Амарант — для відновлення мікрофлори кишківника

Самопочуття людини багато в чому залежить від стану мікрофлори в різних органах. Якщо її баланс відповідає оптимальним показникам (для віку, статі, ваги та ін. характеристик), то людина буде відчувати себе легко, бадьоро, а її організм буде справлятися з негативними подразниками швидше і ефективніше. Якщо мікрофлора розбалансована, багато як життєво важливих, так і інших необхідних процесів будуть відбуватися повільніше, що спричинить за собою безліч негативних наслідків, наприклад:

• уповільнення обміну речовин;
• уповільнене виведення токсинів;
• сповільнену переробку їжі і відділення токсичних речовин, що спровокує збільшене всмоктування токсинів в кров;
• зниження засвоюваності їжі та ін.

Перераховане, в свою чергу, вплине практично на всі системи організму. Наприклад, можливі збої в роботі нервової системи, зниження продуктивності і працездатності, виникнення безсоння. Уповільнення обміну речовин негативно впливає на імунну систему, на швидкість відновлення тканин і провокує підвищену схильність до захворювань, а в довгостроковій перспективі — передчасне зношування тканин і, відповідно, раннє старіння організму. Серед іншого постраждають в першу чергу печінка і сечовидільна система як відповідальні за виведення токсинів і непотрібних речовин з організму.

Все це приводить нас до того, що за станом мікрофлори необхідно стежити. В першу чергу — в шлунково-кишковому тракті. Хоча і підтримання її в статевих органах, сечовидільній системі, а також на шкірі і на слизових оболонках носоглотки теж важливо.

Мікрофлора: що це і навіщо воно потрібне

Говорячи про баланс мікрофлори в організмі людини, ми маємо на увазі таке поєднання бактерій, при якому відповідні органи працюють найкращим чином. Який зв’язок між наявністю бактерій і роботою органів?

Найкраще це видно на прикладі роботи кишечника.

Бактерії, що живуть в кишечнику, перетравлюють харчові волокна та інші жорсткі вуглеводи, а також інші важкі елементи, які незмінно надходять з їжею, але не засвоюються. У процесі цієї діяльності вони виробляють два необхідних для здоров’я кишечника класи речовин, а саме:

• вітаміни;
• коротколанцюгові жирні кислоти.

З вітамінами кожен з нас знайомий, тому питань щодо їх користі не виникає. Вони підтримують місцевий імунітет кишечника і частково забезпечують хорошу і швидку його роботу.

Що таке коротколанцюгові жирні кислоти? Це речовини, які виробляє кишечник при ферментації харчових волокон. Простіше кажучи — при розщепленні жорстких вуглеводів. До харчових волокон належать вуглеводи, які містяться в сирих овочах (практично повністю вони складаються з харчових волокон), фруктах, цільнозернових кашах, хлібі з висівками. При перетравленні цих вуглеводів кишечник виділяє так звану масляну кислоту. Вона, по-перше, є основним джерелом енергії для кишечника, по-друге, зміцнює його, по-третє, є природним профілактичним засобом проти багатьох хвороб. Перераховані продукти вважаються корисними, зокрема, саме тому, що провокують виділення масляної кислоти.

Цікаво! Масляна кислота — одна з найсильніших протиракових речовин, які виділяє людський організм. Тому люди, які вживають велику кількість не перероблених (термічно і іншими способами) харчових волокон, набагато менше схильні до раку кишечника.

Бактерії, що живуть в жовчовивідних шляхах і на слизовій оболонці внутрішніх статевих органів, в процесі своєї життєдіяльності виділяють вітаміни, вітаміноподібні і протизапальні речовини. Іншими словами, вони є природним захистом цих органів від різних негативних факторів — як зовнішнього характеру (переохолодження і т. д.), так і внутрішнього (віруси, чужорідні бактерії, неорганічні важкі речовини, що провокують захворювання, наприклад токсини, які людина отримує з обробленою пестицидами їжею).

Молочнокисла бактерія Lactobacillus plantarum

Існує кілька різновидів корисних бактерій. Одна з найбільш поширених — і найбільш важливих для людини — це Lactobacillus plantarum. Вона мешкає переважно в кишечнику, хоча зустрічається і в людській слині, і в інших секреціях. Для виживання в кишечнику Lactobacillus plantarum продукує значну кількість речовин, які негативно впливають на інші види бактерій, що потрапляють ззовні з їжею. Простіше кажучи, вона виробляє антибактеріальні речовини, які не впливають на неї саму і на деякі інші нешкідливі бактерії, але вбивають ті види бактерій, які їй загрожують.

«Що за така розумна бактерія? — запитаєте ви. — Як вона умудряється зрозуміти, кого вбивати? »Дуже просто. Є бактерії неагресивні, яких «задавити» дуже просто; є бактерії «середньоагресивні», які починають боротися за виживання, коли «бачать» істотну загрозу своєму існуванню, а нешкідливих не чіпають; і є агресивні бактерії, чия програма виживання заточена під знищення всіх бактерій інших видів, незалежно від їх небезпеки.

