Амарант: цікаві факти про рослину. За матеріалами вченого І.М. Магомедова

У попередній статті, написаній за матеріалами роботи Магомедова І.М. «Амарант — минуле, сьогодення і майбутнє», ми докладно розповіли багато цікавого про особливості поширення культури, дослідження амаранту в СРСР і в країнах пострадянського простору.

Ми вирішили не публікувати всю роботу вченого в цілому, а вибрати лише найцікавіші та цінні витримки. Сьогодні вашій увазі представляємо другу частину матеріалу, в якій розповідається про особливості амаранту, як культури — зернової, кормової і т.д.

Дані, наведені в статті, не просто цікаві, а й цінні. Тому що їх наводить вчений, який багато років займався активними дослідженнями амаранту.

Амарант — зернова культура

Як зазначає Магомедов, за своїм складом білок, що міститься в зерні амаранту, є найбільш якісним. Зокрема, якщо враховувати вимоги Всесвітньої Організації Охорони здоров’я, ідеальний білок має СКОР, рівний 100 одиницям. А ось СКОР білка амаранту — дорівнює 75 одиницям. За цим показником він перевершує навіть білок, який міститься в сої і молочному казеїні.

Довідка! Скор білковий або скор амінокислотний [англ. score рахунок (очок в грі); син. скор білковий] — показник біологічної цінності білка, що представляє собою процентне відношення частки певної незамінної амінокислоти в загальному вмісті таких амінокислот в досліджуваному білку до стандартного (рекомендованого) значення цієї частки.

Щоб засіяти один гектар посівної площі, потрібно всього 500 грам насіння амаранту, а урожай — може досягати від 3 до 5-и тонн! Тому Магомедов стверджує, що амарант може стати відмінною альтернативою сої для середніх регіонів Росії.

Численні дослідження, що проводилися протягом декількох років, дали такі результати — в Південних регіонах Новгородської області реально отримувати більше 20 центнерів зерна амаранту з кожного гектара посівної площі. А ось соя в даній частині Росії взагалі не може оброблятися, що обумовлено кліматичними особливостями.

Зверніть увагу! Магомедов І.М. — радянський і російський дослідник. Тому деякі дані стосуються досліджень, що проводяться саме в російській агросфері. Однак результати таких досліджень цікаві і показові для всіх!

У регіонах, де спостерігається дефіцит води або посушливість клімату, урожай амаранту становить 1 до 2000. Тобто, при нормі висіву в 500 грам гарантовано буде отримано 1000 кілограмів зерен амаранту. У той час, як для традиційних злакових культур дане співвідношення сягає показника 1 до 5. Тобто, при необхідних 200 кілограмах на посів урожай складе 600-1000 кілограм.

Магомедов зазначає, що в Росії вирощується велика кількість так званої низькосортної пшениці. Вона є не надто якісною, погано засвоюється людським організмом. Однак він акцентує увагу і на те, що підвищити засвоєння такої пшениці цілком реально. Якщо змішувати борошно, що отримується з неї, з амарантовим борошном в пропорціях 5 до 1.

За його словами, вже успішно відпрацьована технологія отримання високих врожаїв амаранту в різних регіонах Росії, що характеризуються різними кліматичними особливостями.

Він також уточнює, що в ряді держав амарантове борошно, одержуване з насіння амаранту, вже успішно використовується при виробництві:

• дитячого харчування;
• хлібобулочної продукції;
• кондитерської продукції.

З насіння отримують також іншу продукцію. Наприклад, амарантову олію. А шрот, що залишається після віджиму олії, ідеально підходить для виробництва корму для тварин — зокрема, свиней, великої рогатої худоби.

Амарант для хлібобулочних виробів

Використання амарантового борошна — перспективний напрямок при виробництві хлібобулочних виробів. Воно буде виступати в якості білкового збагачувача. Проведення дослідів при випічці хліба і хлібобулочних виробів з використанням амарантового борошна показали відмінні результати:

• у хліба були хороші смакові властивості;
• він був пишним;
• довго зберігав свою м’якість.

Також Магомедов зазначає, що аналіз амінокислот, який проводили згодом, дозволив встановити — у амарантового хліба виявився покращений амінокислотний склад. Була також встановлена ​​можливість, доцільність використання амаранту при виготовленні дієтичних кондитерських виробів. І застосування амаранту при виготовленні продуктів дитячого харчування.

Різні технології при переробці зерна амаранту

У своїй роботі Магомедов зазначає, що ним і його командою дослідників були розроблені унікальні технології переробки зерна амаранту. Що дозволило отримувати з нього:

• вітамінний комплекс;
• білковий комплекс;
• білковий концентрат;
• крохмаль.

Для покращення раціону харчування населення, на думку Магомедова, вкрай важливо організувати і налагодити постійне виробництво дієтичних продуктів харчування, кондитерських виробів, напоїв, як для дітей, так і для літніх людей.

