Дослідження амаранту у США: нові факти + бонусний рецепт

У цій статті ми продовжимо вас знайомити з зарубіжними дослідженнями амаранту. І знову поговоримо про те, що було виявлено вченими зі Сполучених Штатів Америки. Нагадаємо, попередня стаття була присвячена дослідженням фахівців Канзаського університету, які вивчали такий продукт, як амарантове борошно та інші продукти з амаранту.
Сьогодні ми поговоримо про амарант в цілому. І будемо спиратися в своєму матеріалі на висновки, наведені в наступних книгах:

• Керівництво по виробництву зерна амаранту, 1990. Rodale Press, Inc. Emmaus, PA, USA, 18049;
• Амарант округлий. 1977. Rodale Press, Inc.Emmaus, PA, USA, 18049;
• Амарант: з минулого в майбутнє. Rodale Press. Emmaus, PA, USA, 18049;
• Зерновий Амарант: втрачений урожай Північної і Південної Америки. Томас Джефферсонскій сільськогосподарський інститут, Колумбія, МО, США, 65203;
• Амарантові види зерна і овочів. 1983 рік, перевиданий у 2008 році. О’Брайен, Г. Келлі і д-р Мартін Л. Прайс.

Що таке амарант: вегетаріанська їжа, зерно або просто квітка?

Амарант — це густа трав’яниста однорічна рослина, яка у висоту досягає 150-200 сантиметрів, у нього широке листя і ефектна квіткова головка з маленьких, червоних або пурпурних квітів.
Головки насіння нагадують кукурудзяні пензлики, але трохи більш густі. Амарант не рахується зерновою рослиною. Однак, оскільки він використовується так само, як зернові злаки, його часто називають псевдо-зерновим.
Кожна рослина здатна виробляти від 40 000 до 60 000 насіння. Насіння крихітне, в формі лінзи, колір — від золотистого до кремового відтінку загару.

Екскурс в історію

Амарант є рідним для Центральної та Південної Америки і культивується вже 8000 років. Це була основна їжа ацтеків і використовувалася як невід’ємна частина релігійних церемоній. Через його церемоніальне використання культивування амаранту було заборонено іспанськими конкістадорами в 1500-х роках.
На щастя, з того часу рослина продовжувала зростати як бур’ян, тому її генетична база була в значній мірі збережена. Сьогодні понад 400 сортів зустрічаються у всьому світі як в помірному, так і в тропічному кліматі. Кожен з сортів потрапляє приблизно в одну (або більше) з чотирьох категорій:

• зернові;
• овочі;
• декоративні;
• або бур’яни.

Особливості зростання

Амарант легко адаптується до несприятливих умов. Він пручається спеці і посусі, не має серйозних проблем з хворобами і є однією з найпростіших рослин для вирощування.
Він буде виростати навіть в жорстких умовах, при відсутності харчування із зовні. Це дуже ефективна зернова культура по врожайності порівнянна з рисом або кукурудзою.
Просто трохи розпушуючи грунт, кидаючи в нього насіння і зрідка поливаючи їх, ви отримаєте непоганий урожай!

Поживні властивості і цінність амаранту

Амарант — дуже поживна і універсальна їжа. Листя і насіння містять білок високої якості. Тому амарант являє собою відмінне джерело їжі для веганів.

Зверніть увагу. Насіння амаранту має високий вміст білка (15-18%) і лізину, метіоніну (це дві незамінні амінокислоти, які не часто зустрічаються в злаках).

Амарант, який використовується в поєднанні з пшеницею, кукурудзою або коричневим рисом, за вмістом білка порівнюється з такими продуктами харчування, як риба, червоне м’ясо або птиця.
У нього підвищений вміст клітковини (в 3 рази більше, ніж у пшениці), кальцію (у 2 рази більше, ніж у молока), заліза (у 5 разів більше, ніж у пшениці), калію, фосфору, вітамінів А і С. Крім того, він містить токотрієноли (форма вітаміну Е).
У ньому 6% -10% олії, яка міститься головним чином в зародку, і вона переважно є ненасиченою і характеризується високим вмістом лінолевої кислоти, що важливо для харчування людей.
Насіння амаранту володіє унікальною якістю — поживні речовини сконцентровані в природному «живильному кільці», яке є секцією крохмалю. З цієї причини поживні речовини захищені під час обробки.
Листя рослини амаранту дуже схоже на шпинат. Воно найкраще споживається, коли амарант молодий і ніжний.

Зверніть увагу. Листя, пагони і ніжні стебла також можуть бути додані до соусів або супів, приготованим з іншими овочами або поодинці.

Насіння або зерно їстівне і має м’які, солодкі, горіхові і солодові смаки, в залежності від сорту.
Як і у випадку з іншими малими зернами, амарант може бути подрібнений в борошно. Яке з’єднується з будь-яким іншим борошном для приготування:

• хліба;
• печива;
• хлібобулочних виробів;
• іншої випічки.

Найважливіше — борошно амаранту не містить клейковини! Але при приготуванні хлібобулочних виробів його вміст в тісті може досягати навіть 75%! А при приготуванні коржів, млинців і макаронних виробів можна використовувати 100% амарантове борошно.
Грубо подрібнений амарант є смачною і поживною кашею, приготовану саму по собі або змішану з іншими зернами, крупами. Наприклад, такими, як овес або пшениця.