Амарант колосистий: лаконічно про один із видів чудодійної рослини

Не секрет, що існує велика кількість різновидів амаранту. Це і дикі сорти, і культурні, і призначені для годування тварин, і сорти, які прикрашають сади і присадибні ділянки красивими квітучими волотями і багато інших.
Сьогодні ми поговоримо про такий різновид рослини, як амарант колосистий, який набув значного поширення у багатьох регіонах планети.

Загальна інформація

Амарант колосистий має кілька різних варіантів назви:

• краснуха;
• щириця закинута;
• підсвекольнік;
• циганка.

«Офіційна» назва Amaranthus retroflexus L., відноситься до сімейства Аmаranthaceae (чи то пак — амарантових).

Опис

Амарант колосистий є однорічною рослиною:

• висота може досягати 1-го метра;
• стебло — пряме, на ньому густо ростуть невеликі, м’які волоски;
• гілочки — розходяться в сторони і вгору;
• корінь — рожевий;
• листя — досить велике, а вгорі стебла слабовиємкові, які виростають на досить довгих гілочках, ніби прагнуть до сонця;
• цвіте дрібними суцвіттями, часто злегка зеленими з сірим відтінком або жовтим відтінком, іноді може проявлятися легкий червонуватий тон;
• з суцвіть виходять дрібні насіння чорного кольору.

Регіони зростання

Амарант колосистий досить поширена рослина в Східній Європі і деяких азіатських країнах. Зокрема, зустрічається в:

• європейській частині Росії;
• в деяких регіонах Сибіру;
• в східній частині України, Білорусі;
• на Кавказі;
• в середньоазіатських країнах.

Рослина потрапила в Євразію з північноамериканського континенту.

Де виростає?

По суті, його можна вважати звичайним бур’яном — найчастіше зустрічається на сільськогосподарських угіддях і на городах. Нерідко використовується для корму домашніх тварин.

Час цвітіння і дозрівання

Починає цвісти амарант колосистий в червні і закінчує — у вересні. Збирають його з липня по серпень.

Хімічний склад

Склад рослини досить різноманітний — в ній присутня безліч корисних речовин, мінералів і вітамінів. У листі під час досліджень було виявлено:

• жирну олію;
• фосфор;
• каротин;
• вітамін С (у великих кількостях);
• сполуки, що містять азот;
• крохмаль і ін.

Ще більш дивний склад насіння рослини:

• 41% крохмалю;
• 19% протеїну;
• 10% клітковини;
• 8,6% води;
• 7,9% жирної олії;
• 4,5% золи;
• 2% цукру;
• і трохи таніну.

Особливості застосування

Трава застосовується цілком (тобто, і стебла, і листя, і суцвіття). Також застосовується насіння.
Найчастіше використовується водний настій амаранту колосистого, який допомагає при певних недугах і проблемах в організмі:

• при різних видах проносу;
• при кольках в кишечнику;
• при запорах (грає роль проносного засобу);
• при рясних кровотечах під час менструації;
• при кровохарканні (допомагає зупинити кровотечу);
• при сильних кровотечах під час геморою.

Будь-яких протипоказань такого настою не було виявлено.

Як приготувати настій?

Для приготування водного настою амаранту колосистого необхідно:

• взяти листя і стебла;
• дрібно нарізати;
• на одну ложку подрібненої рослини налити один стакан окропу;
• накрити посудину кришкою;
• поставити ємність з травою і водою на водяну баню;
• пропарити так 15-ть хвилин, не забуваючи періодично помішувати;
• зняти з водяної бані і почекати, поки охолоне.

Після цього розчин слід процідити, обов’язково гарненько віджати траву і долити кип’яченої води стільки, щоб вийшов первинний об’єм (адже поки трава буде перебувати на водяній бані, частина води випарується).
При будь-якому з перерахованих недуг необхідно випивати по півсклянки настою тричі на день.

Інші особливості та цікаві факти про амарант

У амаранту колосистого досить глибока історія. Як було встановлено дослідниками, його використовували для їжі індіанці:

• майя;
• інки;
• ацтеки.

Виявляється, рослина широко культивувалася на американському континенті ще 8000 років тому. Індійські племена використовували амарант в якості основного джерела своєї їжі.
Греки також полюбили амарант, і навіть вважали, що він символізує безсмертя. А в середні століття оцінили його і скандинави. Так, шведська королева Христина ще в 1653 році заснувала орден Амаранту.
Примітно, що всі види даної рослини характеризуються вмістом великої кількості білка. А також вони неймовірно урожайні — так, з одного гектара посівної площі збирається не менше 63 центнерів, хоча інші зернові в таких умовах рідко дотягують навіть до половини такої цифри.
Уже кілька років амарант вивчається вченими багатьох держав планети. Так, офіційні дослідницькі програми проводяться в:

• Сполучених Штатах Америки;
• Індії;
• Перу;
• і багатьох інших країнах.

Деякі вивчають його цілющі властивості, інші — шукають в ньому джерело калорійної і поживної їжі, здатної вирішити проблему голоду в африканських країнах.

А в Венесуелі вчені встановили, що продукти харчування, отримані з амаранту (наприклад, той же салат або коржі) мають досить незвичайний, але і приємний смак. Саме ж листя може легко замінювати інші рослини, які використовуються для приготування салату.
Примітно, що листя для салату можна отримати вже через 40 днів після початку зростання.
Саме ж листя, пагони, стебла можуть використовуватися в їжу не тільки в вареному, але і в сирому вигляді.
Певні види амаранту дають їстівне насіння, з якого отримують крупу для каш або вичавлюють амарантову олію.