Зверніть увагу! Подібні дослідження проводилися і в Латинській Америці. Ми про них уже писали. Сьогодні там активно вивчається можливість впровадження продуктів з амаранту при організації харчування школярів. Що дозволить вирішити проблему недоїдання.

Такі продукти, що виготовляються з амаранту, будуть корисні і тим, хто зайнятий на шкідливих виробництвах, для людей з підвищеним ризиком захворювань серцево-судинної системи і онкологічними захворюваннями. Корисним буде амарант і тим, хто страждає від целіакії.

Амарант — кормова культура

І. М. Магомедов відзначає і високу цінність амаранту, як кормової культури, використовуваної в тваринництві. Він каже, що в ході досліджень було встановлено, «… що 63 грам зеленої маси амаранту за кількістю білка еквівалентні 10 грамам зерна сої. У виробничих умовах показано, що в нашій країні навіть на рівні 600 північної широти можна отримувати до 300 центнерів зеленої маси амаранту з гектара, а в середній смузі — до 1000 центнерів, соя в цих умовах, як зазначено вище, взагалі не обробляється. Зелена маса амаранту — прекрасний корм для свиней і птахів, а також для великої рогатої худоби».

До розпаду Радянського Союзу, за даними проведених досліджень, щорічна потреба в продукції з амаранту в Росії при виробництві якісних кормів була наступною — три мільйони тон гранул і вітамінного борошна і від трьох до чотирьох мільйонів тонн амарантового зерна.

Амарант в тваринництві при приготуванні концентрованих повноцінних кормів сповна здатний замінити:

• кукурудзу;
• сою;
• рибне борошно.

Тому, на думку Магомедова, високий потенціал амаранту здатний повністю вирішити проблему кормів. Адже були створені спеціальні технологічні карти обробітку амаранту в якості сировини для отримання кормів, як для великої рогатої худоби, свиней, так і для інших тварин, і навіть птахів.

Гранули, одержувані з біологічної маси амаранту, дозволяють виробляти біологічно-активні добавки, які використовуються для годування птахів. Такі добавки істотно знизять рівень холестерину в м’ясі птахів. На таку біологічно-активну добавку дослідницька група, очолювана Магомедовим, отримала патент.

Амарант — овочева культура

Ми вже писали (та й постійні читачі, шанувальники амаранту знають про це), що амарант може використовуватися і як овочева культура. Про це говорить і Магомедов, відзначаючи популярність амаранту, як овоча в різних регіонах планети:

• Латинській Америці;
• Азії;
• Африки і т.д.

Обумовлено це підвищеною поживною цінністю зелені амаранту, великою кількістю вітамінів, що містяться в листі. Тому його рекомендується додавати в:

• салати;
• гарніри;
• супи.

Листя добре маринується. Його можна навіть сушити, щоб потім використовувати в холодну пору року. З листя амаранту отримують пектин та білкові концентрати.

Однак, за словами Магомедова, в зелені амаранту в великих обсягах накопичується щавельна кислота, накопичення якої в організмі небажано.

Далі ще одна цитата з роботи Магомедова: «Тому, крім наукового інтересу, з’ясування регулювання обміну щавлевої кислоти привертає увагу фахівців, що займаються питаннями харчування, дієтології та токсикології. В результаті експериментальної роботи нами визначено етапи онтогенезу в розвитку амаранту і особливості застосування добрив, при яких накопичення щавлевої кислоти в листі мінімальне».

Амарант — джерело рослинної олії і сквалену

Зерно амаранту істотно перевершує інші зернові, злакові та зернобобові культури по вмісту рослинного білка, вітамінів і мінеральних речовин. Однак в ньому слід зазначити і неймовірно цінний ліпідний склад.

Як зазначає Магомедов, унікальною особливістю ліпідів амаранту є підвищений вміст такої речовини, як сквален (до 7%), фосфоліпідів та інших складових, що характеризуються високою біологічною активністю.

Фахівцями була розроблена нова технологія отримання олії шляхом холодного віджиму. Така технологія гарантує вихід високоякісної амарантової олії, в якій у великій кількості містяться різноманітні фізіологічно активні речовини.

Зокрема, Магомедовим і його соратниками був розроблений новий, унікальний препарат під назвою «Універсальна олія». У ньому в оптимальному для людського організму кількості містяться такі речовини, як:

• сквален;
• омега 3;
• омега 6.

Вони забезпечують підтримку стану здоров’я, а також виступають в якості профілактичних засобів.

Як стверджує в своїй роботі І.М. Магомедов, на основі такої олії реально створити біологічно активну добавку, яка гарантує повноцінне регулювання рівня холестерину в крові людини. Крім того, такі добавки забезпечать:

• підвищення репродуктивної функції людини;
• профілактику онкології;
• лікування гастроентерологічних захворювань і т.д.

