Дослідження амаранту в умовах Еквадору

Амарант — знакова культура для Латинської та Південної Америки. Саме тут він був визнаний вперше, як культура, здатна дарувати людям силу і енергію, здоров’я. Хоча саме тут амарант мало не повністю знищили іспанські завойовники. Однак в останні роки амарант знову набирає силу. Його активно досліджують і тестують, використовують в якості продукту харчування.

Тому великий інтерес викликають дослідження амаранту, що проводяться в Еквадорі в 2013 році вченими з цієї країни і Росії. Мета досліджень — визначити біометричні ознаки амаранту в умовах Еквадору. Отримані результати дозволять визначити справжню цінність рослини.

Хто проводив дослідження

Дослідження проводили співробітники Технічного Університету Котопаксі, Еквадор, Російського університету дружби народів, Москва, Росія, ВНДІ селекції і насінництва овочевих культур, Московська область, Росія — це Оррес Міньо Карлос, Хакоме Емерсон, Е. В. Романова, М. С. Гінс.

В ході досліджень були досконально вивчені всі біометричні ознаки існуючих сортів амаранту російської селекції при їх культивуванні в кліматичних умовах Еквадору.

За результатами досліджень були визначені зразки культури, які характеризуються:

• високою врожайністю;
• стійкістю до грибкових захворювань;
• екологічною пластичністю;
• і володіють перспективою для подальшої селекції і культивування в умовах Латинської Америки.

Чому було прийнято рішення проводити дослідження амаранту

Було прийнято рішення  провести дослідження через універсальність культури. Амарант є різнобічною рослиною, продукти з якої можуть успішно застосовуватися в різних сферах:

• харчовій;
• медичній;
• кормовій;
• технічній;
• декоративній.

Зокрема, дослідники відзначали той факт, що в медицині амарант може застосовуватися, як протизапальний, кровоспинний, сечогінний і антибактеріальний «препарат». Крім того, раніше іншими вченими і дослідниками були встановлені факти здатності амаранту виступати в якості рослини, що допомагає у профілактиці онкологічних захворювань.

Амарант в Еквадорі і Росії

Де проводять селекцію амаранту в Росії

Основним, передовим центром селекції цієї рослини в Російській Федерації є ВНИИССОК — сьогодні Федеральний науковий центр овочівництва. Саме тут було «розроблено» кілька сортів рослини з високими харчовими і лікарськими властивостями.

На момент проведення досліджень (2013 рік) до Державного реєстру селекційних досягнень було внесено 23-ти сорти амаранту, дозволених до вирощування та виробництва на території Росії.

Амарант в Еквадорі: де його досліджують

Еквадорці знають амарант під іншими іменами:

• атако;
• сангораче;
• бледо;
• кіноа де Кастілья.

В Автономному Національному Інституті сільськогосподарських Досліджень (INIAP) Еквадору була створена і запущена унікальна програма досліджень і розвитку Андских Культур.

Перші дослідження в рамках цієї програми стартували ще в 1983 році. Тоді вчені орієнтувалися на збірку і оцінку місцевої гермоплазми і інтродукції гермоплазми з інших країн зони Анд. Проведення такої роботи дозволило еквадорським дослідникам зібрати колекцію насіння амаранту, що росте у високогірних регіонах еквадорських Анд. Примітно, що в горах було виявлене насіння тільки чорного кольору.

Що саме досліджували еквадорські та російські вчені

В ході спільних досліджень використовувалися сорти амаранту, що входять в колекцію Федерального наукового центру овочівництва:

• «Крепиш»;
• Валентина;
• Дон Педро;
• Булава;
• Факел;
• Дюймовочка;
• Кізлярець;
• Пам’яті Ковас;
• Зелена Бурулька;
• Ніженка.

Порівняння всіх включених в дослідження сортів вчені проводили, спираючись на параметри, певні Consultative Group on International Agricultural Research (CGIAR) — Консультативна група з міжнародних сільськогосподарських досліджень.

