Сторонній погляд або що пропонують зарубіжні дослідники амаранту

У різних країнах зростає інтерес до амаранту і його незвичайних особливостей, здатності позитивно впливати на здоров’я. Властивості рослини вивчаються медиками, вченими провідних організацій в галузі охорони здоров’я, ведеться пошук нових і більш ефективних способів використання амаранту. На підставі досліджень і практики пропонуються варіанти, які для багатьох з нас здаються новими.

 

З американського досвіду

 

У галузі охорони здоров’я за кордоном давно користуються популярністю роботи американського медика, прихильника натуральної медицини, доктора остеопатії, Джозефа Меркола (Joseph Michael Mercola). Тут треба зазначити, що остеопати при обстеженні людини розглядають її організм в цілому, а не окремі симптоми захворювання. Роблячи акцент на профілактичній медичній допомозі, лікар-остеопат допомагає пацієнтам перейти до такого способу життя, який дозволяє не тільки боротися з хворобами, а й запобігати їм. Медичну практику Джозеф Меркола почав в 1985 році, а в 1990-і звертається до натуральної медицині. Внести корективи в медичну діяльність він вирішив після того, як побачив радикальні поліпшення внаслідок зміни раціону харчування і підвищення фізичної активності пацієнтів. Як заявив сам доктор, він «захоплений пошуками простих і недорогих ресурсів, здатних зробити великий вплив на наше здоров’я».

Так, доктор Меркола пропонує звернути пильну увагу на амарант, як на найдавнішу шановану культуру. Історію амаранту можна простежити з Мексики і півострова Юкатан. Сьогодні ця культура вирощується в Африці, Індії, Китаї, у всій Південній Америці, Україні і знову виникає в Північній Америці. Одним з найважливіших аспектів цього крихітного зерна є те, що воно не містить глютену. Амарантове безглютенове борошно, як правило, має блідий відтінок слонової кістки.

У США амарант стає першим серед зерна завдяки здатності зберігати свої корисні властивості в продуктах. Визнано його перевагу за наявністю кальцію, заліза, фосфору і каротиноїдів — цих речовин в амаранті більше, ніж у багатьох овочах. Амарант є прекрасним джерелом лізину, важливою засвоюваною амінокислотою з вмістом протеїну. Він також містить первинні білки альбумін і глобулін, які, в порівнянні з пролімінами в пшениці, більш розчинні і легко засвоюються. За вмістом білка амарант в 10 разів, а за вмістом клітковини — майже в 1,5 рази перевершує білий рис. Причому, як свідчать результати досліджень, за вмістом білка амарант конкурує з багатьма продуктами тваринного походження, і такими, зокрема, як сир.

Доктор Меркола називає амарант справжнім енергоблоком, який допомагає запобігти ряду хронічних захворювань, таких як діабет, рак, інсульт. Крім того, в результаті досліджень доведено, що амарантова олія може бути функціональним продуктом для профілактики і лікування серцево-судинних захворювань. Тому досягти позитивних змін в стані здоров’я можна, змінивши раціон харчування.

 

Здорове харчування з амарантом

 

Амарант і продукти з нього зустрічаються у багатьох рекомендаціях по здоровому харчуванню. Один з рецептів пропонує доктор Меркола.

Салат «Таббух»

Для його приготування потрібні такі інгредієнти:

• 1 ½ склянки холодної води;
• ½ склянки сирого овочевого амаранту (зерна);
• 2 склянки нарізаного неочищеного англійського огірка (він водянистий і вважається відмінним інгредієнтом для салатів);
• ½ склянки тонко нарізаної селери;
• ½ склянки дрібно нарізаної червоної цибулі;
• ¼ склянки нарізаної свіжої м’яти;
• ¼ склянки нарізаного листя петрушки;
• ¼ склянки кедрових горіхів, попередньо злегка підсмажених;
• 2 столові ложки оливкової олії;
• 1 чайна ложка подрібненої лимонної цедри;
• 2 столові ложки свіжого лимонного соку;
• ¼ чайної ложки солі;
• ¼ чайної ложки подрібненого червоного перцю;
• ½ склянки нуту;
• 1 склянки нарізаного сиру фета;
• лимонні скибочки (за бажанням).

 

Приготування:

Спочатку в середній каструлі доводимо до кипіння воду і амарант. Потім зменшуємо вогонь, закриваємо каструлю кришкою і кип’ятимо ще протягом 20 хвилин. Можливо, для цього доведеться витратити більше часу, оскільки необхідно, щоб вода майже вся вбралася амарантом.

Поки амарант готується, змішуємо всі інгредієнти (крім сиру і лимонних скибочок) у великій мисці. Потім амарант через сито промиваємо проточною водою кімнатної температури, притискаючи його при цьому спинкою ложки, і відправляємо до решти інгредієнтів. Додаємо сир і лимонні скибочки.

Важливо! Для промивання амаранту треба взяти сито з дуже дрібною сіткою. Якщо такого немає, то приготований амарант можна викласти тонким шаром на деко або аналогічну поверхню, щоб зернятка охолоджувалися, не торкаючись одне одного.

 

Що ще треба знати, готуючи страви з амарантом?

Існує багато рецептів різних страв, солодощів. Так, в Мексиці добре відомі такі солодощі, як бонбон — дрібні цукерки, що нагадують зазвичай карамель або льодяники. Складнощів в їх приготуванні немає: просто змішують зерна амаранту з цукром або медом. Називаються такі солодощі DULCE DE ALEGRIA або «Солодкий захват». Особливо популярні вони в день самобутнього мексиканського свята Dia de Los Muertos, яке нагадує Хеллоуїн.

Дійсно, можна самостійно приготувати будь-яку страву з амарантом, адже багатьом з нас властиво експериментувати. Бажання змінити склад інгредієнтів може виникнути щодо будь-якого рецепту. Щоб експеримент завершився успіхом, важливо врахувати ще деякі поради відомого американського доктора.

Слід знати, що сам по собі амарант, будучи надзвичайно щільним, є дуже важким, щоб використовувати його окремо. Його найкраще використовувати з іншими зернами, щоб отримати більш легку текстуру. Рекомендується також готувати страву з перевіреною комбінацією інгредієнтів. Однак якщо серед інгредієнтів є продукт з глютеном, доктор Меркола радить додати гуарову камедь (гуарова смола, гуара). Це харчова добавка, і вона відноситься до групи стабілізаторів, загусників, емульгаторів і використовується в харчовій промисловості не тільки для створення в’язкості, але для того, щоб витісняти глютен.

Амарант дійсно можна використовувати як винятковий загущувач для соусів, супів, для приготування стейків і навіть желе. Сам по собі амарант може мати горіхову або перцево-хрустку текстуру і аромат.