Цікаві дослідження амаранту: раціональність створення високопродуктивних сортів амаранту для використання з різною метою

22.7.2018

Представляємо вашій увазі чергові дослідження амаранту, що проводяться в Україні. Матеріал був опублікований в 2011 році в Збірнику наукових праць ВНАУ (Вінницький Національний Аграрний Університет).

Автор матеріалу — А.М. Максимов, кандидат сільськогосподарських наук, Інститут кормів та сільського господарства Поділля, Національна Академія Аграрних Наук України.

Назва роботи: «Ефективність створення високопродуктивних сортів амаранту, як сировини для виробництва національних замінників паливно-мастильних матеріалів, а також широкого спектру харчових, фармацевтичних і кормових продуктів».

У своєму матеріалі автор детально розповідає про результати селекційної роботи, спрямованої на створення високопродуктивних сортів амаранту, як сировини для виробництва національних замінників паливно-мастильних матеріалів, а також широкого спектру харчових, фармацевтичних і кормових продуктів.

Що говорить про амарант автор роботи

Амарант — цінна кормова, зернова, овочева і лікарська культура, яка може успішно вирощуватися в основних грунтово-кліматичних зонах України. За енергетичною ефективністю виробництво білка амаранту є лідером серед всіх відомих рослин. Він має найнижчий транспіраційний коефіцієнт серед сільськогосподарських культур, відносно солестійкий і для його успішного розвитку не потрібно використання гербіцидів. Крім того, амарант має С4 тип фотосинтезу, що сприяє високій продуктивності рослин.

За результатами досліджень Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришко амарант також віднесений до найбільш перспективних інтродуцентів для використання в фітоенергетиці. Цьому сприяли і розроблені технології переробки фітомаси на:

етанол;
біогаз;
тверде паливо.

Зокрема, в Росії розроблена технологія виробництва етанолу з сухої біомаси рослинної сировини, собівартість якого на 20% нижча найдешевшого бразильського етанолу і на 40% нижча за бензин.

У зв’язку з цим до сортів-продуцентів фітомаси пред’являються відповідні вимоги, а саме високі енергетичні параметри. Тому розробка теоретичних основ і методів селекції на підвищення врожайності та якості вегетативної маси амаранту в якості сировини для виробництва біопалива, а також широкого спектру харчових і фармацевтичних продуктів, є доцільною і актуальною.

За якою методикою проводилися дослідження

Дослідження проводилися протягом 2008-2010 рр. на експериментальній базі Інституту кормів в дослідному господарстві «Бохоницьке» на полях першої селекційної сівозміни на сірих опідзолених ґрунтах, які характеризуються такими показниками:

рН сольової витяжки-5,5-6,2;
гідролітична кислотність-2,1-2,4 мг-екв. на 100 ґрунту;
вміст легко гідролізованого азоту менше 10 мг на 100 г грунту;
рухомих форм фосфору-10-14 мг і обмінного калію 15-20 мг на 100 г грунту;
сума ввібраних основ — 12-13 мг-екв. на 100 г грунту.

Аналізували колекцію з 277 сортозразків амаранту отриманих з Всеросійського інституту рослинництва, і інших установ. Спосіб посіву широкорядний, площа ділянки — 24 метри квадратних. Повторність — триразова. Облік і догляд за ростом і розвитком рослин проводили за методикою державного сортовипробування і методикою фенологічних спостережень при геоботанічних дослідженнях.

Які результати були отримані

За період 2008-2010 рр. проведено вивчення колекційного і селекційного матеріалу амаранту в кількості 277 сортозразків, з них 22 — в колекційному розсаднику, виділених в попередні роки за врожаєм вегетативної маси і показниками її якості.

За результатами вивчення даних колекційних зразків вітчизняної і зарубіжної селекції найбільш високу продуктивність вегетативної маси (615-917,5 ц / га) мали пізньостиглі сортозразки з тривалістю вегетаційного періоду до повного дозрівання насіння 120 і більше днів (Високорослий, Ельбрус, Шунтук К-36 — Аргентина, ВК1300, К-24, К-8/2 з Індії; К-78/2 — Камерун).

З метою отримання нового вихідного матеріалу з підвищеною вегетативної масою в попередні роки був сформований розсадник полікроса з К-36 (Аргентина), Ельбрус і Шунтук (Росія).

Методом сімейно-групового відбору з полікросного потомства виділено селекційний матеріал, для вивчення відібрано 250 селекційних номерів. За комплексом господарсько-цінних ознак виділено 42 номера. За результатами вивчення 42 селекційних номерів в конкурсному розсаднику виділено 12 з урожайністю зеленої маси 800-945 ц / га, що на 23-30,6% більше стандартного сорту Рожевий ранній.

В результаті конкурсного сортовипробування 2008 року виділено селекційний номер 102/06, середній урожай його вегетативної маси за роки досліджень становив 945 ц / га, або сухої речовини — 236,2 ц / га, що на 30,6% більше стандарту.

Під назвою Пальміра сорт переданий на державне сортовипробування в 2008 році (заявка №08099002 від 30.12.2008). Сорт — пізньостиглий (125-130 днів), високорослий (2,0-2,4 м.), з великою кількістю листя (50-55%), стійкий до стеблевого і прикореневого вилягання.

Показники хімічного складу в перерахунку на абсолютно — суху речовину були наступні:

протеїн — 17,5%;
жир — 1,60%;
клітковина — 21,6%;
зола — 21,1%,
БЕР (безазотисті екстрактивні речовини) — 32,2%;
цукор — 2,4%.

Поряд з можливим використанням вегетативної маси рослин сорти як біосировини, перспективним є її використання для заготівлі високоякісного силосу в суміші з кукурудзою.

Висновки досліджень

За результатами вивчення 27 колекційних зразків вітчизняної і зарубіжної селекції найбільш високу продуктивність вегетативної маси (615-917,5 ц / га) мали пізньостиглі сортозразки з тривалістю вегетаційного періоду до повного дозрівання насіння 120 і більше днів (Високорослий, Ельбрус, Шунтук К-36- Аргентина, ВК1300, К-24, К-8/2 з Індії).

За результатами конкурсного сортовипробування (2008-2010 рр.) виділено 12 селекційних номерів з урожайністю зеленої маси 800-945 ц / га, що на 23-30,6% більше стандартного сорту Рожевий ранній.

За результатами конкурсного сортовипробування виділено селекційний номер амаранту і під назвою Пальміра сорт передано на державне сортовипробування (заявка №08099002 від 30.12.2008).

Було отримано

Отримано ОДРН (основний державний реєстраційний номер) сорту рослин Пальміра (№101162).