Де і в яких умовах проводилися дослідження амаранту в Еквадорі

Для досліджень були обрані ділянки землі в еквадорській провінції Котопаксі, неподалік від міста Латакунга. Зокрема, на дослідних полях Університету Котопаксі.

Умови досліджень:

• висота полів — 2,7 км над рівнем моря;
• середньорічні показники температури повітря — 13,5 градусів за шкалою Цельсія;
• вологість повітря — на рівні 70%;
• протяжність світлового дня в місяць — 120 годин;
• рівень опадів — 550 міліметрів на рік.

Посів відібраних для проведення досліджень насіння здійснювався вручну, рядовим методом. Облікова ділянках — 3 м. Повторність триразова. Глибина загортання насіння 1,5-2,0 см. Норма висіву 0,5-0,7 грам на метр квадратний посівної площі.

Які результати були отримані в ході досліджень

Біометричні параметри досліджень наведені в таблиці нижче. Коротенько розшифруємо їх. Отже, найвище стебло виявився у сорту Кізлярець — 134 сантиметри. Найкоротший — у Дюймовочки, всього лише 50-ть сантиметрів.

Всі рослини, які брали участь в дослідженнях, характеризувалися різним ступенем розгалужень. Наприклад, у сорту Ніженка гілок взагалі не було. А ось у таких сортів, як Зелена Бурулька, Дон Педро і деяких інших гілок було дуже і дуже багато.

Якщо говорити про довжину волоті, то найвищі результати продемонстрував сорт Зелена Бурулька, а найменша волоть була знову-таки у Дюймовочки.

Примітно, що тільки у сорту Факел форма волоті відрізнялася — суцвіття було глобусовидної форми. У всіх інших сортів — форма волоті відповідала амарантовому виду.

Сам тип суцвіття у зразків використовуваних під час досліджень сортів був трьох видів:

• стоячий;
• висячий;
• проміжний, тобто, напівстоячий.

Кількість днів до цвітіння амаранту становили від 50 до 66. Найменший період був у Зеленої Бурульки і Факела.

При вивченні взаємозв’язку між біометричними показниками рослин за шкалою Чеддока дослідники встановили три цікавих залежності:

• наявність високого ступеня кореляції між днями до цвітіння і висотою рослини;
• помітну ступінь кореляції між висотою амаранту і довжиною волоті суцвіття;
• помірну ступінь кореляції між днями до цвітіння і довгою волоті суцвіття амаранту.

Які загрози амаранту є в Еквадорі

Основною загрозою для амаранту в умовах Еквадору є сумчасті гриби Склеротинія, які відносяться до групи дискомицитів.

При появі цих грибків і їх розвитку, істотно знижується рівень врожайності амаранту. Дослідження дозволили отримати дані, щоб в 9-ти з 10-ти зразків амаранту, використовуваних в якості зразків, в різному ступені були заражені грибком.

Найвища ступінь сприйнятливості — у сорту Булава. Середній ступінь сприйнятливості у трьох сортів — Валентина, Кізлярець, Крепиш. І лише сорт Факел показав стійкість до розвитку склеротинії.

Підводячи підсумок

Проведені спільні російсько-еквадорські дослідження дозволили встановити наступне: амарант є культурою з досить високою екологічною пластичністю. Тому сорти, виведені в умовах Росії, демонстрували досить високі і стабільні результати навіть в інших кліматичних зонах і умовах зростання, де спостерігається суттєва відмінність як клімату, так і показників грунту.

Дані результати повинні бути корисні і українським фермерам. Адже вони демонструють, що в цілому різні сорти амаранту будуть добре рости в різних регіонах України. Що досить важливо. Адже, як відомо, в різних частинах країни різні кліматичні умови і характеристики грунту. Дослідження доводять, що в цілому амарант відмінно переносить різні умови зростання і навіть здатний пристосовуватися до них.