Збалансована мікрофлора кишечника передбачає наявність перших двох видів. Неагресивні бактерії потихеньку існують, виробляючи речовини для підтримання своєї життєдіяльності, за сумісництвом корисні для людини (саме тому організм людини не бореться з ними). Знищити неагресивні бактерії дуже просто. «Середньоагресивні» бактерії, до яких відноситься і Lactobacillus plantarum, стоять на «варті» і виділяють серед іншого речовини, які знищують агресивні бактерії. Агресивні бактерії, ледь потрапляючи в шлунок, починають намагатися знищити все на своєму шляху, але, якщо їх небагато, вони не встигають завдати істотної шкоди, тому що їх знищують речовини, синтезовані «середньоагресивними» бактеріями. По суті, нічого «розумного» в поведінці Lactobacillus plantarum і схожих на неї бактерій немає: це просто боротьба за виживання. А те, що вона відбувається в людському організмі, це заслуга організму, який «зрозумів», що йому потрібні ці бактерії, і дозволив їм існувати в своїх органах.

Порушення мікрофлори — порушення оптимальної кількості корисних бактерій

Звичайно, організм не дозволяє корисним для себе бактеріям існувати на своїй території безконтрольно. Але для того, щоб регулювати їх кількість у відповідності зі своїми потребами, йому необхідні різні речовини. Ці речовини надходять з їжею — або, принаймні, повинні з нею надходити. Коли речовин не вистачає, організм не має можливості контролювати кількість бактерій — і відбувається порушення мікрофлори.

Найчастіше, якщо розглядати кишечник, порушення мікрофлори проявляється в значному зменшенні кількості неагресивних і середньоагресивних бактерій через знищення агресивними побратимами, які надходять з їжею. Бувають, звичайно, і зворотні ситуації: коли котрась із корисних бактерій починає безконтрольно розмножуватися і в такій кількості вже завдає шкоди. Строго кажучи, таке частіше відбувається в інших органах, наприклад — в жіночих статевих (звідси ми маємо кандидоз, уреаплазмоз та інші хвороби, викликані надмірною кількістю будь-якої бактерії). Але і в кишечнику трапляється — якщо випити відразу літр кефіру, з’їсти за раз йогуртову закваску і т. д.

Однак після кефіру організм досить швидко приходить до тями, бо, якщо не навантажувати шлунково-кишковий тракт чимось важким, він зуміє розправитися з надлишком молочнокислих бактерій: більшість з них відносяться до середньоагресивних і за виживання хоч і боряться, але помірно. А ось при їх нестачі ситуація гірша: кишечник втрачає джерело енергії, знижується його імунітет, стоншується слизова оболонка. Все це набагато небезпечніше, тому що, варто в таке середовище потрапити агресивній бактерії, організм з нею не впорається — і людина отримає бактеріальні захворювання кишечника. Імунітет, який намагається впоратися з ними, ослабне ще більше — і там уже недалеко й до запальних захворювань, гастритів, виразок і навіть раку (звичайно, не відразу, для таких серйозних наслідків знадобляться місяці життя з сильно порушеною мікрофлорою).

Lactobacillus plantarum є саме однією з тих молочнокислих бактерій, недостаток якої може спровокувати вищеописану неприємну ситуацію.

Висновок очевидний: необхідно підтримувати кількість потрібних молочнокислих бактерій на оптимальному рівні. Здавалося б при чому тут амарант: він від молока ну дуже далекий.

Lactobacillus plantarum і амарант

Дослідження показують, що не такий вже він від нього далекий і що все в організмі взаємопов’язане. На жаль, розвиток біотехнологій не дійшов до того рівня, коли людина може з’їсти на сніданок точно відведену кількість необхідних бактерій — і вони всі зразу ж з комфортом розташуються в його кишечнику. Доводиться йти обхідними шляхами і вживати ті продукти, які допоможуть організму підтримувати потрібну кількість бактерій. Амарант і є одним з таких продуктів: саме він дозволяє підтримувати в нормі кількість Lactobacillus plantarum при вживанні молочнокислої їжі.

Експеримент, який підтверджує це, було проведено на базі Одеської національної академії харчових технологій в 2014 році. У пробірки з шлунковим соком людини, шлунковими ферментами і стерилізованим молоком додавали в одному випадку харчові волокна з олією амаранту, а в другому випадку — тільки харчові волокна. Отриману суміш нагрівали до температури, яка встановлюється в шлунково-кишковому тракті в процесі перетравлення їжі, тобто до 37 градусів, і тримали в термостаті, який цю температуру підтримував. Через кілька годин витримування в термостаті суміш виявлялася максимально наближена за своїми характеристиками до природних показників. Після цього в неї засівали невелику кількість Lactobacillus plantarum. Кількість розраховувалася, виходячи з кількості Lactobacillus plantarum в шлунково-кишковому тракті людини з дисбактеріозом. Після засіву суміш залишали ще на 8 годин на термостаті.

