Користь амаранту: наукові дослідження

Амарант (щириця) — багате джерело мінералів, таких як кальцій, магній і мідь. Ця рослина також містить багато калію, цинку, фосфору і є єдиним зерном, вміст вітаміну С в якому підтверджено документально.
Рід Амарант включає близько 60 видів (більшість з них є бур’янами). Для харчових цілей вирощується в основному Amaranthus cruentus, Amaranthus hypochondriacus i Amaranthus caudatus.
Наукове дослідження амаранту, як корисної харчової і лікарської рослини показало як мінімум шість причин для того, щоб додати його в свій раціон і аптечку.

Це відмінне джерело білка

Амарант містить приблизно 13-14% білка, що у багато разів перевищує його вміст в більшості зернових культур. Білок щириці називають «досконалим», оскільки він містить лізин — амінокислоту, повністю відсутню або присутню в мізерно малих розмірах в зернових культурах.
Одне з перших досліджень, яке продемонструвало можливості білка амаранту було проведено в Перу (The Journal of Nutrition, 1988). Дітей годували стравами з підсмаженого борошна, попкорном з зерен і пластівцями, які отримали, обробивши насіння амаранту. Ці продукти використовували як джерело всіх харчових білків і жирів і 50% щоденної потреби в енергії. Пізніше раціон дітей був змінений на суміш амаранту і кукурудзи. Результати показали відмінну засвоюваність білка з амарантового борошна і кращу засвоюваність кукурудзи в поєднанні з щирицею, ніж без неї. Значимість кінцевого результату їх роботи легко уявити завдяки такій цитаті: «Якби харчовий амарант був доступний за розумною ціною, він міг би стати основним компонентом раціону дітей в країнах, що розвиваються …».

Ще одне дослідження Інституту харчування Центральної Америки показало аналогічні результати при вживанні екструдованого амаранту і попкорну з його зерен (Plant Foods for Human Nutrition, 1993). Використовуючи сирний білок як еталон, дослідники прийшли до висновку, що білок амаранту «є одним з найбільш поживних серед продуктів рослинного походження і близький до властивостей продуктів тваринного походження».
Зовсім недавно молекулярні біологи в Мексиці поставили собі за мету вивчити біоактивні пептиди білка щириці. Вони були першими, хто повідомив про наявність у цій рослині пептиду, аналогічного луназіну (Journal of Agricultural and Food Chemistry, 2008). Луназін — пептид, вміст якого доведено тільки в сої. Він володіє протипухлинними властивостями, а також здатний боротися із запальними процесами при таких захворюваннях як діабет, хвороби серця та інсульт.

Користь для вашого серця

Кілька досліджень, проведених за останні 20 років виявили позитивний потенціал цільного зерна щириці, як такого, що знижує рівень холестерину продукту харчування.
Спочатку були проведені експерименти на тваринах. У 1996 р. вчені з Департаменту сільського господарства Медісона, штат Вісконсін провели експеримент, який показав, що амарантова олія здатна значно знизити рівень загального холестерину і, зокрема, «поганого» холестерину у 6-тижневих самок курей (The Journal of Nutrition, 1996. ). Пізніше була доведена здатність екструдованої щириці знижувати вміст холестерину у кроликів (Food Chemistry, March 2009).
Це гарна новина для курчат і кроликів, але що ж про людей? У 2003 р. дослідники з Університету Гуелфа, Онтаріо виявили, що щириця може бути багатим джерелом дієтичних фітостеролів, які володіють понижуючими холестерин властивостями (Plant Foods for Human Nutrition, 2003). Всього кілька років тому, російські вчені використовували експеримент, виконаний на курах в 1996 р. в якості моделі, щоб визначити, чи зможе ця рослина показати ті ж результати для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (Lipids in Health and Disease, 2007). Пацієнти з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця відчули себе краще при включенні щириці в їх раціон, що було наочно продемонстровано зниженням показників загального холестерину, тригліцеридів і, особливо, «поганого» холестерину.

