Біологічно активні речовини амаранту: результати досліджень, проведених в Новосибірську

Представляємо вашій увазі результати досліджень амаранту. Роботу проводили Г. І. Височина, Т. А. Кукушкіна, Н. Б. Желєзнова, А. В. Железнов. Місце проведення досліджень — Центральний сибірський ботанічний сад Сибірського відділення РАН, Інститут цитології і генетики Сибірського відділення РАН. У роботі детально описано, які саме біологічно активні речовини містяться в амаранті.

Дослідження проводилися в Сибіру, ​​але вони все одно корисні і показові. Оскільки дозволяють зрозуміти, що саме являє собою амарант і наскільки він цінний для людини.

Зверніть увагу! У статті нижче наведено короткий виклад досліджень. Ми підготували для вас витримки — їх достатньо, щоб оцінити всю роботу в цілому і зрозуміти результати досліджень.

Культура багатоцільового використання

Амарант містить більше 70-ти видів, які ростуть в зонах з помірним кліматом. Найбільше видів рослини зустрічається в Південній Америці — на батьківщині амаранту. Також велика кількість сортів і видів амаранту росте:

• у Північній Америці;
• Індії;
• Китаї.

Зверніть увагу! Великий внесок у розвиток амаранту внесли українські селекціонери і фермери.

Амарант являє собою дуже цінну овочеву, декоративну, кормову, зернову і технічну культуру. У рослини — багатовікова історія. Вона активно культивувалася древніми індіанцями — майя, інками, ацтеками. В європейських країнах амарант спочатку використовувався, як декоративна рослина, і лише в 18 столітті її стали вирощувати, як зернову культуру.

В азіатських країнах амарант спочатку користувався популярністю, як зернова культура. Він обробляється гірськими народностями:

• Китаю;
• Індії;
• Непалу;
• Пакистану.

Сьогодні амарант стає все більш популярним у всіх регіонах планети. Отримане в результаті культивування рослини зерно використовують для виробництва:

• крупи;
• рослинної олії;
• борошна;
• висівок;
• пластівців;
• крохмалю.

Великий вміст в амаранті біологічно активних речовин і з’єднань роблять амарант і продукцію, вироблену з нього, хорошою сировиною для фармацевтичної і косметичної промисловості.

Зокрема, в зернах рослини — не більше 18% високоякісного рослинного білка і від 5 до 7% рослинного жиру.

Дослідники відзначають і той факт, що більша частина амарантового білка — це глобуліни і альбуміни, у яких було виявлено збалансований амінокислотний склад.

В основі жиру, наявного в амаранті, ненасичені жирні кислоти. У ліпідній фракції насіння міститься до 10% сквалену, вкрай важливої і цінної речовини.

Було встановлено, що амарант є — звичайно, не всі види, а окремі сорти — перспективною кормовою культурою. Він підходить для виробництва комбікорму, силосу.

Речовини вторинного походження, що містяться в амаранті у великій кількості, впливають на його лікарські властивості. Було проведено безліч досліджень фармакологічної спрямованості. Їх результати довели, що амарант володіє такими властивостями і характеристиками:

• радіопротекторними;
• гепатопротекторними;
• протизапальними;
• жарознижуючими;
• антидіабетичними;
• антігепатотоксіческими;
• протигрибковими;
• антипроліферативними;
• і іншими.

Комплексні дослідження зелені амаранту дозволили встановити, що в листі рослини містяться такі важливі і навіть неймовірно цінні речовини:

• кверцетин;
• рутин;
• трефолін.

У надземної частини зелені рослини спостерігається до 10% пектинів. А ось в насінні амаранту пектини являють собою нерозчинний протопектин.

Окремо дослідники відзначали високу цінність амарантової олії. Вони акцентували увагу на її здатності регулювати рівень ненасичених жирних кислот в крові, пригнічувати ріст пухлин, надавати позитивний вплив на організм при атеросклерозі, допомагати при лікуванні і профілактиці серцево-судинних захворювань, гіпертензії.

Зверніть увагу! Олія, що отримується з насіння амаранту, характеризується, як чудовий засіб для коригування імунодефіцитних станів організму.

Амарантова олія рекомендована для приготування препаратів для людей, які страждають від целіакії і цукрового діабету.

