Порівняльна оцінка кормової продуктивності амаранту залежно від технології вирощування

У 2012 році в журналі «Свинарство» №61 було опубліковано матеріал, написаний Сидоренком А.В. (Кандидат сільськогосподарських наук), Олепіром Р.В. (Завідувач лабораторією кормовиробництва Інститут свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України), в якому наводилися результати дослідження з вивчення показників продуктивності амаранту.

У статті розповідається, що в результаті досліджень було встановлено, що по врожайності зеленої маси і збору сухих речовин амарант має більш низькі показники в порівнянні з кукурудзою. Урожайність амаранту вища широкорядного способу посіву на 8,5% при збиранні на зелений корм і на 13,2% при збиранні на силос.

Поряд з цим, щодо виходу протеїну з одиниці площі і забезпеченню ним кормової одиниці, амарант перевершує кукурудзу в 2,0 і 2,2 рази при збиранні на зелений корм, 3,4 і 3,8 раз при збиранні на силос, в залежності від способу посіву.

Проблема кормовиробництва, виробництво кормів із збалансованим вмістом білка

Головною умовою високої рентабельності тваринництва є стабільне забезпечення достатньою кількістю повноцінних і в той же час маловитратних кормів.

Від його рівня залежить не тільки продуктивність худоби, а й якість виробленої продукції. Однією з найскладніших проблем в кормовиробництві є проблема кормів зі збалансованим вмістом білка. Задоволення потреб тварин в протеїні відповідної якості, дозволить без додаткових витрат отримати на 10-15% більше продукції.

Збільшити виробництво високобілкових кормів можна, якщо на додаток до традиційних кормових рослин використовувати і малопоширені та нетрадиційні.

Ось чому не можна залишити без уваги таку рідкісну, посухостійку, високопродуктивну культуру, як амарант.

Аналіз досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання проблеми

Амарант — однорічна рослина. Відносно не вимоглива до ґрунтів, світло- і теплолюбна. Його можна вирощувати на всіх типах грунтів. Амарант вимагає в 2-2,5 рази менше вологи, ніж інші кормові культури.

На відміну від більшості сільськогосподарських культур, у амаранту відсутня так звана «полуденна депресія» фотосинтезу. Оптимальна температура повітря для росту і розвитку — близько 30 ° С, однак рослина добре переносить перепади температур.

За хімічним складом зелена маса амаранту наближається до люцерни. При цьому її білок відзначається великою кількістю ряду незамінних амінокислот. Вміст найважливіших амінокислот і, зокрема лізину, в ній в 3-3,5 рази більше, ніж в масі кукурудзи.

Ця властивість особливо приваблює господарства по вирощуванню свиней, які постійно несуть великі збитки через брак в раціонах свиней кормів з високим вмістом білка (Про це йдеться в наступних роботах: «Гонцій Т. Амарант — культура великих можливостей» і «Саплева Л.А. Залежність врожайності, якості зеленої маси і ефективності обробітку амаранту від способу посіву і норми висіву»).

До позитивних якостей амаранту слід віднести і те, що рослина не знижує кормових якостей від фази стеблування до цвітіння. Збирати зелену масу можна з моменту утворення суцвіть до молочно-воскової стиглості.

Зелену подрібнену масу амаранту свині поїдають краще, ніж люцерну. У наукових працях відзначається висока ефективність використання зеленої маси амаранту в годуванні, як високобілкового компонента раціонів.

Раціональне розміщення рослин на посівній площі для створення оптимальних умов процесу фотосинтезу є предметом постійної уваги дослідників, оскільки це питання практично не вивчене.

Яку мету переслідували дослідження, яка методика їх проведення

Метою проведених досліджень було визначення продуктивності і якісних показників амаранту при різних способах сівби при використанні на зелений корм і силос в умовах лівобережного Лісостепу України.

