Мексиканські нотатки про амарант

Як би ми не були впевнені в користі амаранту, в автентичності його досліджень, проведених вітчизняними фахівцями, завжди цікаво, що думають про рослину за кордоном. Сьогодні ми опублікуємо короткі і лаконічні, але інформативні витримки про амарант з мексиканських засобів масової інформації.
Ми відібрали найбільш важливе і найбільш інформативне з різних джерел. Що дозволить вам переконатися — амарант впевнено крокує по планеті! Завойовуючи все більше шанувальників. І робить це цілком обгрунтовано!

Зверніть увагу! Деякі цифри, що ілюструють вміст тих чи інших компонентів, мікроелементів, можуть відрізнятися від згаданих нашими дослідженнями. Пояснення просте — все-таки в різних частинах планети вирощують різні сорти амаранту, пшениці та інших культур. Тим більше, на грунтах з іншим вмістом мінералів. Що і впливає на вміст мінералів і поживних речовин безпосередньо в самих культурах. Хоча розбіжності і не великі.

Поживну цінність оцінили навіть космонавти

Живильні властивості амаранту настільки істотні, що він став їжею для астронавтів. Рослинний білок, що міститься в амаранті, за своїми властивостями перевершує білок інших злаків. А загальна харчова цінність вища, ніж у коров’ячого молока.

Зверніть увагу! Як відомо, амарант здавна вирощувався індіанцями Латинської Америки. Однак пізніше іспанські колонізатори знищили всі посіви. Проте, сьогодні амарант знову почали активно вирощувати в цьому регіоні. Хоча він до цих пір залишається найбільш недооціненою культурою Центральної та Південної Америки.

Як і кіноа, амарант був обраний НАСА для включення в раціон астронавтів. Такий вибір обумовлений: 

• високою поживною цінністю;
• швидкістю дозрівання;
• здатністю рости навіть в непростих умовах.

Тому фахівці НАСА присвоїли амаранту абревіатуру CELSS, що можна розшифрувати, як Контрольована екологічна система життєзабезпечення. Вирощений на космічних станціях амарант забезпечує космонавтів їжею, киснем і водою.
Амарант вперше був використаний в космічних подорожах в 1985 році. Тоді амарант виростав в космосі під час орбітального польоту космічного корабля «Атлантіс». А займався його вирощуванням, наглядом за ним доктор Родольфо Нері Вела, перший мексиканський астронавт.

Високий вміст білка і амінокислот

Амарантове зерно містить приблизно 16% білка, що в кілька разів вище, ніж у традиційних зернових культур:

• кукурудза — 9,33%;
• рис — 8,77%;
• пшениця — 14,84%.

Однак варто зазначити, що важливо враховувати не тільки кількість, але і якість білка, а також баланс амінокислот! Зокрема, він характеризується великим вміст лізину — це незамінна амінокислота для людини, яка зазвичай зустрічається в меншій кількості в інших злаках.
З огляду на інші амінокислоти, слід визнати, що зерно амаранту можна порівняти по живильній цінності з молоком, що робить його ідеальним для дітей і жінок в період лактації.
Відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров’я, ідеальний білок оцінюється в 100 одиниць. Давайте подивимося, як же оцінюється білок в злаках:

• в сої — 68 одиниць;
• в пшениці — в 60 одиниць;
• в кукурудзі — в 44 одиниці;
• в молоці — в 72 одиниці;
• а в амаранті — в 75 одиниць.

Зверніть увагу! Засвоєння амарантового зерна людським організмом досягає неймовірного показника в 93%!

Якщо ж для приготування їжі використовувати суміш кукурудзяного і амарантового борошна, вдасться отримати білок, якість якого буде наближатися до унікального показника в 100 одиниць. Це обумовлено тим, що амінокислоти, відсутні в одному продукті, в достатку присутні в іншому. Вони доповнюють один одного, створюючи фактично ідеальний продукт!

Зверніть увагу! У свою чергу, зерно амаранту не містить клейковини, тому воно ідеально підходить для людей, які страждають від такого захворювання, як целіакія (непереносимість глютену).

Малий розмір крохмальних гранул сприяє кращому перетравленню

Основним компонентом насіння амаранту є крохмаль, що становить від 50 до 60% його сухої ваги. Діаметр крохмальної гранули становить від 1 до 3 мікрон. У свою чергу, в кукурудзі її розмір в 10 разів більше, а в картоплі — в 100 разів більше.
Зменшені розміри гранул амарантового крохмалю полегшують його перетравлення. Як показали дослідження, він засвоюється і перетравлюється в 2,4-5 разів швидше, ніж кукурудзяний крохмаль.

Корисна зелень амаранту

Листя амаранту також корисне. У ньому — високий вміст кальцію, заліза, магнію, фосфору, вітамінів А і С, що робить зелень хорошим доповненням до зерна.
Листя амаранту бажано злегка приготувати — наприклад, опустити на кілька секунд в окріп. Це дозволить усунути анти-нейтралізуючі агенти — оксалатос і нітрити.
У деяких країнах амарант вживається як овоч, замінюючи мангольд і шпинат. Білок в листі має високий вміст амінокислот — таких як аспарагінова кислота, гліцин, лізин і глутамінова кислота.

Зверніть увагу. Листя може використовуватися в якості видів кормів для великої рогатої худоби або інших тварин. Наприклад, в нашій країні все активніше амарант використовується при приготуванні силосів і комбікормів.

Що ще є в амаранті?

Амарант має масу переваг перед іншими рослинами і злаками, що виражається в великому вмісті білка і крохмалю.
Незвичайні харчові та фізико-хімічні властивості амарантових білків добре досліджені. Зокрема, в результаті досліджень було встановлено, що амарант містить:

• велику кількість лізину;
• достатню кількість триптофану і сірчаних амінокислот.

І це при тому, що в більшості злаків лізин і триптофан зустрічаються в невеликих обсягах.

Зверніть увагу! Уже сьогодні в Мексиці зневоднене листя використовується у виробництві локшини (як природне забарвлення), а також в якості наповнювача пасти, пирогів і інших продуктів харчування.

Висновок

Як бачите, мексиканські дослідники в черговий раз підтвердили високу цінність амаранту. І навіть якщо ви з якихось причин не вірите, що рослина здатна виступати в якості профілактичного і лікувального препарату, його поживну цінність відкидати вже не зможете.
Адже про неї говорять не тільки вітчизняні вчені, а й зарубіжні. До того ж, сьогодні амарант активно досліджується в тій же Латинській Америці, Африці, як продукт, якому під силу впоратися з імовірною продовольчою кризою і вирішити проблему нестачі харчування.