Мета досліджень

Як зазначається в роботі — основна мета проведених досліджень полягає в тому, щоб оцінити види і лінії амаранту, наявних в колекції Інституту цитології і генетики СВ РАН і встановити, скільки саме і яких біологічних активних речовин міститься в амаранті.

Для досліджень учені відібрали 11 видів амаранту, 10 зразків невизначених видів і 11 ліній, які щороку вирощуються на спеціальній дільниці Інституту цитології і генетики СВ РАН в Новосибірську. Зразки рослин для досліджень вченими відбиралися в фазу цвітіння амаранту.

Для визначення кількості біологічних активних речовин використовували спеціальні методи досліджень.

Показники, отримані в результаті досліджень, розраховувалися строго на масу абсолютно сухої сировини. Всі представлені нижче дані — це середнє 3-х паралельних визначень кожного показника.

Отримані результати: що вдалося встановити вченим

Для досліджень були відібрані наступні види амаранту: Amaranthus caudatus L., A. mangostanus L., A. cruentus L. (Syn. A. paniculatus L.), A. bouchjnii Thell., A. edulis L., A. aureus L ., A. deflexus L., A. gangeticus l., A. powellis L., A. mantegazzianus Passerini, A. hybridus L.

Зазначається, що кожен вид має різний ступінь вивченості. Природно, по кожному окремому виду були отримані окремі дані.

А. caudatus або Хвостатий амарант

Найбільше поширений в гірських районах:

• Аргентини;
• Болівії;
• Перу.

Саме з цих країн амарант був поширений по інших регіонах планети. З давніх-давен цей вид амаранту культивувався для отримання зерна, тому він отримав і другу назву «пшениця інків».

Дослідження рослини дозволило отримати дані, що в ньому містяться сполуки 4-х класів:

• стероли;
• трітерпеноли;
• поліпреноли;
• вуглеводи.

Отриманий метальних екстракт листя дозволив встановити, що в рослині міститься 7-ь тритерпенових сапонінів.

У таких видах, як A. caudatus, A. paniculatus і A. hypochondriacus, активно культивованих фермерами Словаччини, були виявлені:

• каротиноїди;
• сапоніни;
• флавоноїди;
• таніни.

В результаті досліджень з квіток виду A. caudatus вдалося дослідним шляхом виділити 2 нових флавоноїди — 3,5,7-трігідрок-сі-6-метил-4′-метоксідігідрофлавонол і 5,7-дигідрокси-8-метил-4′-метоксіфлаванон , а також вже відомі раніше речовини — 5,7-дігідрок-сі-8-метил-4′-метоксиизофлавони.

До речі! Вчені встановили, що листя амаранту — чудове джерело червоного пігменту, іменованого, як амарантін. Він являє собою дійсно цінний харчовий барвник.

Дослідники відзначають, що велика кількість біологічно активних речовин, присутніх в різних частинах виду A. Caudatus, прямо пов’язана з високою антиоксидантною активністю амаранту. Зокрема, були отримані дані, згідно з якими цей вид містить:

• в листі від 0.6 до 1.7% фланолів;
• в суцвіттях — від 0,2 до 1,8% фланолів.

І це при тому, що в більшості видів, в листі даних речовин міститься більше, ніж безпосередньо в суцвіттях.

A. cruentus (Syn. A. paniculatus) — амарант багряний, волотистий.

Даний вид рослини найбільш поширений в наступних регіонах:

• гірських районах Мексики;
• Індії;
• Бірмі.

Активно культивується в багатьох країнах Центральної Америки і Східної Азії. Цей сорт відрізняється темно-вишневими і яскраво-червоними волотями суцвіть.

У надземної частини рослини цього виду виявлені фенольні сполуки, 2 кумарини — умбелліферон і ськополетін, похідна хромона піліостігмін, три флавоноїди — 8-ді-С-метілкверцетін-3-Ме-ефір, еукаліптін і гнафалін, чотири нових трітерпеноідних глікозида.

Було встановлено, що присутні в суцвіттях сорту бета-ціаніни можуть бути використані, як якісні, натуральні барвники. Зокрема, з їх допомогою варто фарбувати такі харчові продукти, як:

• напої;
• морозиво;
• желе і т.д.

Було встановлено, що даний вид характеризується високими актиоксидантними, радіопротекторними властивостями. А все завдяки підвищеному вмісту таких речовин, як:

• протеїни;
• різноманітні мінерали;
• каротиноїди;
• лізин;
• вітамін С;
• метіонін.

