Технологія вирощування амаранту: що пишуть наукові працівники

У минулій статті під назвою «Амарант знову привертає до себе увагу» ми розповіли про роботу, яку написали Д. Рахметов (заввідділом нових культур Національного ботанічного саду ім. М. Гришка НАН України, д-р с.-г. наук) і Я . Рибалко (ст. науч. співробітник відділу експертизи сортів рослин на придатність до поширення Українського інституту експертизи сортів рослин).

У ній докладно розповідається про амарант, його особливу цінність і використання в різних сферах і галузях.

У цій статті наводиться технологія вирощування амаранту. Її описують все ті ж наукові співробітники Д. Рахметов і Я. Рибалко.

Технологія вирощування амаранту: особливості культивування рослини

Амарант розміщують в кормових і польових сівозмінах. Його попередниками можуть бути однорічні та багаторічні трави, зернові та зернобобові культури, картопля, кормові буряки та інші просапні. Кращими є ті, які рано звільняють поле: після них вдається якісно очистити площу від бур’янів, застосовуючи напівпарову обробку грунту.

Головне завдання обробітку грунту під амарант — боротьба з бур’янами, його вирівнювання, закладення добрив. Після стернових попередників слід обов’язково виконувати перше лущення стерні в два сліди — глибина такого лущення становить від шести до восьми сантиметрів. Воно може проводитися спеціальною бороною БДТ-7.

Якщо частина поля, на якій планується провести посів амаранту, занадто засмічена, то через 10-ть діб після першого лущення необхідно провести повторну обробку, але тепер уже на глибину до 12-ти сантиметрів.

Навесні після закриття вологи методом боронування важкими боронами в два сліди треба максимально спровокувати проростання бур’янів і знищити їх за допомогою культивації з боронуванням і коткуванням. Як правило, цю операцію повторюють два-три рази. Це сприяє також збереженню вологи в грунті і його кращому прогріванню.

Перед посівом грунт ретельно вирівнюють, доводять до дрібного стану, коткують. Першу весняну культивацію здійснюють на глибину 8-10 см, другу — 6-8, передпосівну — 3-5 см за допомогою КРН-5,4В. Своєчасна і якісна підготовка грунту сприяє рівномірному закладенню насіння, забезпечує одержання дружних сходів.

Амарант вимагає внесення значних доз добрив. З урожаєм 10 т / га сухої речовини він виносить 150-175 кг N, 90-100 — Р2О5, 450-550 — К2О, 210-250 — СаО, 80-100 кг MgО. Тому при середньому і високому рівнях родючості вносять N120-140Р60-80К140-160, при низькому — дозу добрив збільшують на 20-25%.

Амарант — культура, здатна формувати велику листову поверхню. Максимальних розмірів вона досягає у фазі цвітіння, або приблизно через 55-60 днів після сходів. На ділянках, удобрених азотом, площа листя в цей період становить 97-136 тис. М2 / га, на тлі Р60К90 — 80 тис. М2 / га. Після відмирання нижнього найбільшого листя листова поверхня зменшується і на час збору становить 73-111 тис. М2 / га.

Найвищі показники рівня врожаю були відзначені при внесенні добрив в дозі N90-120Р60К90: в середньому 60-70 т / га зеленої маси, 10-12 сухої речовини, 7-8 т / га кормових одиниць. Однак були відзначені великі коливання показників врожайності по роках, що пов’язано з різними погодними умовами.

Проведений аналіз особливостей врожаю дозволив виявити, що в залежності від ранніх до пізніх строків сівби загальна частка листя збільшилася з 27 до 34%. Це найцінніша частина рослини, оскільки в листі міститься удвічі більше протеїну, ніж в стеблах. Його вміст у рослинах зростає в середньому з 16,03%, якщо посіяти 26 квітня, до 19,94% при посіві 24 травня. В сумі збір перетравного протеїну становить 0,6-0,7 т / га.

Норма висіву

Норма висіву насіння амаранту диференціюється в залежності від ширини міжряддя і коливається від 0,8 до 2,5-3,0 кг / га, глибина загортання — 1,5-3,0 см:

• при ширині міжряддя 60 см вона становить 0,8-1,0 кг / га;
• при 45 см — 1,2-1,4;
• при 15 см — 2,5-3,0 кг / га насіння.

Для рівномірного розподілу насіння перед посівом його змішують з будь-яким баластом (сипучим матеріалом) в співвідношенні 1: 10.

Від кількості висіяного насіння залежить його польова схожість і формування густоти стояння рослин. Встановлено, що при збільшенні норми висіву амаранту з 0,5 до 2,5 млн / га польова схожість насіння при ширині міжряддя 60 см знизилася з 64 до 55%, при ширині міжряддя 45 см — з 66 до 56%.

