Вирощування і застосування амаранту на Прикарпатті
Пропонуємо вашій увазі чергову статтю, присвячену вивченню особливостей вирощування амаранту в Україні. Її автором є В.В. Саратовський (Зав. Екологічної лабораторії, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка), а сама стаття була опублікована у виданні «Науковий вісник», який випускає Український державний лісотехнічний університет, в 2004 році. Не дивлячись на те, що з тих пір пройшло багато років і культивування амаранту вийшло в Україні на новий рівень, матеріал і по цей день залишається актуальним і цікавим для українських фермерів.
Як пише в статті В.В. Саратовський, була проведена робота по вирощуванню амаранту в Дрогобицькому регіоні Прикарпаття. Її результати доводять доцільність вирощування культури амарант для одержання високоякісного борошна з великим вмістом білка і олії до 6%, в якій міститься сквален і рутин, токотрієн. До того ж, така мука має цілющі і імунні лікувальні властивості.
Загальна інформація
Амарант в перекладі з грецького означає «нев’янучий», індійська назва «Дарований Богом», українська назва — щириця.
Амарант вирощується в усьому світі, визнаний ЮНЕСКО основною продовольчою культурою XXI століття. У США амарант включений до складу 40 найменувань харчових продуктів. Білок амаранту за якістю перевершує білки пшениці та сої і не поступається тваринному білку.
Амарант не тільки високоякісна кормова культура для відгодівлі великої рогатої худоби, свиней, птиці, птахів, а й незамінна харчова добавка у вигляді пагонів в салаті.
Листя амаранту використовується для приготування цілющих чаїв, а олія амаранту, отримана екстракцією СО2, має імунні і лікувальні властивості.
Схеми використання амаранту
Амарант, як перспективна культура
Проблемою сьогодні є використання насіння амаранту для одержання борошна з високим вмістом білка, кальцію, магнію, фосфору, калію та інших мікроелементів, що перевищує їх вміст у пшениці і сої.
З огляду на те, що Прикарпаття є зоною оздоровлення і лікування, тут є реабілітаційні центри, санаторії та інші оздоровниці, є необхідність в отриманні насіння і його похідних, а особливо після неврожаю 2003 р., який може повторитися в результаті дії негативних природних факторів.
Вміст в амарантовій олії рутину, вуглеводню сквалену, токоферолу в формі токотрієну сприяє біосинтезу холестерину, регенерації та епітелізації тканин, особливо при опіках, виразках, радіаційних і хімічних ураженнях.
У Прикарпатті належна увага приділяється вирощуванню і застосуванню амаранту науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами, що відображено в працях і в практичному отриманні харчових і кормових добавок, олії, ентеросорбентів, чаїв, борошна.
Ряд авторів доводить доцільність вирощування і застосування амаранту і його похідних в західному регіоні, де тепла осінь сприяє його повного визріванню.
Так, в статті «Амарант- природна скарбниця здоров’я» академік Є.М. Панасюк зазначає, що за міжнародною шкалою якості білок амаранту оцінюється в 100 балів, а найбільш білкова рослина соя — тільки в 60 балів. За поживними і смаковими якостями у амаранту немає конкурентів.
Різні дослідження амаранту українськими вченими
Е. В. Тарасова, І.М. Бороняк, А.Ф. Цимар, використовуючи порівняльну таблицю вмісту амінокислот в амарант і обліписі (по Ю.В. Кисельовому) і за власними спостереженнями звертають увагу на біологічно активні речовини, що належать до групи стеринів.
Фундаментальні селекційні роботи З.А. Царик зі створення сорту амаранту багряного Скіф, свідчать про потенційні можливості цього сорту як до вегетативного 1000-16000 ц / га, так і насіннєвої продуктивності — 30-35 ц / га (1994).
У своїй роботі «Амарант: способи вирощування і використання» (Р.Й. Кравцов, І.Ф. Батюк, В.Я. Швайковський) говориться про вирощування амаранту в умовах Львівської області в навчально-дослідних господарствах Академії ветеринарної медицини.
У Львівському Інституті землеробства Західного регіону УААН (С. Оброшино) проводилися успішні селекційні дослідження ряду сортів амаранту (З.А. Царик, В.І. Величко, А. В. Погорецький), що підтверджує доцільність його вирощування на землях Прикарпаття.
Велика увага в експериментальних дослідженнях амаранту і продуктів його переробки відводиться кафедрам нормальної фізіології Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького та кафедрі біохімії. У цих дослідженнях вивчається комплексний вплив олії амаранту, чаїв, ентеросорбентів на функції травної та сечовидільної систем.
Зверніть увагу. Амарантова олія, ентеросорбент і чаї з листя амаранту успішно застосовувалися при лікуванні гастроентерологічних та урологічних хворих в Трускавецькому центральному клінічному військовому санаторії в 1994-96 рр.