Дослідники відзначають, що в листі виду містяться такі речовини:

• рослинний білок (від 17.9 до 20.0%);
• аскорбінова кислота (38-40 мг%);
• каротин (2.4-4.5 мг%).

Як стверджують дослідники, автори наукової роботи, в суцвітті і зеленій частині амаранту присутні наступні речовини:

• 0.8-1.0% флавонолів;
• 0.21-0.33% катехінів.

Відзначається, що в листі присутні таніни. Також вони є в суцвіттях.

A. hybridus — амарант гібридний

Цей вид рослини росте в Південній Америці. Жителі південноамериканських країн використовують його, в основному, як овоч. Також гібридний амарант можна зустріти в інших регіонах планети:

• в прибалтійських країнах;
• в кавказьких країнах;
• в Криму.

Гібридний амарант також росте і в Африці — саме ця рослина була досліджена вченими. Вони встановили, що в зеленому листі гібридного амаранту у великій кількості містяться важливі і поживні речовини — мінерали і мікроелементи, вітаміни і амінокислоти.

Зокрема, виявлено вміст наступних речовин (вказано в міліграмах на кожні 100 грам продукту):

• алкалоїди 3.54;
• флавоноїди 0.83;
• сапоніни 1.68;
• таніни 0.49;
• феноли 0.35;
• синильна кислота 16.22;
• фітинова кислота 1.32.

Також проводилися дослідження зерна амаранту гібридного. У них були виявлені різні кислоти — такі, як протокатехова, кавова, ферулова і деякі інші.

A. tricolor (Syn. A. gangeticus) — амарант триколірний, однорічний

Даний вид рослини переважно росте в країнах Південно-Східної Азії, а 2також на китайських, індійських угіддях, зустрічається в Африці.

Дослідники акцентують увагу на вмісті речовин в листі цього виду каротину і вітаміну С, а також поліфенолів. Присутність таких речовин надає листю амаранту триколірного антиоксидантну активність і радіопротекторний ефект.

Деякі види амаранту вимагають додаткового вивчення

Однак дослідники відзначають, що деякі види вимагають додаткового, більш детального вивчення їх складу і властивостей. Зокрема, не так добре, як хотілося б, вивчені наступні сорти і види:

1. aureus;
2. bouchjnii;
3. deflexus;
4. edulis;
5. mangostanus;
6. mantegazzianus;
7. powellis.

Однак наявні уривчасті дані дозволяють говорити про те, що такі сорти, як A. bouchjnii і A. Edulis можуть бути можливими джерелами біологічно активних речовин. Серед яких рослинний білок, аскорбінова кислота, каротин, каротиноїди, катехіни і багато інших.

Підводячи підсумок

Дослідники представили експериментальні дані змісту біологічно активних речовин більш ніж в сорока зразках амаранту. Зокрема, це такі речовини, як:

• флавоноли;
• катехіни;
• таніни;
• каротиноїди.

Досліджувалися рослини, які ростуть в різних регіонах і кліматичних зонах, але вирощені на експериментальній ділянці Інституту цитології і генетики СВ РАН (Новосибірськ). Цей експеримент цікавий ще й тим, що раніше в Сибіру виростали тільки сміттєві види амаранту.

Якщо підсумувати отримані дані, то вміст біологічно активних речовин в амарант буде наступним:

• кількість фланолів в листі — від 0,5 до 3,2%, в квітках — від 0,2 до 3,1%;
• кількість катехінів в листі — від 0,03 до 0,33, в квітках — від 0,02 до 0,19%;
• кількість танінів в листі — від 2,6 до 10,7%, в квітках — від 2,1 до 11,3%;
• кількість каротиноїдів в листі — від 7,6 до 101,4 мг%, в квітках — від 3,7 до 32,3 мг%.

Отримані результати досліджень дозволили встановити, що сорти істотно відрізняються за вмістом біологічно активних речовин. Тому дані дали інформацію, яких сортів і видів селекцію слід вести. Однак дані актуальні в першу чергу для Сибіру, ​​адже саме там вирощувалися перераховані сорти для досліджень. Але інформація буде корисна і для українських фермерів, селекціонерів, оскільки дає певну їжу для роздумів і аналізу.