Від початкової густоти залежало і виживання рослин. Внаслідок біологічної конкуренції до збирання залишалося від 72 до 44% рослин з першого способу посіву і від 60 до 39% — від другого, що становить, відповідно, 21-63 і 20-53 шт. на метр квадратний.

Рекомендована норма висіву при ширині міжрядь 60 см — 1,5 млн / га схожих насінин. Посів з шириною міжряддя 45 см менш ефективний, оскільки ускладнюється боротьба з бур’янами способом міжрядних обробок.

Коефіцієнт розмноження амаранту, завдяки дрібному насінню і низькій нормі висіву, високий (насіння амаранту не втрачає схожості протягом 4-5 років).

Урожай насіння на Поліссі становив 1,5 тонн з гектара, на Півдні — 4,0 т / га. Одна рослина амаранту може формувати 300-500 тис. насінин, що достатньо для засіву 0,2 гектара при середній масі 1000 шт. 0,5 г.

Насіння всіх видів амаранту дозріває нерівномірно, нерідко обсипається. Тому пряме комбайнування не дає бажаного ефекту. Максимум врожаю можна отримати, підсушуючи суцвіття на високій стерні в сонячну погоду після скошування у фазі восковій — початку повної стиглості насіння з наступним обмолотом ретельно ущільненим комбайном. Амарант після обмолоту вимагає додаткової роботи з ним на токах і підсушування до вологості 10-12%.

Строки сівби амаранту

Основні терміни сівби — весняний і післяукісний. Для отримання найбільш ранніх сходів і випередження вегетації бур’янів можливий посів перед замерзанням ґрунту.

Багато дослідників рекомендують пізні строки сівби амаранту:

• в лісостепу — 20-30 травня;
• на півдні в степовій зоні — 1-15 травня;
• на Поліссі — 1-15 червня.

Інші вважають за потрібне орієнтуватися на температуру ґрунту (12 … 15 ° С) або сіяти амарант після ранніх зернових. При посіві в третій декаді квітня — першій декаді травня через 65-70 днів отримують урожай на стадії початку кормової зрілості.

Післяукісні посіви доцільно проводити в кінці червня — початку липня (не пізніше 20 липня). Так, після післяукісного (після озимих на зелений корм) посіву вегетація другого терміну до початку цвітіння тривала 75 днів і завершилась в першій декаді вересня.

Для кращого контакту насіння з грунтом поля після посіву коткують кільчасто-зубчастими котками ККН-2,8. Опади можуть привести до утворення на грунті кірки, що утрудняє появу сходів, затримує ріст і розвиток рослин, тому її треба розбивати легкими кільчастими катками.

Як боротися з бур’янами

Біологічною особливістю амаранту є те, що протягом 3-4 тижнів після посіву він росте повільно і сильно пригнічується бур’янами. Без захисту від бур’янів амарант часто не витримує конкуренції з сегетальною рослинністю, особливо це стосується знижених посівів.

Для боротьби з бур’янами застосовують боронування, міжрядний обробіток, хімічне прополювання. Як тільки добре буде видно ряди сходів, слід провести першу обробку міжрядь на глибину 3-4 см. Для цього застосовують культиватори КРН-5,4.

Першу обробку здійснюють плоскоріжучими бритвами (привареними сталевими пластинками) або захисними дисками, щоб не присипати рослини амаранту грунтом.

Другий міжрядний обробіток здійснюють через 12-16 днів після першого, застосовуючи стрілчасті лапи-окучники. Глибина обробки — 5-6 см. В рядах утворюється гребінь заввишки 6-7 см і шириною 20-22 см, що присипає бур’яни.

Амарант має дрібні слабо конкуруючі рядки, тому дуже страждає від бур’янів. Найбільшої шкоди вони завдають на початку розвитку амаранту — в перший місяць після появи сходів.

У цей час, як правило, потрібно не менше двох ручних прополювань, що істотно збільшує витрати. Тільки на чистих і слабо засмічених грунтах амарант вдається вирощувати без затрат ручної праці: бур’яни знищують завдяки механічному міжрядному розпушуванню посівів.

На дуже засмічених ділянках потрібно застосовувати хімічний метод захисту. Якщо мова йде про багаторічні бур’яни, то боротьбу з ними краще починати ще восени, відразу після закінчення збирання рослин, вирощуваних на полях до цього. У такій ситуації прийнято використовувати гербіцид суцільної дії.

Злакові бур’яни висотою 10 см і вище, в тому числі пирій повзучий, можна успішно знищувати в період вегетації амаранту за допомогою гербіциду Фюзілад. Використовують його в дозі 3-4 л / га.

Зверніть увагу. Свою роботу науковці опублікували ще до 2008 року. З тих пір в особливостях культивування та вирощування амаранту відбулися деякі зміни. Однак в цілому, рекомендації наведені Д. Рахметовим і Я. Рибалко залишаються актуальними.