Зараз виникає цілком закономірне питання: «Яким чином краще організувати забезпечення населення Західної України амарантом? Або організувати його вирощування в східних і південних областях, де клімат більш сприятливий і землі більше родючі, або спробувати освоювати таке вирощування в умовах Прикарпаття?»
Досліди з вирощування амаранту
На дослідній ділянці малого підприємства «Проба» (с. Ясениця-Сільна) було засіяно в травні 1995 ділянку амаранту пірамідального двох різновидів — з чорним і білим насінням. Амарант був висіяний суцільними смугами з шириною міжрядь 50-60 см в грунт, прогрітий до 10 градусів (травень), був удобрений перегноєм з розрахунку 7000 кг / га і був зораний на глибину 25-30 см. Також амарант був посаджений і окремими кущами з відстанню 18-20 см між кущами в ряду. Глибина посіву зерна в обох випадках становила 1,0-1,5 см, грунт перед посадкою був подрібнений і вирівняний.
Спостереження показали, що зерно проростало добре, проте були відзначені прогалини в рядах.
На жаль, на початковому етапі проростання амарант росте повільно, а тому може бути заглушений бур’янами. Щоб уникнути цієї небезпеки, бур’яни необхідно виполоти вже тоді, коли вони виростуть в висоту на кілька сантиметрів.
Одночасно з прополкою доцільно прорідити загущені ряди, а в прогалини посадити виполоті при проріджуванні рослини амаранту.
На жаль, такі роботи вимагають акуратності, тому їх необхідно проводити вручну. Пересаджений амарант непогано ріс на новому місці, особливо з додатковим поливом, що, напевно, дасть можливість розмножувати його розсадою.
Що стосується врожайності, то при посадці «на зерно» краще використовувати рідко засаджені, а не суцільні ряди. З таких рослин, вирощених з одного зернятка, вдавалося зібрати від декількох сотень до декількох тисяч зерен.
Така врожайність місцевих сільськогосподарських рослин недосяжна, отже, можна сміливо стверджувати, що амарант показав себе високоврожайною рослиною (насіння 25-30 ц / га), незважаючи на те, що кліматичні умови Прикарпаття є для нього незвичайними.
Лікувальні властивості листя амаранту
А якщо врахувати, що крім насіння, кожну рослину, виростаючи на висоту 1,5-1,7 м, а іноді і до 2,0-2,5 метра, дає значну кількість цінних листя, яке використовується для лікування, харчування і згодовування худобі, то цінність амаранту зростає ще більше.
Лікувальні властивості такого листя були перевірені на базі Трускавецького санаторію Міністерства оборони України, де його як харчову добавку, використовували у вигляді чаю для лікування нефриту, пієлонефриту, циститів і пієлоциститу.
На жаль, незважаючи на розвинену кореневу систему, амарант погано витримує сильні вітри, тому його краще сіяти упереміш з соняшником, кукурудзою або топінамбуром, причому на глинистих, а не на піщаних ґрунтах.
Особливості збирання врожаю насіння
Також необхідно мати на увазі, що чорний і багряний амарант проростає і дозріває швидше білого, тому спільне вирощування обох різновидів дозволяє збільшити час збирання врожаю.
Після обрізки гілочок з насінням їх необхідно просушити під навісом (у теплу погоду не менше тижня), а потім обмолотити підручними засобами, або комбайном з рапсовими ситами.
Після обмолоту зерно відокремлюють від грубих домішок за допомогою сит з отворами 2-0,7 мм, а від плівок — за допомогою вентилятора або вітру.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, можна зробити наступні висновки
1. Кліматичні умови Прикарпаття придатні для вирощування амаранту і його родючості, як на зелену масу, так і на насіння.
2. Урожайність амаранту є достатнім для його рентабельності.
3. Набір лікувальних і вітамінних речовин в насінні та листі амаранту є достатнім для того, щоб амарант використовувався як харчова добавка і лікарський препарат.
4. Для забезпечення хворих препаратами з амаранту, а також для впровадження в широке застосування серед населення, доцільно організувати вирощування цієї культури в Прикарпатському регіоні, і організувати цех по виробництву олії методом вуглекислотної екстракції олії з насіння (виморожуванням).
Підводячи підсумок
Не дивлячись на те, що стаття була опублікована ще в 2004 році, вона все одно залишається актуальною для українських фермерів, які вирощують амарант або тільки збираються це робити.
Зокрема, в роботі В.В. Саратовського наводяться обґрунтовані аргументи на користь необхідності вирощування амаранту в Прикарпатті! Що дозволить дати поштовх розвитку не тільки фермерського господарства, але і харчової промисловості.
