Амарант: суперпродукт чи просто поживне насіння?

Продовжуємо знайомити вас з матеріалами зарубіжних ресурсів і засобів масової інформації, в яких розповідається про користь амаранту. Сьогодні вашій увазі пропонується стаття з Австралії, перекладена і адаптована.

Амарант, також відомий в країні кенгуру під назвою ківіча, прийнято вважати унікальним суперпродуктом. Таке звання він отримав завдяки особливій поживності свого насіння, насичують організм корисними мікроелементами і вітамінами, але при цьому допомагають боротися із зайвою вагою.

Стародавнє насіння амаранту

Стародавнє насіння і зерно з віддалених куточків Землі завжди користуються підвищеним попитом завдяки їх надпродуктивним якостям, виняткової «сили», здатності благотворно впливати на людський організм.

Амарант (або ківіча на перуанській мові), древній псевдо-злак з Південної Америки, якому налічується 8 000 років. Він був відомий ще в період розквіту імперії ацтеків.

На даний момент амарант — це всього лише один з багатьох харчових продуктів, доступних для продажу і тих, які отримали популярну назву «Суперфуд». Про рослину детально розповідає акредитований практикуючий дієтолог Джоел Ферен. Він каже, що хоча амарант досить специфічне насіння, це не суперпродукт. «Стародавнє зерно останнім часом поступово повертається», — говорить прес-секретар Асоціації дієтологів Австралії Джоел Ферен.

В даний час амарант є забутим продуктом. Однак люди шукають продукти, які відрізняються один від одного. Але при цьому, за його словами, амарант не є суперпродуктом.

Чому він так впевнено говорить про це? Все просто — тому що жодна їжа не може надати людині всі необхідні поживні речовини.

«Амарант має дійсно вражаючий живильний профіль, і його слід розглядати як частину здорової збалансованої дієти поряд з низкою інших продуктів», — пояснює Ферен. Але за його словами таке враження від амаранту у людей сформувалося з однієї причини. Його насіння є псевдозерном. Тобто, амарант може стати заміною пшениці або рису. А тому він являє собою відповідний продукт для людей, що стежать за своєю дієтою.

«Його, ймовірно, можна було б класифікувати як псевдо-зерно, оскільки воно має подібні характеристики з такими зернами, як пшениця, деякі інші злакові з точки зору поживних властивостей. Крім того, амарант є хорошим джерелом клітковини, вітаміну А, фолату, тіаміну, заліза, цинку, кальцію, міді, марганцю і калію».

Але все-таки про унікальні особливості амаранту

Також дієтолог каже про те, що амарантова олія, що отримується з насіння рослини, робить позитивний вплив на здоров’я людини:

• зміцнює серце;
• істотно знижує ризик серцево-судинних захворювань;
• виступає, як профілактичний природний засіб гіпертонії.

Зверніть увагу! А ще насіння амаранту дуже багате білком. У ньому міститься близько 15% високоякісного рослинного білка.

Ще одна значна перевага, за словами Ферена, полягає в тому, що амарант також містить 10 незамінних амінокислот. Це робить його цінним джерелом поживних речовин для веганів і вегетаріанців (вони будуть отримувати ці речовини з амаранту, а не з м’яса). Крім того, в ньому немає клейковини, а тому амарант підходить для людей, які страждають від целіакії (непереносимості глютену / клейковини).

Продукція з амаранту для широкого кола споживачів

Власник компанії Our Organics & Gluten Free Джефф Льюїс продає амарантові крупи, пластівці, насіння і борошно. Це, як роздрібні продажі, так і поставки в ресторани, магазини громадського харчування.

Зверніть увагу! За його словами, чашка сирого амаранту дасть людського організму близько 13 грамів дієтичного волокна.

Льюїс додає, що насіння, що володіє легким горіховим смаком, дуже легко готувати. Наприклад, використовувати замість традиційного рису.

«Просто замініть рис амарантом, а також використовуйте його замість кускусу. Ви можете використовувати його як кашу для сніданку, в супах, стравах повільного приготування і батончиках з граноли. Насіння амаранту після приготування не повністю пом’якшується: воно залишається хрустким».

