Ацтеки уже славили амарант! Ти теж закохаєшся в нього?

Амарант, який цінували ацтеки і який завойовує все більше прихильників сьогодні, являє собою унікальну рослину. Вона привертає увагу своїм унікальним складом, набором мінеральних речовин і вітамінів, мікроелементів. Завдяки яким амарант допомагає в профілактиці і лікуванні ряду захворювань. В тому числі, таких серйозних і небезпечних, як цукровий діабет, варикозне розширення вен і деяких інших. Встановлено, що амарантова олія сприяє відновленню організму після хіміотерапії.

У всьому світі тривають дослідження цієї рослини. Вчені намагаються зрозуміти, як можна ще ефективніше використовувати потенціал амаранту.

Сьогодні ми пропонуємо вам чергову статтю про амарант, яка опублікована на іноземному сайті. Її автором є Емілі Сінер. Вона розповідає про МЕТЬЮ БЛЕРА, дослідника з Університету штату Теннессі, який вивчає різні сорти амаранту, що ростуть на експериментальних полях університету. Ми публікуємо адаптований переклад статті.

Древнє зерно для користі людства

Однією з рослин, які стали популярними зовсім недавно, є кіноа. Жителі США все частіше включають насіння кіноа в свій раціон, віддаючи їм перевагу перед традиційними пшеницею та рисом.

Дослідники з Університету штату Теннессі сподіваються, що споживачі готові спробувати ще одне давнє зерно: амарант.

Амарант шанувався ацтеками в Мексиці. (І іншими племенами, які мешкали на території Латинської Америки — прим. пер.). Сьогодні в Сполучених Штатах Америки його вирощують в основному на присадибних ділянках або на дослідних фермах, наприклад на експериментальному полі в державному університеті штату Теннессі.

Деякі сорти амаранту зовні виглядають, як кукурудза — з барвистим квітковим пером на вершині. Інші сорти — більше схожі на кущі. Метью Блер, доцент в Державному університеті Теннессі, очолює групу дослідників, які спостерігають за десятками сортів стародавньої рослини.

Амарант — зерно, яке відмінно росте при високих температурах навколишнього повітря. Рослина в значній мірі стійка до посухи і вважається більш здоровою культурою, ніж кукурудза. Команда Блера намагається виростити різні сорти амаранту, щоб зрозуміти, які з них дають кращі варіанти врожаю.

«Ми всі знаємо, як швидко росте кукурудза влітку», — говорить Блер, — «Ну, амарант може рости так само швидко або навіть швидше».

З точки зору звичайного споживача амарант хороший тим, що він наповнений численними поживними речовинами і не містить глютену. Сире зерно гладке і біле, приблизно в два рази менше насіння лободи.

«У нього тонкий, ледь помітний аромат, але дуже приємний, легкий горіховий смак», — розповідає Блер про насіння амаранту.

У Мексиці поп-корн з амаранту змішується з медом і подається як солодке частування. Проводяться навіть свята амаранту.

Варене насіння амаранту зустрічається в деяких індійських рецептах. Дослідник Державного університету Теннессі ЛУКАС МАКАСМІЕЛЬ, який працює з Блером в його проекті, згадує, як їв листя дикого амаранту, під час свого перебування в Кенії.

«Вони готували його в каструлі, додавали молоко, топлене масло. Це було смачно», — розповідає він. «Я все ще їм таку страву і зараз, якщо у мене є можливість приготувати її. Насправді, я забрав кілька листя звідси (з експериментального поля — прим.пер.), забрав його додому і приготував так, як це робили в Кенії».

Але для більшості американців амарант як і раніше маловідомий, незрозумілий продукт. Найчастіше він зустрічається в спеціалізованих магазинах здорового харчування. І асоціюється саме з такою їжею.

В опитуванні, проведеному Радою по цільнозернових продуктах в 2015 році, тільки 15 відсотків людей повідомили, що чули про амарант, і тільки 4 відсотки людей пробували його.

Проте, захисники древнього зерна, як називають амарант, сподіваються змоделювати успіх ще однієї неочікуваної зірки продуктового ринку: кіноа.

КЕЛЛІ ТОУПС, директор програми Ради по цільнозернових продуктах, описує типовий шлях до успіху: по-перше, писати про продукт починають на Food Network. Популярні блогери публікують рецепти з використанням амаранту.

«Знаменитості починають експериментувати з насінням амаранту», — говорить Келлі Тоупс. «Насіння з’являється в списку сучасних продуктових трендів. Потім з ним почнуть експериментувати інші шеф-кухарі та лідери громадської думки».

Але є декілька додаткових проблем для успіху амаранту. Наприклад, Тоупс зазначає, що текстура і розмір кіноа роблять його легкою альтернативою рису. Амарант — ні. Це більш дрібне зерно.

І на відміну від багатьох інших культур, у амаранту поки немає центральної галузевої організації (на момент написання статті, 2016 рік — прим. пер.), яка могла б просувати рослину. За словами Блера, велика частина вирощуваного в США амаранту, доводиться на невеликі приватні присадибні ділянки, а не на великі ферми та сільськогосподарські підприємства.

Таким чином, шанувальники і прихильники амаранту змушені трохи почекати, поки рослина прийде до істинної популярності. Зрештою, Vogue недавно на своїх сторінках написав, що «нова кіноа» — це сорго.

Невелике доповнення до статті

Ми не будемо давати оцінку матеріалу наших американських колег. Тільки відзначимо, що в Україні популяризації амаранту приділяється багато уваги. В першу чергу, цьому сприяє Асоціація виробників амаранту і амарантової продукції. Керівники і члени асоціації звалили на свої плечі важкий тягар, але за останні пару років змогли зробити амарант відомим в Україні. Зокрема, саме завдяки Асоціації почався випуск амарантової продукції — хліба, крупи, макаронів. Можливо, якби подібні організації були створені в інших країнах світу, Vogue не писав би про кіноа і сорго!