Тобто, препарат ідеально підійде не тільки для профілактики, але і для лікування ряду захворювань.

Тому з усього вищесказаного випливає логічний висновок — відкриття і дослідження С4 фотосинтезу сприяло інтродукції амаранту. Ця рослина являє собою перспективну культуру, яка дозволить освоїти багато земель Росії, виведених з обороту в останні 2 десятиліття. Крім того, амарант здатний забезпечити людей якісними, корисними продуктами харчування.

Що пишуть про амарант: цитати з різних джерел

Амарант належить до рослин з найефективнішим С4-фотосинтезом (Чернов І.А.1992; Чиркова Т.В. 1999 року, Магомедов, 2014 року).

Кількість мінерального азоту, що використовується амарантом на ріст і розвиток, (частка «азоту зростання»), значно вища, ніж частка «азоту підтримки» біомаси, яка вже сформувалася, тому ця культура потенційно може давати врожай біомаси до 300 т з га (Магомедов, 2014 року) .

Амарант має низький транспіраційний коефіцієнт, тому він прекрасно росте в умовах посухи або засолення (Чиркова Т.В. 1999 року, Магомедов, 2014 року).

Урожай 10 рослин амаранту забезпечує 1 га посівним матеріалом. Одна рослина може дати до 300 тисяч насінин (Амарант, 1990; Магомедов, 2014 року).

Енергетичні витрати людини на виробництво одиниці біомаси амаранту найменші порівняно з іншими культурами (для отримання 1 ккал енергії, при виробництві сої витрачається 0,8ккал, пшениці 0,1-0,2 ккал, а амаранту — менше 0,1 ккал). Це забезпечує найбільш високу конкурентоспроможність амаранту серед всіх оброблюваних зернових і кормових рослин (Магомедов, 2014 року).

Ця культура, всі органи якої (зерно, листя, стебла, коріння) можуть використовуватися людиною (Амарант, 1990, Магомедов, 2014 року)

Зерно амаранту містить від 13 до 17 відсотків білка, що значно вище, ніж у більшості інших зернових рослин. З 1 га за 100 днів вегетації можна отримати 2-3 тонни білка (Joshi, Rana, 1991; Shaoxian, Hongliang, 1993; Oktavio Paradez-Lopez, 1994).

Ця єдина культура, яка містить найякісніший білок, жири і вуглеводи. Це зернова, кормова, овочева, технічна, сидеральна і декоративна культура (Oktavio Paradez-Lopez, 1994; Чернов І.А.1992; Офіцерів Е.Н., Костін В.І.2001, Магомедов, 2014 року).

Білок амаранту багатий амінокислотою лізином, що вигідно відрізняє його від більшості зернових культур, таких як, як пшениця і кукурудза, в білку яких міститься в 2-3 рази менше лізину. Це робить білок амаранту повноцінним, підвищуючи його «скор» до 75. (Caslato-Sousa, Amaya-Farfan, 2012; Espita, Rangel, 2012; Магомедов, 2014 року).

Зерно амаранту містить сквален, токотрієноли і Омега 6, які можуть бути використані, в медицині для лікування і профілактики багатьох хвороб. (Caslato-Sousa, Amaya-Farfan, 2012)

Олію амаранту використовують для профілактики кардіозахворювань і зниження рівня холестерину (Caslato-Sousa, Amaya-Farfan, 2012)

Амарант не містить глютену, що робить можливим використання його для харчування людей, хворих на целіакію або тих, хто не переносить клейковину (Caslato-Sousa, Amaya-Farfan, 2012)

Для амаранту характерний високий вміст рослинних волокон. (Oktavio Paradez-Lopez, 1994).

Зерно амаранту здатне «спучуватися», як і зерно кукурудзи і може використовуватися для харчування у вигляді «попамаранта» з добавкою кукурудзи (Espita Rangel, 2012).

Необхідно враховувати, що старе листя амаранту містить значну кількість щавлевої кислоти. Тому слід уникати вживання його в їжу, особливо тим людям, у яких є ознаки подагри, захворювання нирок, або ревматоїдного артриту. (Магомедов, 2014 року).

Амарант може використовуватися як джерело генів для їх перенесення в різні традиційні культури з метою покращення якості білка і ліпідного складу (Amaranth as a food …, 1993; Amaranth: Future-Food.2009; Магомедов, 2012, 2014).

Підводячи підсумок

Дана робота є офіційним, науковим підтвердженням особливостей такої культури, як амарант. Що дозволяє в черговий раз відповісти скептикам, які не вірять в рослину. Використання амаранту обгрунтовано, як у фармакологічній, так і в харчовій, косметологічній сферах. Рослина здатна вирішити проблему нестачі харчування, а також дозволить виготовляти, як профілактичні, так і лікувальні препарати.