Льюїс каже, що борошно амаранту користується підвищеним попитом серед споживачів. А все завдяки його різнобічному застосуванню.

Він радить використовувати борошно, щоб приготувати щось без глютену — починаючи від хліба і закінчуючи десертами. Але амарантове борошно само по собі не підходить. Якщо ви готуєте тільки з борошна амаранту, страва буде кришитися, стане щільною і «важкою». Тому в рецептуру слід додавати, наприклад, розпушувачі.

Дослідження амарантового борошна

У дослідженні, проведеному в 2013 році, був вивчений ефект заміни пшеничного борошна цільним борошном амаранту. Це робилося для того, щоб визначити, чи є амарантове борошно живильним інгредієнтом для масового виробництва хліба.

Дослідники виявили, що включення борошна амаранту в тісто для хліба значно збільшило вміст у ньому:

• білка;
• ліпідів;
• харчових волокон;
• і мінеральних речовин.

Проте, хліб, приготовлений з борошна амаранту, ставав щільним.

За результатами досліджень зроблено висновок, що борошно амаранту може бути використане для виробництва хліба, але його слід обмежувати 20-ма грамами на кожні 100 грамів пшеничного борошна. Таке обмеження необхідне для того, щоб підтримувати як якість продукту, так і поживну цінність.

Зверніть увагу! Нове дослідження вказує на той факт, що реально скинути вагу, якщо навіть постійно їсти тільки одні макарони. Але якщо ці макарони будуть виготовлені з амаранту!

Критика амаранту: великий вміст вуглеводів

Однак на адресу амаранту спрямовані і критичні публікації. Вони стосуються високого вмісту вуглеводів в ньому. Але ж встановлено, що воістину здорова їжа може вважатися такою тільки в тому випадку, якщо в ній немає вуглеводів.

Саме тому деякі австралійські блогери відзначили, що в цілому амарант — хороший продукт. Але на думку блогерів, вважати його суперпродуктом не варто, адже в ньому міститься велика кількість вуглеводів.

І варто визнати, що це правда. Харчовий вміст, поживна цінність буде варіюватися в залежності від продукту, приготованої страви, одна чашка приготованого амаранту, за оцінками тих же блогерів, містить близько 40 грамів вуглеводів.

Дослідження, опубліковане в журналі Food Science, каже, що це, швидше за все, пов’язано з низьким вмістом резистентного крохмалю. Амарант також має тенденцію повністю втрачати свою кристалічну і гранульовану структуру крохмалю під час нагрівання.

Дослідження, опубліковане в Springer, спробувало перевірити, чи можна знизити глікемічний індекс амаранту, об’єднавши його з пшеничним борошном і рисом в різних пропорціях.

У дослідженні використовували неінсулінозалежний діабетик. Дослідження показало, що амарант і пшеницю в раціоні 25:75 можна розглядати як їжу, з низьким глікемічним індексом.

Але акредитований практикуючий дієтолог Джоел Ферен вважає, що стародавнє насіння не повинні бути знову забуте тільки через високий вміст вуглеводів. Адже в амаранті міститься велика кількість інших поживних і корисних речовин.

«Часто ми занадто зациклюємось на одній їжі, не зважаючи на іншу, — каже Ферен. «Амарант володіє прекрасним живильним профілем, і з цієї причини його не можна відкинути в сторону. Це просто ще одна альтернатива пшениці, жита, і булугу. Продукти, подібні цим, дійсно повинні активно використовуватися. Ми зобов’язані залишити поза увагою високий вміст вуглеводів в цьому чудовому насінні, тому що воно може додати багато корисного в раціон харчування».

На завершення: що ми хочемо відзначити щодо матеріалу австралійських журналістів

У статті австралійських журналістів не наводиться, який саме сорт амаранту використовувався для досліджень. А тому отримані дані аж надто загальні. До того ж, існує ряд обґрунтованих і доказових досліджень, які доводять користь амаранту при лікуванні і профілактиці цукрового діабету, як у дітей, так і у дорослих.

Тому стаття, наведена на австралійському сайті, хоч і доводить загальну користь амаранту для організму, відзначає його високу живильну цінність, залишаючи після прочитання легке відчуття недомовленості.