Антиоксидантні властивості

Від 2 до 8% від загального вмісту жирів в амаранті становить речовина сквален, відома своїми антиоксидантними властивостями. Завдяки цьому сквален широко використовується у виробництві комп’ютерів, косметичної, фармацевтичної промисловості. Сквален регулює рівень холестерину, допомагає виводити токсини з організму, активізує і продовжує життя клітин, в цілому покращує функціонування організму. Ця речовина також є компонентом препаратів, що мають протизапальний, болезаспокійливий, протиалергічний, імуномодулюючий ефект.
Антиоксидантні властивості продуктів з амаранту доведені безліччю досліджень. Так, наприклад, польські вчені (Food Chemistry, 2011) оцінювали вплив зерен цієї рослини на окислювальний стрес в плазмі, серці, нирках і підшлунковій залозі щурів. Щоб викликати окислювальний стрес щурам вводили фруктозу. Після цього їх годували зернами амаранту. Було встановлено, що активність ряду ферментів після додавання в раціон щириці була відновлена, а окислювальний стрес знижений. Висновок цієї роботи — вживання зерен амаранту має захисний ефект проти змін, викликаних окислювальним стресом і сприяє збільшенню антиоксидантної здатності тканин.

У 2006 р. російськими вченими вивчено вплив раціону з додаванням олії щириці на динаміку антиоксидантної системи та імунного статусу у хворих з ішемічною хворобою серця і гіперліпопротеїнемією (Вопросы питания, 2006). Хворі вживали амарантову олію протягом 3 місяців. Було доведено, що антиатеросклеротична дієта з вживанням 200-400 мг сквалену в день сприяє найбільш позитивним змінам імунного статусу хворих.

Антимікробна і ранозагоювальна дія

Насіння амаранту використовуються для виробництва антисептичних лікарських препаратів, а також лікарських засобів для лікування горла і запалень порожнини рота.
Протигрибкову дію амаранту відкрито ще в 1992 році. Бельгійські вчені (Biochemistry, 1992) довели, що білки щириці інгібують зростання різних рослинних патогенних грибів при значно менших дозах, ніж інші відомі протигрибкові білки. Крім того, вони активні і щодо грампозитивних бактерій.
У Воронезькому опіковому центрі проведено випробування амарантової олії при лікуванні опіків (Вестник ВГУ, 2007). В результаті було встановлено, що при застосуванні олії відновлення тканини наступало на 3-5 днів раніше, ніж при лікуванні традиційними препаратами. Це ж дослідження показало, що олія має бактерицидні властивості відносно кишкової і синьогнійної паличок. А при лікуванні опіків на ранніх термінах (2 доба) в 10-20 разів знижує зараженість патогенними мікроорганізмами опікових ран, а також стимулює очищення і регенерацію тканини.

Протиалергенна дія

Насіння щириці також можуть бути використані при розробці гіпоалергенних харчових продуктів.
В експериментах польських і японських учених, виконаних на лабораторних мишах і щурах, тварин годували борошном і крупою швидкого приготування з амарантового зерна. Виявлено гіпоалергенний потенціал цих продуктів харчування, який може бути застосований при алергічних захворюваннях, таких як астма або атопічний дерматит (Cytotechnology, 2003; The Journal of Nutritional Biochemistry, 2004).
А індійськими вченими був навіть проведений експеримент щодо підвищення поживної цінності і покращення гіпоалергенних властивостей картоплі. Для цього картоплі був імплантований відповідний ген амаранту. Експеримент дав позитивний результат, але в виробництво картоплі поки не впроваджений (PNAS, 2000).

І останнє, але не в останню чергу — відсутність глютену (клейковини)

Клейковина є основним білком в багатьох зернових. Вона відповідає за еластичність, пружність тіста і в кінцевому підсумку — отримання пухких, пористих борошняних виробів. Але все більше і більше людей не можуть з комфортом (або навіть безпечно) вживати продукти, що містять глютен. Часто причиною цього стає целіакія — аутоімунне захворювання травної системи, при якому втрачається здатність організму засвоювати живильні речовини з їжі. Сьогодні вчені всього світу проводять дослідження, які допомагають виробляти хліб (Journal of Cereal Science, 2016), спагетті (Food Science and Technology, 2016), кисломолочні продукти (Letters in Applied Microbiology, 2016) та інші продукти харчування з додаванням амаранту, які по смакових якостях не відрізнялися б від звичних, продуктів, що містять глютен.
Амарант називають продуктом 21 століття, йому присвячені сотні досліджень і практично всі вони показують позитивний вплив продуктів з цієї рослини на здоров’я людини. Тому не дивно, що харчові продукти, отримані з амаранту (насіння, крупи, попкорн, борошно, пластівці, макарони, мюслі, олія), а також листя та суцвіття стають все більш поширеною частиною раціону харчування людей, які дійсно піклуються про своє здоров’я.