняльний аналіз з іншими культурами, використовуваними в тваринництві для виробництва кормів.

Отже, амарант відносять до групи високобілкових рослин, які охоче поїдають всі види тварин. У порівнянні з кукурудзою, суданською травою та іншими кормовими культурами, зелена маса амаранту позитивно виділяється за вмістом протеїну.

У період кормової зрілості на абсолютно суху масу вміст протеїну:

• в амарант становить 19-20,6%;
• в кукурудзі — 10,5-11,9%;
• в суданських травах — 12,6-13,8%.

За вмістом протеїну і інших цінних речовин амарант не поступається традиційним, найбільш поширеним бобовим травам (люцерна, конюшина).

У зеленій масі амаранту в середньому міститься:

• 2,5-4,5% протеїну;
• 0,5-1,0% жиру;
• 2,5-4,6% золи;
• більше 12% безазотистих екстрактивних речовин.

Hа 100 кілограм зеленої маси припадає 16,3-19,7 кормових одиниць, на одну кормову одиницю — 137-192 грам перетравного протеїну.

Зверніть увагу. Дослідження показали, що зелена маса, силос сприяють підвищенню лактації у тварин.

Силос з амаранту, зібраного у фазі цвітіння, містить:

• 3,5-3,8% протеїну;
• 0,9-1,0% жиру;
• 4,2-4,3% золи.

Hа 100 кг силосу доводиться 16,2-18,9 кормових одиниць, 2,4-2,6 кг перетравного протеїну та 149-156 грам на одну кормову одиницю.

Корми з амаранту характеризуються підвищеною зольністю і вмістом мікро- і макроелементів. Особливо багато в масі таких важливих для тварин елементів, як:

• кальцій;
• фосфор;
• магній.

У зеленій масі багато вітаміну Е, який позитивно впливає на відтворювальну функцію тварин і зменшує їх яловість.
Рослини амаранту охоче поїдають свині. При випасі на посівах культури значно збільшуються добові прирости ваги, покращується якість продукції, зростає вихід приплоду.

Велика цінність амаранту і в тому, що він здатний відростати після скошування, тобто характеризується хорошою отавністю.

Hа Півдні України культура може забезпечити два-три укоси за сезон. Причому трава амаранту характеризується високими показниками хімічного складу, повністю поїдається тваринами.

Слід пам’ятати: для інтенсивного відростання необхідно скошувати високо — за даними П. Ковбасюка рівень скошування повинен бути не нижче 15-20 см.

Все вищесказане свідчить про те, що амарант забезпечує з одиниці площі великий вихід цінних кормів з набагато меншими витратами в порівнянні з іншими видами, які застосовуються у виробництві комбікормів.

Цінним кормом є зерно амаранту

В результаті досліджень було встановлено, що в зерні амаранту міститься:

• 15-17,5% протеїну;
• 7-8% жиру;
• 3,2-4% золи;
• 61-64% крохмалю;
• багато мікро- і макроелементів, вітамінів.

За вмістом білка в насінні (15-17%) амарант перевершує всі інші культури, які традиційно використовуються в тваринництві при виробництві кормів:

• пшеницю (12-14%);
• ячмінь (12-13%);
• кукурудзу (9-10%).

За 100-бальною шкалою оцінки найвищу ступінь біологічної цінності займає білок зерна амаранту — 75 балів (пшениці — 57, сої — 68, кукурудзи — 44) і навіть трохи вище, в порівнянні з коров’ячим молоком — 72 бали.

Борошно з зерна амаранту отримало високу оцінку — 100 балів — завдяки оптимальному амінокислотному складу.

З усього вищесказаного випливає висновок, що висока пристосовність амаранту до різних грунтово-кліматичних умов, стійкість до малої кількості вологи, висока врожайність зеленої маси і насіння, здатність до швидкого відростання після скошування, роблять культуру ідеальною для використання в тваринництві.

Особливості вирощування амаранту

Високий урожай культури забезпечують тільки умови високого рівня культури землеробства, виконання агротехнічних вимог у всіх ланках технології вирощування, правильне розміщення культури на полях, сівозміну, своєчасне і якісне виконання технологічних операцій обробки грунту, добрива, підготовка насіння і т.д.

Кращими попередниками для амаранту є прополювальні культури:

• картопля;
• кукурудза;
• кормові коренеплоди.