Дослідження проводилися в Полтавському інституті АПВ ім. М.І. Вавилова в 2004-2006 роках. Площа посівної ділянки — 60 метрів квадратних, площа облікової ділянки 40 метрів квадратних. Повторність варіантів чотириразова. Сорт амаранту — Атлант. Попередник — пшениця озима. Агротехнічні заходи вирощування -загальноприйняті для дрібнонасіннєвих ярих культур пізнього строку сівби. Спосіб сівби: суцільний (15 см) і широкорядний (45 см). Оцінювали продуктивність амаранту сорту Атлант в порівнянні з кукурудзою гібриду Дніпровський 273 МВ, зібраної як і амарант, на зелений корм (фаза викидання волоті у кукурудзи і фаза цвітіння в амаранту) і силос (фаза молочно-воскової стиглості зерна).

Грунт дослідної ділянки — чорнозем типовий, важко суглинний, характеризується такими агрохімічними показниками:

• вміст гумусу — 5,0-5,15%;
• азоту, що гідролізується 5,4-6,8 мг на 100 г грунту, Р2О5 — 10,0-12,3 мг на 100 г грунту;
• обмінного калію — 17,0-20,0 на 100 г грунту,
• рН — 6,5.

Дослідження проводили відповідно до методики польового досвіду Б.А. Доспєхова. Погодні умови в роки проведення досліджень мали відхилення від середніх багаторічних показників, але в цілому були типовими для східної частини Лісостепу України.

Які результати досліджень були отримані

Аналізуючи отримані показники досліджень по продуктивності кормового амаранту і кукурудзи зібраних на зелений корм і силос можна відзначити наступне: кормовий амарант сорту Атлант широкорядного посіву перевищував по врожайності зеленої маси амарант суцільного посіву (на 2,8 т / га при збиранні на зелений корм і на 9 ,6 т / га на силос) і поступався кукурудзі (на 7,3 т / га при збиранні на зелений корм і на 4.6 т / га — на силос) відповідно.

Результати головних показників продуктивності амаранту і кукурудзи при збиранні їх на зелений корм і силос представлені в таблиці.

Розглядаючи такі показники, як вихід протеїну з гектара і забезпеченість кормової одиниці протеїном, амарант широкорядного посіву перевищував інші варіанти досліду, по виходу протеїну при збиранні на зелений корм на 17,9% амарант суцільного посіву і 3,7% кукурудзу; при збиранні на силос — 47,0% амарант суцільного посіву, і 10,4% кукурудзу відповідно.

На центнер сухої речовини амаранту широкорядного посіву при збиранні на зелений корм припадає 12,4 кг перетравного протеїну, що на 15,9% більше, ніж у амаранту суцільного посіву і на 25,3% у кукурудзи.

При збиранні на силос 1 центнер сухої речовини амаранту містить 9,29 кг перетравного протеїну або на 13,3% більше амаранту при суцільному посіві і на 38,7% більше кукурудзи.

За отриманими даними в одній кормовій одиниці зеленої маси кукурудзи молочно-воскової стиглості міститься 65,7 г перетравного протеїну при потребі в раціоні 100-110 г.

Зелена маса амаранту, при аналогічних умовах, містила 226 г перетравного протеїну при суцільному способі посіву і 249 г при широкорядних способі посіву або в 3,4 рази і 3,8 раз більше.

Слід зазначити, що при зборі цих культур на зелений корм переваги амаранту були менші, а різниця становила 2,0 і 2,2 рази.

Які висновки були отримані в результати досліджень

Отримані результати досліджень по вивченню продуктивності амаранту свідчать, що по врожайності зеленої маси і збору сухих речовин амарант поступається кукурудзі.

Урожайність амаранту вища при широкорядному способі посіву на 8,5% при збиранні на зелений корм і на 13,2% при збиранні на силос.

Забезпечення перетравного протеїну кормової одиниці амаранту перевищує кукурудзу в 2,0 і 2,2 разів при збиранні на зелений корм, і в 3,4 і 3,8 разів при збиранні на силос у фазі молочно-воскової стиглості, згідно способу посіву.