Результати експерименту показали наступне. У суміші, де амарантової олії не було і де Lactobacillus plantarum розмножувалася виключно за рахунок наявності харчових волокон, підсумкова кількість цієї бактерії становила 60% від норми. У суміші, де, крім харчових волокон, була присутня амарантова олія, Lactobacillus plantarum розмножувалася набагато успішніше, і в підсумку її кількість склала 83% від норми.

Які висновки з цього можна зробити?

По-перше, очевидно, що олією амаранту в поєднанні з харчовими волокнами і молочнокислими продуктами можна успішно вилікувати дисбактеріоз кишечника. По крайній мірі, якщо засвоюваність всіх перерахованих продуктів не знижена і не спостерігається інших проблем з шлунково-кишковим трактом.

Найбільш ефективним в даному випадку буде одночасне вживання молока або іншого молочнокислого продукту, цільнозернової каші (як варіант, амарантової) і амарантової олії. Зрозуміло, для успішного лікування поєднання цих продуктів необхідно ввести в щоденне меню: одного разу не вистачить. Також буде потрібно дотримуватися дієти для того, щоб не травмувати шлунок важкою їжею в процесі лікування.

По-друге, швидкість розмноження Lactobacillus plantarum, що спостерігається при поєднанні харчових волокон, молока і амарантової олії, спричинить за собою активізацію багатьох процесів в кишечнику. А саме:

• посилиться вироблення масляної кислоти, про яку ми згадували на початку статті;
• завдяки збільшенню кількості масляної кислоти шлунково-кишковий тракт, який отримав «енергію» для роботи, почне активніше виділяти ферменти і в кінцевому підсумку перетравлювати їжу;
• посилиться перистальтика кишечника.

Поєднання названих чинників призводить до швидкого очищення стінок кишечника від непотрібної їжі, яка «застоялася» там в результаті повільного перетравлення, слабкої перистальтики і низької активності кишечника в принципі. Отже, можна говорити, що поєднання молока, харчових волокон і амарантової олії очищає організм і може застосовуватися при запорах.

По-третє, регулярне вживання цих продуктів в комплексі буде підтримувати мікрофлору кишечника на необхідному рівні. Це стосується підтримки не тільки Lactobacillus plantarum, а й інших молочнокислих бактерій, які розмножуються за аналогічним принципом, тобто більшості молочнокислих бактерій, які необхідні людині.

Тут важливо дотримуватися пропорції, щоб не спровокувати надмірне розмноження молочнокислих бактерій. Для цього необхідно розрахувати таку дозу молочного продукту, яка не містила б більше 10-20% необхідних бактерій в добу. На жаль, в різних молочних продуктах міститься різна кількість молочнокислих бактерій, до того ж при розрахунку необхідно враховувати вік, стать, вагу і інші характеристики людини. Однак дуже приблизна необхідна кількість молочнокислих бактерій міститься в такій кількості продуктів:

• кефір — 200 мл;
• ряжанка — 200 мл;
• молоко — 300-400 мл в залежності від жирності;
• сир — 150-200 г в залежності від жирності;
• йогурт — 150 мл.

Зверніть увагу, що приблизний розрахунок зроблений, виходячи з добової потреби дорослої людини, чия вага складає близько 60 кг, зріст — близько 170 см, вік — 23-40 років.

Також звертаємо увагу читачів, що необхідно вживати щодня один з названих продуктів, а не всі відразу.

Варіантів поєднання перерахованих молочних продуктів з харчовими волокнами і амарантовою олією досить багато, однак найбільш рекомендованими є каші на воді, заправлені амарантовою олією. Також можливо заливання каш на воді або пластівців молоком.

На закінчення — трохи інформації від Американської гастроентерологічної асоціації (American Gastroenterological Association), що функціонує вже понад століття.

Згідно з інформацією, представленою на сайті організації, Lactobacillus plantarum — одні з кращих природних ліків для хворих на синдром подразненого кишечника. Зокрема, ці бактерії сприяють зменшенню здуття живота від газів і в цілому перешкоджають підвищеному газоутворенню.

Lactobacillus fermentum — один зі штамів Lactobacillus plantarum — є основною діючою речовиною багатьох пробіотиків, що нормалізують роботу шлунково-кишкового тракту і використовуються при лікуванні різних його розладів. У просторі СНД ці пробіотики найчастіше зустрічаються з приставкою «лакто» («Лактобактерин» та ін.). До складу деяких з них входять рослинні масла, багаті вітаміном Е і ненасиченими жирами. Варто зауважити, що олія амаранту також містить ці речовини.

Будьте здорові — з амарантом!