А також озимі пшениця і жито, ярі зернові (серед останніх кращий — ячмінь), овочеві культури, посіви кормових культур.

Власне, попередниками можуть бути різні культури, але кращі ті, які рано звільняють площі.

Як підготувати грунт до посівів амаранту

Дрібне насіння і повільний ріст рослин в перший період після посіву, чутливість до засмічення бур’янами вимагають ретельної підготовки грунту.

Готуючи грунт під амарант, потрібно досягти такого його стану, щоб забезпечити:

• максимальне збереження вологи;
• знищення якомога більшої кількості бур’янів;
• створення сприятливих умов для якісного посіву і дружного проростання насіння і розвитку рослин, особливо на початку вегетації.

Обробіток ґрунту під амарант починають з лущення стерні після стерньових попередників на глибину 10-12 см, при необхідності лущення повторюють. Цей захід забезпечує боротьбу з бур’янами, збереження вологи в грунті, покращує умови проведення оранки.

Землю орють плугом з передплужником на глибину орного шару в залежності від типу грунту. Передпосівна весняна підготовка грунту починається з ранньовесняного закриття вологи боронуванням. Для більш повного знищення бур’янів перед посівом грунт культивують на глибину 6-8 см.

Оскільки насіння дуже дрібні, а під час посіву воно загортається на глибину не більше 0,5-1 см, важливою операцією є ретельне вирівнювання поверхні грунту. Тому перед висіванням поле потрібно вирівняти за допомогою шлейф-волокуш.

Під час посіву амаранту необхідно забезпечити загортання насіння на однакову глибину з метою отримання дружних сходів. Для цього перед посівом і після нього коткують грунт катками.

Добриво амаранту

Культура амаранту формує високу врожайність, тому вона вимоглива до добрива. Для отримання високих врожаїв потрібно під оранку вносити 20-30 тонн гною на гектар посівної площі, а перед посівом мінеральні добрива:

• азоту 45-60 кг / га;
• фосфору 60 кг / га;
• калію 90 кг / га.

Терміни посівів

В технології вирощування амаранту велике значення має термін посіву, від правильного вибору якого залежать польова схожість насіння, розвиток рослин, щільність і врожайність.

Кращим строком посіву є ранньовесняний. Для отримання зерна культуру висівають тільки рано навесні, а для зеленої маси можливі і річні терміни посіву. Слід зауважити, що ранньовесняні посіви забезпечують більш високу врожайність у порівнянні з іншими термінами.

Норми висіву

Норми висіву культури залежать від того, з якою метою культуру використовують, і від способу посіву.

Hа кормові цілі норма висіву становить 1-1,5, а на насіння — 0,5-0,8 кг / га. Для висіву культури використовується звичайна зернова сівалка СЗ-3,6. Сіють культуру на кормові цілі з шириною між рядками 30-45 см, на насіння — широкорядним способом з міжряддями 60-70 см.

Глибина загортання насіння повинна бути не глибше 0,5-1 см. Є наукові дані, що глибоке загортання насіння не дає сходів, тому глибина закладення повинна бути чітко витримана.

Насіння амаранту дуже сипуче, а норма висіву дуже мала. Тому для рівномірного висіву малої кількості насіння до нього обов’язково домішують баласт (просмажене насіння проса, суріпки, ріпаку, сухий суперфосфат). Після висіву культури для отримання дружних сходів проводять коткування.

Висновок

Таким чином, з матеріалів, підготовлених свого часу П. Ковбасюком можна зробити висновок, що амарант є одним з найбільш реальних і надійних джерел поповнення рослинного білка і збалансування кормових раціонів щодо перетравного протеїну.

Висока продуктивність і поживна цінність культури вказують на те, що її широке впровадження в сільськогосподарське виробництво є надійним шляхом зміцнення кормової бази та інтенсифікації кормовиробництва.

Звичайно, в даний час особливості посіву та догляду за посівами, збирання амаранту змінилися. Однак всі технічні особливості не так важливі в рамках цієї статті. Оскільки перебудувати своє господарство зможе кожен фермер — головне знати під що перебудовувати. На наш погляд амарант є оптимальною культурою для такої перебудови.

Якщо вас цікавить, яка техніка використовується при посівах і збиранні амаранту, підготовці грунту під нього, рекомендуємо звернутися в Асоціацію виробників амаранту України. Тут вам нададуть всю необхідну інформацію.